Рішення

від 14.09.2020 по справі 910/8580/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/8580/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Корпорації "Укрінмаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан Енерджі"

про стягнення заборгованості в розмірі 22 817,86 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація Укрінмаш звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідан Енерджі про стягнення заборгованості в розмірі 22 817,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № ЮД-020/19 від 04.02.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8580/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.06.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 30.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення № 0105474277638.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України передбачалв, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291 та від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 № 392 . установлено з 12 березня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на всій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до таких законодавчих актів України пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

17.07.2020 означений Закон набрав чинності.

При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі строк на подання відзиву закінчується 06.08.2020 (включно).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року між Корпорацією Укрінмаш (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ерідан Енерджі (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна № ЮД-020/19 (далі - Договір) предметом якого є:

- оренда окремого нежитлового приміщення з метою використання його як офісного приміщення (далі - об`єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8;

- надання послуг телекомунікаційного зв`язку;

- надання послуг орендарю по заїзду-виїзду і короткостроковій стоянці на території орендодавця автотранспорту клієнтів орендаря (за його згодою).

Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо оренди (строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди), які регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення № 18 мансарди адміністративного корпусу, площею 24,6 кв.м., згідно з планом за поверхами будівлі Літера А , що складає невід`ємну частину цього Договору (Додаток № 1).

Згідно з п. 2.2 Договору опис технічного стану об`єкта оренди на дату передачі його орендареві зазначається в Акті приймання-передачі об`єкта оренди, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 2).

Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності і знаходиться на його балансі (п. 2.3 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата за перший місяць оренди (місяць, в якому складено акт приймання-передачі об`єкта оренди) становить 5 904,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ у розмірі, визначеному законодавством, з урахуванням відшкодування вартості комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартості послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж.

При цьому, враховується відшкодування вартості спожитої електроенергії, яка використовується включно на освітлення приміщення, роботу кондиціонера та оргтехніки на робочих місцях.

Використання електроенергії для живлення інших пристроїв, без дозволу орендодавця та укладення Додаткової угоди до Договору, не допускається.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (дефляції), але не нижче базового рівня, установленого пунктом 3.1 Договору.

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі при повернення об`єкта оренди орендодавцеві (п. 3.3 Договору).

За умовами п. 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, в якому здійснюється оренда, на підставі рахунку-фактури, виданого орендодавцем до 10 числа поточного місяця.

У рахунок-фактуру додатково включаються:

- оплата послуг телекомунікаційного зв`язку за місяця, що передує звітному на підставі даних, отриманих від КФ ВАТ Укртелеком по кожному абонентському номеру, із врахуванням експлуатаційних витрат у розмірі 10% від вартості наданих послуг;

- оплата послуг за заїзд-виїзд та короткострокову стоянку (понад 30 хвилин) на території орендодавця автомобілів клієнтів орендаря, за місяць, що передує звітному, на підставі даних служби пропускного режиму орендодавця, підтверджених орендарем, відповідно до затверджених тарифів (Додаток № 3).

Пунктами 4.1 Договору визначено, що орендодавець зобов`язаний 04.02.2019 передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об`єкт оренди.

Згідно з п. 4.2 Договору орендар зобов`язаний вносити платежі, передбачені цим Договором, своєчасно і в повному обсязі.

Цей Договір діє з 04.02.2019 по 31.12.2019 (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.5 Договору узгоджено, що дію Договору може бути достроково припинено за згодою сторін, при цьому ініціююча сторона повинна попередити іншу сторону за 30 календарних днів до дати припинення.

04.02.2019 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за Договором, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення № 18 мансарди адміністративного корпусу площею 24,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8.

30 вересня 2019 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди припинити достроково, 30 вересня 2019, дію Договору за згодою сторін.

Орендарю 30.09.2019 здати, а орендодавцю прийняти по акту приймання-передачі об`єкт оренди (п. 2 Додаткової угоди № 1 від 30.09.2019 до Договору).

30.09.2019 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі із оренди нерухомого майна за Договором, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв із оренди нежитлове приміщення № 18 мансарди адміністративного корпусу площею 24,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату орендних платежів у період з липня по вересень 2019 року включно, своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 18 353,82 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата за перший місяць оренди (місяць, в якому складено акт приймання-передачі об`єкта оренди) становить 5 904,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ у розмірі, визначеному законодавством, з урахуванням відшкодування вартості комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартості послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж.

При цьому, враховується відшкодування вартості спожитої електроенергії, яка використовується включно на освітлення приміщення, роботу кондиціонера та оргтехніки на робочих місцях.

Використання електроенергії для живлення інших пристроїв, без дозволу орендодавця та укладення Додаткової угоди до Договору, не допускається.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (дефляції), але не нижче базового рівня, установленого пунктом 3.1 Договору.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі при повернення об`єкта оренди орендодавцеві (п. 3.3 Договору).

За умовами п. 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, в якому здійснюється оренда, на підставі рахунку-фактури, виданого орендодавцем до 10 числа поточного місяця.

У рахунок-фактуру додатково включаються:

- оплата послуг телекомунікаційного зв`язку за місяця, що передує звітному на підставі даних, отриманих від КФ ВАТ Укртелеком по кожному абонентському номеру, із врахуванням експлуатаційних витрат у розмірі 10% від вартості наданих послуг;

- оплата послуг за заїзд-виїзд та короткострокову стоянку (понад 30 хвилин) на території орендодавця автомобілів клієнтів орендаря, за місяць, що передує звітному, на підставі даних служби пропускного режиму орендодавця, підтверджених орендарем, відповідно до затверджених тарифів (Додаток № 3).

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000481 від 01.07.2019 на суму 6 117,94 грн., № СФ-0000577 від 01.08.2019 на суму 6 117,94 грн., № СФ-0000672 від 01.09.2019 на суму 6 117,94 грн.

Поряд з цим, частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За наведених обставин, господарський суд зазначає, що рахунок за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання або ж неотримання відповідачем рахунку, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за отримані послуги.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені Договором за липень - вересень 2019 року включно, у тому числі протягом розгляду справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 18 353,82 грн.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 427,86 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 486,66 грн. та пеню в розмірі 2 549,52 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату (не сплату) орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу, від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи, в зв`язку з чим, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 549,52 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 427,86 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 486,66 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідан Енерджі (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф. 197; ідентифікаційний код: 38489449) на користь Корпорації Укрінмаш (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 8; ідентифікаційний код: 22916863) заборгованість у розмірі 18 353 (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 66 коп., пеню у розмірі 2 549 (дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 14.09.2020

Суддя О.А. Грєхова