Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/8122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8122/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" (08114, Київська обл., с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, буд. 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ 630" (04081, м. Київ, вул. Ярославська, 4б)

про стягнення 122 510,90 грн.

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ 630" про стягнення 122 510,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №2708/2 про надання послуг технікою від 27.08.2019, а саме, в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 109 750,49 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1 650,85 грн, 3 % річних у розмірі 1 387,43 грн та штраф у розмірі 9 722,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8122/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473425978 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 22.06.2020, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" (надалі- виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУ 630" (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір надання послуг №2708/2 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги технікою, котра докладніше буде наведена в рахунках на оплату або акті наданих послуг, а замовник зобов`язується оплатити та прийняти виконані послуги на його об`єктах.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість наданих послуг вказана в рахунках на оплату та актах наданих послуг.

Згідно з п. 3.2. договору, за попередньою згодою сторін, послуги оплачуються замовником на умовах 100% попередньої оплати згідно рахунку на оплату або за фактично надані послуги на підставі акту наданих послуг, в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.3. договору сторони домовились, що замовлення на надання послуг надається менше ніж на 8 машино-годин.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що на підтвердження факту надання послуг, сторони укладають Акт надання послуг, згідно змінних рапортів, протягом не більше трьох календарних днів з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість наданих послуг згідно наданих виконавцем рахунків на оплату або актів наданих послуг в строки, визначені цим договором.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що остаточна оплата за надані послуги здійснюється згідно Акту наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту його підписання.

За порушення термінів оплати за надані послуги, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 5.2. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, з умовою пролонгації на кожний наступний календарний рік (п.п. 4.1, 4.3 договору).

На виконання умов договору позивачем в період з 21 по 29 грудня 2019 року були надані відповідачу послуги екскаватора JCB 3 CX на загальну суму 128 000,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами змінними рапортами про роботу машини/будівельного механізму та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 654 від 21.12.2019, №659 від 22.12.2019, №668 від 26.12.2019 та №672 від 29.12.2019.

Відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов`язання виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату по виставленому позивачем рахунку № 697 від 13.12.2019 на суму 18 249,51 грн.

Інша частина рахунків на оплату №702 від 17.12.2019, №710 від 21.12.2019 та №711 від 21.12.2019, в тому числі №697 від 13.12.2019 на суму 14 062,99 грн, була залишена відповідачем без оплати, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором у розмірі 109 750,49 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, підписуючи змінні рапорти про роботу машини/будівельного механізму та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №654 від 21.12.2019, №659 від 22.12.2019, №668 від 26.12.2019 та №672 від 29.12.2019, сторони підтвердили факт належного надання позивачем вищевказаних послуг та їх прийняття без жодних заперечень щодо кількості та якості відповідачем на загальну суму 128 000,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за послуги механізмів за вирахуванням попередньої плати здійснюється відповідачем згідно акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачем на виконання своїх зобов`язань за договором було здійснено лише часткову оплату вартості наданих послуг, зокрема, частково оплачений рахунок №697 від 13.12.2019 на суму 18 249,51 грн. Інша частина рахунків на оплату №702 від 17.12.2019, №710 від 21.12.2019 та №711 від 21.12.2019, в тому числі №697 від 13.12.2019 на суму 14 062,99 грн, була залишена відповідачем без оплати.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач всупереч умовам п. 3.7. договору та положенням ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України не в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 18 249,51 грн, у останнього станом на момент розгляду спор існує непогашена перед позивачем заборгованість у розмірі 109 750,49 грн.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Отже, приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо повної оплати наданих позивач послуг згідно договору №2708/2 від 27.08.2019, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 109 750,49 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 722,13 грн.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 5.2 договору сторони погодили відповідальність замовника за порушення термінів оплати за надані послуги, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку нарахованої до стягнення пені, суд встановив, що її розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, однак враховуючи, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає пеня у розмірі 9 722,13 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 387,43 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 650,85 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період встановив, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, однак враховуючи, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 1 387,43 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 650,85 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку оплатити існуючу заборгованість в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ 630" (04081, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4б; ідентифікаційний код 41947434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" (08114, Київська обл., с. Гореничі, вул. Кленовий узвіз, буд. 6; ідентифікаційний код 35040817) основний борг у розмірі 109 750 (сто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 49 коп., пеню у розмірі 9 722 (дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн 85 коп., 3% річних у розмірі 1 387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн 43 коп. та судовий збір 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин