Рішення

від 13.09.2020 по справі 903/478/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 903/478/20

Суддя Господарського суду Волинської області Кравчук А. М., розглянувши матеріали по справі № 903/478/20

за позовом: Військової прокуратури Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, м.Луцьк

до відповідача: Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп", м.Луцьк

про стягнення 289 152 грн. 83 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

Встановив: 02.07.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява заступника Військової прокуратури Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" про стягнення 289 152 грн. 83 коп.

Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано Військовій прокуратурі Луцького гарнізону Західного регіону України не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 4 337 грн. 29 коп.; на підтвердження повноважень старшого інспектора В. Міщук засвідчувати копії документів, долучених до позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати прокуратурі та позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, прокуратурі та позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Запропоновано прокуратурі та позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі та позивачу.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана сторонам поштовим зв`язком 24.07.2020, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції. Ухвала суду отримана сторонами 28.07.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301038681367, №4301038681375, № 4301038681383.

Строк для подання відзиву по 12.08.2020.

Відповідач у відзиві від 13.08.2020, надісланому 12.08.2020, позов заперечує. Вважає, що позивач значно зависив суму стягнення, не подав належного розрахунку шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства. Зазначає, що позапланові заходи проводилися у ДП «Волинський військовий лісгосп» у кварталі 4 виділі 17 Поворського лісництва, у кварталі 9 виділі 3 Поворського лісництва, у кварталі 9 виділі 3 Поворського лісництва, які знаходяться на території авіаційного полігону (військова частина НОМЕР_1 ), яка є забороненою зоною, і перевірку можливо робити тільки з письмового дозволу командира частини, проте дозвіл від командира військової частини НОМЕР_1 не надавався, вважає перевірку в даних кварталах незаконною.

Позивач Державна екологічна інспекція у Волинській області відзив отримала 13.08.2020. Строк для подання відповіді на відзив до 17.08.2020.

Державна екологічна інспекція у відповіді на відзив від 18.08.2020, яку з метою повного та всебічного розгляду справи суд долучив до матеріалів справи, доводи відповідача викладені у відзиві, заперечує , оскільки допущені відповідачем порушення та розмір шкоди підтверджені актом позапланової перевірки від 03.04.2020 №228/04.20, відомостями обчислення заподіяння шкоди та польовими переліковими відомостями. Акт підписаний т.в.о. директора ДП «Волинський військовий лісгосп» Лебичем А.А. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «ІІро затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Зазначені розрахунки долучено до позовної заяви. Акт перевірки в судовому порядку не оскаржувся. Перевірку ДП «Волинський військовий лісгосп» проведено на підставі ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення «Про Державну екологічну інспекцію у Волинській області» № 249 від 22.11.2018, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 19.03.2020 № 48 та направлення від 19.03.2020 № 269 на проведення позапланової перевірки за дорученням Прем`єр - міністра України від 29.01.2020 № 2777/1/1-20 за участю командира, який щоденно проводив інструктаж щодо поводження на території військового полігону, про що робив запис у журналі «Інструктажу поводження на території військового полігону», постійно здійснював супровід інспекторів Державної екологічної інспекції у Волинській області при проведенні позапланової перевірки. Враховуючи, що незаконна порубка дерев без відповідного дозволу підтверджується доказами, наданими суду, відповідачем у встановленому порядку не спростована, відповідно до закону відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідь на відзив відповідач отримав 21.08.2020. Строк для подання заперечень на відповідь - по 25.08.2020. Заперечення на відповідь на відзив не надходили.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи не надходили.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи,

встановив:

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України та ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою КМУ від 19.04.2017 №275 визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Статтею 20-2 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В межах повноважень, визначених ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища на підставі доручення Прем`єр-міністра України №2777/1/1-20 від 29.01.2020 Державною екологічною інспекцією у Волинській області у період з 23.03.2020 по 03.04.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ДП «Волинський військовий лісгосп». За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Волинської області складено акт №228/04.20 (а.с. 17-34).

Відповідно до матеріалів справи за ДП «Волинський військовий лісгосп» закріплені лісництва: Володимир-Волинське, Луцьке, Бережницьке, Черемошнянське, Поворське, Бахівське.

У ході позапланового заходу державного нагляду (контролю), (п. 57 опису порушень (а.с. 31), з врахуванням листа ДЕК від 30.06.2020 (а.с. 48), виявлена незаконна порубка без відповідного на те дозволу (лісорубного квитка):

- 57 дерев різних порід в кварталі 4 виділ 17 (1), розмір заподіяної шкоди 34 051,01 грн.;

- 42 дерева різних порід в кварталі 4 виділ 17 (2), розмір заподіяної шкоди 211 665,81 грн.;

- 26 дерев різних порід в кварталі 9 виділ 3, розмір заподіяної школи 7 693,62 грн.;

- 1 дерево у кварталі 23 виділ 29, 2, розмір заподіяної шкоди 1 606,15 грн.;

- 9 дерев різних порід в кварталі 23 виділ 29, розмір заподіяної шкоди 34 136,54 грн.

Акт від 03.04.2020 підписаний в т.ч. т.в.о директора ДП «Волинський військовий лісгосп» Лебичем А.А., відповідачем не оскаржувався (а.с. 34).

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства (ст. 69 Лісового Кодексу).

Статтею 105 Лісового Кодексу України визначено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до Закону.

Внаслідок незаконного зрізання дерев без відповідного дозволу (лісорубного квитка) у зазначених кварталах та виділах Поворського лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», навколишньому природному середовищу заподіяна шкода на суму 289 152 грн. 83 коп.

В матеріалах справи відсутні докази та не надані такі в ході розгляду справи, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення збереження та охорони лісу і недопущення незаконної рубки дерев.

Окрім того, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічної правової позиції дотримано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, здійснюється в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України, на постійних лісокористувачів покладається організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок.

Відповідно до ст. 107 вказаного Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Приписами ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної рубки дерев, здійснений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (а.с. 37-47).

Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, сплачуються за місцем заподіяння екологічної шкоди.

В даному випадку суд виходить з презумпції вини правопорушника (особа вважається винною, якщо не доведе відсутності своєї вини), оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про вчинення ним дій задля збереження і охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок, відсутності вини відповідача суду не доведено, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо представництва Військовою прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області судом враховано таке.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/118 від 26.05.2020.

Правомірність звернення прокурора з позовом підтверджується перепискою з позивачем (а.с. 12-16, 35-48).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року). ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи, що спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 4 337 грн. 29 коп. слід покласти на нього відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" (43000, вул. Героїв УПА, буд. 5, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 43250603) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (вул. Степана Бандери, 20, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 34928308)

- 289 152 грн. 83 коп. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві грн. 83 коп.) шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, шляхом перерахування коштів на рах. №UA988999980333189331000003472, код отримувача 37788874, отримувач коштів Ковельське УК/отг с. Поворськ, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062100.

3. Стягнути з Державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" (43000, вул. Героїв УПА, буд.5, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 43250603) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (код ЄДРПОУ 38326057, 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд.20)

- 4 337 грн. 29 коп. (чотири тисячі триста тридцять сім грн. 29 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256 ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук