Рішення

від 14.09.2020 по справі 497/856/2020

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.09.2020

Справа № 497/856/2020

Провадження № 2/497/517/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового зсідання - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кубей (надалі СВК Кубей ) про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на:

- нежитлову будівлю під літ. "А-1Н, а-а1" в плані технічного паспорту, загальною площею 175.9 кв.м.;

- нежитлову будівлю під літ. "Б-1н, б", загальною площею 175.6 кв.м.;

- господарську будівлю під літ. "В" - сарай;

- дворові споруди №1-2,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , замовником є він, позивач ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, стверджує, що він є власником майнового паю СПК Кубей в майні пайового фонду вартістю 59 882.00 гривень згідно свідоцтва про право власності на майновий пай серії ОД №566 від 04.07.2014 року, виданого Кубейською сільською радою Болградського району Одеської області.

На підставі протоколу загальних зборів співвласників майна колишнього КСП Кубей від 09.08.2014 року №2, йому було виділено на вартість його майнового паю - нерухоме майно.

Однак, Реєстраційна служба відмовила йому в здійсненні державної реєстрації виділених йому нежитлових будівель, стверджуючи, що протокол загальних зборів співвласників майна не є підставою для набуття права власності, та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до звіту з визначення оціночної вартості нежитлових будівель, їх загальна вартість становить 105 450.00 гривен.

Саме дані обставини спонукали позивача звернутися до суду з цими вимогами.

Позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, стверджував що ним надано усі докази на обгрунтування своєї правової позиції, пояснюючи тим, що ним дотримано усієї процедури отримання майнового паю в натурі на суму 59 882.00 гривень. Втім, на даний час він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на об`єкт нерухомого майна, що порушує його право користування та володіння цим майном.

У подальшому подав заяву, згідно якої просив судовий розгляд провести у його відсутність, та задовольнити позовні вимоги (а.с.43).

Преставник відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кубей в особі голови Сакали І.К. (а.с.44-46), будучи присутнім в підготовчому засіданні - позовні вимоги визнав, просив задовольнити. Підтвердив, що виділення майнового паю натурою позивачу ОСОБА_1 було вирішено на загальних зборах співвласників майнових паїв 09.08.2014 року, де всі питання детально оговорювалися, та рішення приймалися одноголосно. У подальшому на підставі актів приймання-передавання усі виділені об`єкти були передані ним, головою СВК Кубей Сакали І.К. позивачу ОСОБА_1 згідно додатку №2 до протоколу зборів та Переліків майна. Однак даних документів не достатньо для здійснення реєстрації права власності. З цих підстав просив позовні вимоги позивача - задовольнити.

В судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог позивача.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, пояснення та заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД №566, виданого Червоноармійською (нині Кубейською) сільською радою Болградського району Одеської області виданий ОСОБА_1 , має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Кубей , с. Червоноармійське, Болградського району, Одеської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників (протокол № 1 від 28 червня 2014 року) на загальну вартість 59882.00 гривень (а.с.6).

Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 28.06.2014 року становить 28943042,00 гривень. Частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 59 882.00 гривень.

На підставі рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП Кубей від 09.08.2014 року (протокол № 2), додатку № 1 до акту прийому-передачі від 09.08.2014 року, переліку майна (додаток № 1) позивачу було передано нерухоме майно, а саме:

- нежитлова будівля під літ. "А-1н, а-а1" в плані технічного паспорту, загальною площею 175.9 кв.м.;

- нежитлова будівля під літ. "Б-1н, б", загальною площею 175.6 кв.м.;

- господарська будівля під літ: "В" - сарай;

- дворові споруди №1-2,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рухоме майно: ППВ-3; оприскувач, корчеватель, ПРТ-10, ємність (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 23.03.2015 року № 19 присвоєно поштову адресу майну, виділеному позивачу:

- АДРЕСА_1 нежитловим будівлям (а.с.11).

На підстві рішення 17 сесії сьомого скликання Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 01.12.2016 року №180-VІІ було перейменовано АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 (а.с.46-47).

В зв`язку з цим, за замовленням позивача КП Болградське БТІ виготовило технічний паспорт на вищезазначений об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-18).

Згідно звіту з визначення оціночної вартості нежитлової будівлі СТО літ. А1Н,а-а1, літ. А корпус №1, загальною площею 175.9 кв.м., літ.Б, корпурс №2, загальною площею 175.6 кв.м., сарай літ.В та дворовими спорудами №1-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - оціночна вартість станом на 18 червня 2020 року складає 105 450.00 гривень (а.с.12-22).

Позивач маючи намір реалізувати своє право власності на належний йому об`єкт нерухомості звернувся до державного реєстратора на нерухоме майно Нікіта І.В. виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області, втім державним реєстратором винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2019 року за №42767240 (а.с.23).

