Ухвала

від 14.09.2020 по справі 491/462/20

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/462/20

УХВАЛА

14 вересня 2020 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О., розглянувши матеріали за позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа - ОСОБА_3 .

Ухвалою постановленою головуючим суддею у справі 27 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа - ОСОБА_3 , було залишено без руху та надано десять днів для усунення недоліків, з дня отримання цієї ухвали.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27 липня 2020 року були зазначені наступні недоліки.

При цьому, статтями 175, 177 ЦПК України визначено ряд вимог до форми і змісту позовної заяви, а також документів, що мають подаватися разом з нею.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України в позовній заяві мають бути зазначені зокрема відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) сторін та інших учасників справи.

Проте, в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача та третьої особи, або зазначення про відсутність таких відомостей в позивача.

Пунктами 5 та 8 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, в порушення вимог пунктів 5 та 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які підтверджують обставин, якими позивач обґрунтовує, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Проте, в порушення п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, частиною 1 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З позовної заяви вбачається, що в справі є один відповідач та одна третя особа.

Проте, позивачем додано до позовної лише одну копію позовної заяви, крім того, навіть до зазначеної копії позовної заяви не додано копію документів, які додані до позовної заяви.

Частиною 4 статті 175 ЦПК України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Проте, будь-яких відомостей про те, що позивача звільнено від сплати судового збору позовна заява не містить.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом, який відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України врегульовано розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, є Закон України Про судовий збір , преамбулою якого визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 3 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовну заяву подано до суду у 2020 році.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлюється у розмірі 2102 гривні.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації та заявив 3 окремих позовні вимоги, а саме: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію розповсюджену ОСОБА_2 ; 2) зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно позивача інформацію, шляхом спростування недостовірної інформації в засобі масової інформації; 3) стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 10000 гривень.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України (в редакції до15 грудня 2017 року) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

З наведеного вбачається, що вимога про стягнення з відповідача є вимогою майнового характеру, а інші дві вимоги не майнового характеру.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 12 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз`яснив, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Тобто, в даному позивачем мав бути сплачений судовий збір за майновою вимогою окремо від судового збору за немайнові вимоги.

Крім того, пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що позивачем мав бути сплачений судовий збір за кожну з трьох заявлених позовних вимоги окремо.

Відповідно до пункту абзацу 1 пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином за позовні вимоги: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію розповсюджену ОСОБА_2 ; 2) зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно позивача інформацію, шляхом спростування недостовірної інформації в засобі масової інформації; позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1681 гривні 60 копійок, з розрахунку 2 (позовні вимоги немайнового характеру) * 840,80 грн. (0,4 - ставка судового збору * 2102 гривні - прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року).

Абзацом 2 пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 10000 гривень моральної шкоди, що є відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціною позову. Півтора відсотка від зазначеної суми складає 150 гривень (10000 грн. / 100% * 1,5).

З наведеного вбачається, що відповідно до абз.2 п.5 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір позивачем за вимогу про стягнення моральної шкоди мав бути сплачений судовий збір в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2020 року - 2102 гривні, оскільки розмір судового збору за подання позовної заяви даної категорії не може бути менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, 1,5% від ціни позову - 150 гривень значно менше від розміру прожиткового мінімуму.

При цьому, до позовної заяв не додано будь-яких документів, які б підтверджували сплату ним судового збору при подачі позовної заяви.

Суд також звертає увагу позивача, що в якості третьої особи позивачем зазначено ОСОБА_3 .

Також, позивач просить викликати та допитати в якості свідка у справі ОСОБА_3 - уповноважену особу ТОВАРИЧСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ ВІСТІ АНАНЬЇВЩИНИ .

При цьому, перевіркою загальнодоступних за адресою в мережі Інтернет https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по коду юридичної особи 02474328, встановлено що керівником ТОВ РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ ВІСТІ АНАНЬЇВЩИНИ є ОСОБА_4 .

З наведеного вбачається, що позивачем можливо було допущено описку при зазначенні прізвища третьої особи та свідка, якого він просить викликати, а саме зазначено ОСОБА_5 замість ОСОБА_6 .

28 липня 2020 року на зазначену в позовній заяві адресу місця проживання позивача було направлено копію ухвали суду від 27 липня 2020 року рекомендованим відправленням за вихідним номером 491/462/20/4526/2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом.

При цьому, 28 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 отримав рекомендоване відправлення за вихідним номером 491/462/20/4526/2020, в якому містилася ухвала суду від 27 липня 2020 року, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу .

Суд, звертає увагу, що позивачеві в ухвалі суду від 27 липня 2020 року роз`яснено, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 14 вересня 2020 року позивач заяву про продовження процесуальних строків не надав, також до суду не надходило будь-яких відомостей про виконання позивачем вимог ухвали суду від 27 липня 2020 року та усунення недоліків.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, з урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що в установлені строки позивачем ОСОБА_1 недоліки визначені в ухвалі суду від 27 липня 2020 року не усунуто, то відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа - ОСОБА_3 , підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 10, 43, 49, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа - ОСОБА_3 , - вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї документами направити позивачу.

Копію позовної заяви долучити до матеріалів справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О.О.Желясков

Ухвала набула законної сили "_____"