Рішення

від 08.09.2020 по справі 684/213/20

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/213/20

Провадження № 2/684/85/2020

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2020 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б .,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача Андрейчик О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Хмельницькобленерго про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства Хмельницькобленерго про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що він працював в ПАТ Хмельницькобленерго за трудовим договором з 03 жовтня 2006 року. 19 жовтня 2017 його було звільнено з посади диспетчера Старосинявського РЕМ на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин, однак рішенням Старосинявського районного суду від 07 травня 2019 року поновлений на посаді диспетчера та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 162849,6 грн. (без врахування податків). Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 апеляційну скаргу АТ Хмельницькобленерго залишено без задоволення, а рішення Старосинявського районного суду - без змін. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

На підставі рішення суду він наказом АТ Хмельницьобленерго № 1342-к був поновлений на роботі на посаді диспетчера Старосинявського РЕМ, однак не зміг працювати та через психологічний тиск керівництва подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Відтак, по наказу директора управління персоналом АТ Хмельницьобленерго був звільнений з роботи з 29 липня 2019 року на підстав ст.38 КЗпП України. Однак в день його звільнення - 29 липня 2019 року виплата всіх сум, що належали йому при звільненні від підприємства, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу, присуджений рішенням Старосинявського районного суду від 7 травня 2019 року, не була проведена.

Посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпПУ, оскільки в день звільнення позивача з роботи за власним бажанням,йому не проведено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням Старосинявського районного суду від 7 травня 2019 року в сумі 162849,6 грн.. позивач просить стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 29 липня 2019 року по 13 лютого 2020 року (139 робочих днів) в сумі 69615,37 грн.

Ухвалою суду від 08 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали повністю та просили задовольнити.

Представник відповідача Андрейчик О.Л. в судовому засіданні заперечила відносно задоволення позовних вимог, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позов, посилаючись на те, що відповідач свій обов`язок згідно ст.116 КЗпПУ виконав та у день звільнення з роботи ОСОБА_1 за власним бажанням 29 липня 2019 року здійснив повний розрахунок з працівником ОСОБА_1 за період його роботи з моменту поновлення на роботі 20.05.2019 року та до дня звільнення в сумі 5309,70 грн. Окрім того, представник відповідача зазначає, що позивачу сума коштів, які належали до виплати за рішенням Старосинявського районного суду від 07 травня 2019 року не могли бути виплачені в день звільнення останнього з роботи за власним бажанням, так як рішення оскаржувалось у апеляційному порядку, а в подальшому до суду касаційної інстанції із подачею заяви про зупинення виконання рішення. Тому вважає, що позивач підміняє обов`язок виплатити суми, належні при звільненні, обов`язком АТ Хмельницькобленерго , як відповідача по цивільній справі, сплатити кошти на виконання рішення суду. Просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача та заперечення представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, суд вважає, що позов не підлягаєдо задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що наказом №726-к від 18 жовтня 2017 року директора з управління персоналом та юридичних питань ПАТ Хмельницькобленерго ОСОБА_1 був звільнений з роботи з посади диспетчера Старосинявського РЕМ з 19 жовтня 2017 року по п.4 ч.1 ст.40 КЗпПУ за прогул 25 вересня 2017 року без поважних причин.

Рішенням Старосинявського районного суду від 07 травня 2019 року у справі №684/646/17-ц ОСОБА_1 був поновлений на посаді диспетчера Старосинявського РЕМ з 19.10.2017 року. Вказаним рішенням суду з АТ Хмельницькобленерго стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 162849,6 грн. (без врахування податків). Рішення суду в частинні поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за місяць допущене судом до негайного виконання.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року вказане рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного Суду від 08 листопада 2019 року відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства Хмельницькобленерго на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 07.05.2019 року.

Наказом директора з управління персоналом та юридичних питань ПАТ Хмельницькобленерго №1341-к від 20 травня 2019 року ОСОБА_1 був поновлений на роботі диспетчера Старосинявського РЕМ.

На підставі наказу про припинення трудового договору № 1672-к від 23 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 29 липня 2019 року на підставі ст. 38 КЗпП України (розірвання трудового договору із ініціативи працівника), компенсовано невикористану відпустку за 5 календарних днів.

16.10.2019 року та 15.11.2019 року ОСОБА_1 звертався до директора з управління персоналом та юридичних питань АТ Хмельницькобленерго в якій просив виплатити належні йому кошти в сумі 162428,8 грн. згідно рішення Старосинявського районного суду від 07 травня 019 року за вимушений прогул.

Як вбачається виписки по картці АТ КБ Приватбанк за період 01.02.2019 року - 19.02.2020 року позивачу ОСОБА_1 14.02.2020 року було зараховано на рахунок від Хмельницькобленерго кошти в сумі 131093,93 грн.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що на день звільнення з роботи за власним бажанням - 29 липня 2019 року з позивачем ОСОБА_1 роботодавцем було проведено розрахунок та видано трудову книжку, зокрема, виплачено заробітну плату за липень 2019 року та компенсацію за невикористані дні відпустки.

Також судом з`ясовано, що у вказаний день звільнення - 29 липня 2019 року позивачу не було виплачено кошти за рішенням Старосинявського районного суду від 7 травня 2019 року у справі про поновлення на роботі, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі в сумі 162849,6 грн. (без врахування податків). На час звільнення позивача вказане рішення суду законної сили ще не набрало.

Ч.1 ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок при звільненні провести повний розрахунок з працівником та виплатити всі належні йому суми(заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу, наступає передбачена ст. 117 КЗпП України, відповідальність.

При цьому, стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.

Така позиція також узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини У справі у справі Меньшакова проти України від 08 квітня 2010 року передбачено, що компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно до ст. 117 КЗпП України може вимагатися лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати. З прийняттям судових рішень статті 116, 117 КЗпП України більше не застосовуються, а зобовязання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію змінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Такий висновок з подібними правовідносинами передбачено у постанові Верховного Суд від 27.06.2018 року у справі № 810/1543/17, у справі № 635/6277/14-ц від 06.12.2018 року.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги за даним позовом, в частині застосування ст.ст.116,117 КЗпП України, позивач ОСОБА_1 пов`язує саме з його звільненням з 29 липня 2019 року, суд вважає, що за наявністю спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, враховуючи, що суми, які не були виплачені позивачу на час звільнення 29 липня 2019 року стосуються інших правовідносин щодо виконання рішення суду від 07 травня 2019 року про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яке на час звільнення за власним бажанням не набрало законної сили, вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставними тадо задоволення не підлягають.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Хмельницькобленерго про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт виданий Старосинявським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 27.03.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство Хмельницькобленерго , місце знаходження: м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А, код ЄДРПОУ: 22767506.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2020 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.