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема, Законом України від 14 лютого 1992 року N 2114-XII Про колективне сільськогосподарське підприємство , Указом Президента України від 29 січня 2001 року N 62 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки , постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки і Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року N 62.

Однак, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 253 від 11.04.2013 року, зареєстрованого в Мінюсті 25.04.2013 року за № 673/23205, визнано такими, що втратили чинність накази, зокрема наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , згідно п. 15 якого, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акту приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року N 62/2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Зі змісту статей 7, 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (далі - Закон N 2114-XII) вбачається, що: майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності; пайовий фонд майна КСП складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, а також коштів у грошовому виразі; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Відповідно до статей 5, 8 Закону N 2114-XII право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна члена КСП є частиною майна цього підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (тобто володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов`язків членів КСП щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правочинність членів підприємств є похідною від правового статуту, завдань і функцій цих підприємств та правочинності останніх як юридичних осіб, то і право громадян вимагати виділення своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини членів КСП, зокрема щодо виділення-отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення, також мають ґрунтуватися на принципі рівності прав та обов`язків зазначених сторін. Це означає, що: праву члена КСП вимагати виділення майнового паю відповідає право цього КСП вирішувати питання щодо складу та структури майнового паю, способу і терміну його виділення; при здійсненні цих прав мають враховуватись інтереси обох сторін. Тобто законодавством передбачено дотримання прав та інтересів обох сторін у процесі виділення-отримання майнового паю громадянами при їх виході з підприємства.

Спосіб забезпечення зазначених прав та інтересів членів КСП і підприємства встановлено ст. 9 Закону N 2114-XII, якою визначено черговість виділення громадянам майнового паю, а саме: натурою (будинки, споруди, техніка, готова продукція, худоба тощо), грішми або цінними паперами.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід із цих підприємств (у процесі реформування останніх) з майновими паями з метою створення на їх основі приватних підприємств, фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99. Як зазначено в п. а ст. 1 цього Указу, його метою є створення на базі реформованих КСП приватних сільськогосподарських формувань, тому він одночасно передбачає як збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх КСП на основі оренди земельних і майнових паїв, так і забезпечення реалізації права членів КСП, які виходять із цих підприємств, створювати приватні формування шляхом передачі їм окремих будівель, споруд, техніки, робочої та продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо.

Суд враховує, що з метою реалізації прав та інтересів КСП і членів цих підприємств у правовідносинах виділення-отримання майнового паю Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки УААН у січні 1996 р. були розроблені Методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів. Ці рекомендації не є нормативно-правовим актом у розумінні Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (з наступними змінами), але оскільки в них закладено аналогічні ст. 9 Закону N 2114-XII та ст. 1 Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 принципи і підходи щодо порядку та способу виділення майнового паю, то вони можуть застосовуватися підприємствами при затвердженні власних статутів і положень про паювання, а також судами - при вирішенні таких спорів.

Вирішуючи даний спір, суд з`ясував, що саме загальними зборами співвласників майна колишнього КСП Кубей від 09.08.2014 року було прийнято рішення про затвердження майнового права ОСОБА_1 на право власності на майновий пай члена КСП Кубей , та виділено майно за переліком згідно з Додатком № 1 до протоколу загальних зборів відповідно до заяви КСП Кубей та рішення комісії з врегулювання майнових відносин, тобто з дотримання усієї визначеної законом процедури без допущення порушення прав інших членів колишнього КСП (а.с.7-8).

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 1 липня 2004 року N 1952-IV, із змінами і доповненнями.

Проте, державний реєстратор виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області Нікіта І.В., постановила рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.10.2019 року за №42767240 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на цю нежитлову будівлю (а.с.23).

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За результатом судового розгляду судом встановлено, що по справі мають місце обставини, передбачені ст. 392 ЦК України, оскільки позивач маючи право на пайовий фонд майна СПК Кубей с. Червоноармійське, Болградського району, Одеської області, а саме нежитлової будівлі, що складається з: двох нежитлових будівель, господарських будівель, і дворових споруд, та отримавши рішення виконкому Червоноармійської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області про присвоєння цим об`єктам нерухомості окремої поштової адреси, не може здійснити належним чином реєстрацію права власності у державного реєстратора, в зв`язку з чим порушуються його права як власника.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

За таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.16, 317-319, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кубей про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Кубей (колишня назва с.Червоноармійське) Болградського району Одеської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 14.03.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право власності на:

- нежитлову будівлю під літ. "А-1н, а-а1", загальною площею 175.9 кв.м.;

- нежитлову будівлю під літ. "Б-1н, б", загальною площею 175.6 кв.м.;

- господарськубудівлю під літ: "В" - сарай;

- дворові споруди №1-3,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева