Рішення

від 14.09.2020 по справі 902/761/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2020 р. Cправа № 902/761/20

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь" (пр-т Перемоги, 148/1, м. Київ, 03179)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" (пр-т Коцюбинського, 4, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 201042,23 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Хіральдо Рамірес Михайло Максимо Вальтерович

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" про стягнення 201 042,23 грн.

03.08.2020 відбувся автоматизований розподіл справи № 902/761/20 без застосування спеціалізації з урахуванням підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 16.1 Порядку автоматизованого розподіл судових справ в Господарському суді Вінницької області, за результатами якого справу передано на розгляд судді Тісецькому С. С.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/761/20 в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 п. 16.1. Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області від 05.09.2016 року зі змінами, у випадках, коли розподілені іншому судді судові справи, не розглянуті по суті, а обставини, які зумовили відсутність на роботі суддів, які спеціалізуються на розгляді даної категорії справ або неможливість їх розподілу між суддями, які спеціалізуються на розгляді такої категорії справ, що було підставою для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації, відпали, такі нерозглянуті судові справи, на підставі відповідної заяви судді, передаються за розпорядженням керівника апарату суду (чи особи, яка виконує його обов`язки) на повторний автоматизований розподіл з врахуванням спеціалізації суддів, які розглядають дану категорію справи.

Станом на 17.08.2020 р. судді, які спеціалізуються на розгляді справ позовного провадження перебувають на роботі, в зв`язку з чим суддею Тісецьким С. С. подано заяву про здійснення повторного автоматизованого розподілу на підставі ч. 2 п.16.1 Порядку.

З огляду на викладене, а також керуючись п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та ч. 2 п. 16.1 Порядку автоматизованого розподіл судових справ в Господарському суді Вінницької області, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/761/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" про стягнення 201 042,23 грн. з урахуванням спеціалізації суддів.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 р. справу № 902/761/20 передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 19.08.2020 р. суддею Яремчуком Ю.О. прийнято до провадження справу № 902/761/20 . Розгляд справи розпочати спочатку та призначено розгляд справи по суті на 14.09.2020 р.

На визначену дату судом з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Рудь та Товариством з обмеженою відповідальністю Кошик було укладено договір № 40 С поставки продукції.

Відповідно до умов укладеного договору Позивач зобов`язувався поставляти, а Відповідач - оплачувати Товар згідно умов договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Покупець здійснює оплату кожної партії Товару з відстрочкою 50 (п`ятдесят) календарних днів від дати поставки Товару шляхом перерахування Покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника тільки у розрахункові дні Покупця - робочі вівторок і п`ятницю.

Згідно п. 9.2. договору Кожна зі Сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, надіславши повідомлення про розірвання договору не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. У випадку розірвання договору жодна із Сторін не звільняється від повного виконання зобов`язань, які виникли впродовж дії цього Договору.

Позивачем зазначається, що оскільки, Відповідач не надсилав Позивачу повідомлень про намір розірвати договір жодним засобом зв`язку, а також продовжував надавати заявки на поставку Товару, то Договір є пролонгованим.

03.07.2019 р. Відповідач змінив своє найменування та місцезнаходження: замість ТОВ Кошик , Відповідач змінив свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Родхог , та місцезнаходження - 21001, Вінницька обл., місто Вінниця, просп. Коцюбинського 4. Державна реєстрація змін - запис 10651050012022070, що зазначено на стор.6 Витягу з ЄДР з інформацією про Відповідача від 22.07.2020 р.

Позивач стверджується, що на виконував свої зобов`язання за договором, останній поставив Відповідачу в період з 30.04.2019 р. по 05.06.2019 р. Товар, на загальну суму 176 820,96 грн, що підтверджується наступними документами: Товарно-транспортними накладними: № 55286 від 30 квітня 2019 р. на суму 27 484,80 грн.; № 66732 від 21 травня 2019 р. на суму 35 592,60 грн.; №67873 від 22 травня 2019 р. на суму 35 694,24 грн.; №72688 від 28 травня 2019 р. на суму 25 497,36 грн.; №74648 від 30 травня 2019 р. на суму 14 968,56 грн.; №75020 від 31 травня 2019 р. на суму 2 799,36 грн.; №78158 від 05 червня 2019 р. на суму 34 784,04 грн.

Натомість Відповідач не виконав покладені на себе зобов`язання по оплаті поставленої продукції згідно договору, і не розрахувався за одержану продукцію у повному обсязі. Заборгованість по оплаті поставленого Товару складає 176 820,96 грн.

Позивачем стверджується та підтверджується матеріалами справи, що станом на день подання позову до суду заборгованість в розмірі 176 820,96 грн залишається неоплаченою, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 176 820,96 грн в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 176 820,96 грн в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 24 221,27 грн.

Суд розглянувши вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24 221,27 грн пені зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку невиконання Покупцем п. 3.1. за умови порушень, перелічених в п. 3.4. зі стороні Постачальника, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумі заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

При цьому здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" обрахунок пені у визначеному позивачем періоді, судом не виявлено помилки в обрахунку, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

З врахуванням викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошик" ("Родхог") (проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька обл., 21001, ідентифікаційний код 40284671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь" (пр-т Перемоги, 148/1, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ 32106398) суму основного боргу в розмірі 176 820,96 грн; пені в розмірі 24 221,27 грн та 3 015,63 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 15 вересня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т Перемоги, 148/1, м. Київ, 03179)

3 - відповідачу (пр-т Коцюбинського, 4, м. Вінниця, 21001)