Рішення

від 14.09.2020 по справі 732/1102/20

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1102/20

Провадження 2/732/523/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Карпинської Н.М., секретар Пінчук С.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ваганицької сільської ради Городнянського району, Чернігівської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 А -1 - житловий будинок площею забудови 68,6 кв.м., з а-1 верандою площею забудови 8.1 кв.м., загальною площею 60,7 кв.м. та допоміжною 35,5 кв.м., а 1 -1 пригребиця площею забудови 25,9 кв.м., а 2 погріб площею забудови 6,0 кв.м., Б-1 сарай площею забудови 39,5 кв.м., № 1 - ворота з хвірткою площею забудови 6,8 кв.м., № 2 - огорожа площею забудови 10,2 кв.м., після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовується наступним.

В АДРЕСА_1 знаходиться домоволодіння, яке належало до суспільної групи колгоспний двір, членом якого була мати позивача, ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 , яким належало по Ѕ частині цього домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 69-ти років помер ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84-ох років помирає мати позивача, ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не було зареєстровано, це унеможливлює представлення нотаріусу правовстановлюючого документу на будинок, як на спадкове майно, і цей факт є причиною звернення до суду.

Ухвалою від 04 серпня 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а.с.30-31).

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити (а.с.36).

Представник відповідача - Ваганицької сільської ради Городнянського району, Чернігівської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву від 07.08.2020 року за № 295 про розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.34).

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У свою чергу згідно положень ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши і оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, а визнання даного позову стороною відповідача таким, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Як убачається із дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області 26 грудня 2003 року, суд встановив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 69-ти років у селі Ваганичі Городнянського району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 05 від 19.03.2002 (а.с.9).

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Ваганицької сільської ради Городнянького району Чернігівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84-ох років у селі Ваганичі Городнянського району Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис за № 06 від 07.10.2014 (а.с.8).

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 суд встановив, що громадянин ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_2 одружилися 10 березня 1956 року, про що Ваганицькою сільською радою Добрянського району Чернігівської області в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 6 від 10.03.1956. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно досліджених в судовому засіданні довідок № 140 від 03.04.2019 та № 141 від 03.04.2019, виданих виконкомом Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, суд встановив, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з травня 1948 року. Разом з ним, на день його смерті була зареєстрована та постійно проживала його дружина, ОСОБА_2 (а.с.15-16).

Наведене свідчить, що у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняла спадщину свого чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області за № 142 від 03 квітня 2019 року, суд встановив, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживала і була зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2018 року, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вищевказаним рішенням встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з січня 2010 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене свідчить, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті її матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки за № 144 від 03.04.2019 року, що видана виконкомом Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, суд встановив, згідно запису в погосподарській книзі № 3 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 в будинку АДРЕСА_1 , станом на 01.07.1990 року, постійно були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_3 , якому належала Ѕ частина цього домоволодіння, ОСОБА_2 , якій належала Ѕ частина цього домоволодіння. Вищезазначене домоволодіння мало статус колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 року члени колгоспного двору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не втратили права на частку в його майні (а.с.19).

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за життя мали у власності по 1/2 частині будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшов житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року), колгоспний двір це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності`від 22 грудня 1995 року N20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність`застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Підстав вважати домоволодіння, що є предметом позову самочинно збудованим майном суд не вбачає.

Довідка Городнянського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 11 квітня 2019 року за № 313 свідчить, станом на 31.12.2012 року право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами не зареєстровано Після огляду об`єкта нерухомого майна, станом на 11 квітня 2019 року встановлено, що він відповідає таким характеристикам: А-1 - житловий будинок з а-1 верандою, а 1 -1 - пригребиця, а 2 - погріб, Б-1 - сарай, № 1 - ворота з хвірткою, № 2 - огорожа. Змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна щодо матеріалів технічної інвентаризації, проведеної 11.04.2019 року, не вивлено. Побудовано в 1997 року огорожу № 1, № 2 - дозвільних документів згідно чинного законодавства не передбачено. Інвентаризаційна вартість будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 11.04.2019 року становить сто тридцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень (а.с.14).

Суд також бере до уваги особливість забудови спірного будинку, який було збудовано до 05 серпня 1992 року в системі колгоспного двору. Зокрема, ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`від 01 липня 2004 року N 1952-IV передбачає, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Як встановлено у судовому засіданні позивач зверталася до приватного нотаріуса Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Неволько В.А. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50-65).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданої приватним нотаріусом Неволько В.А від 07.09.2020 за № 61563851, суд встановив, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривалась (а.с.49). З урахуванням вказаного його дружина ОСОБА_2 вважається такою, що фактично прийняла його спадщину внаслідок реєстрації і проживання за однією з ним адресою.

Враховуючи, що за життя спадкодавця не зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно, це унеможливлює реалізацію спадкових прав через нотаріальну контору.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов об`єктивного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 392,1218,1261 ЦК України, ст.ст. 120, 123, 529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 10, 11, 12, 13, 83, 89, 206, 209, 211, 213, 247, 258, 259, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 А -1 - житловий будинок площею забудови 68,6 кв.м., з а-1 верандою площею забудови 8.1 кв.м., загальною площею 60,7 кв.м. та допоміжною 35,5 кв.м., а 1 -1 пригребиця площею забудови 25,9 кв.м., а 2 погріб площею забудови 6,0 кв.м., Б-1 сарай площею забудови 39,5 кв.м., № 1 - ворота з хвірткою площею забудови 6,8 кв.м., № 2 - огорожа площею забудови 10,2 кв.м., після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. М. Карпинська