Рішення

від 14.09.2020 по справі 910/9431/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/9431/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання ) господарську справу

За позовом Адвокатського об`єднання БОЯРИНЦЕВ ТА ПАРТНЕРИ (01054, м.Київ, пров.Чеховський, буд. 3, кВ.9, код ЄДРПОУ 40858506)

до Державного підприємства Завод 410 ЦА (03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.94, код ЄДРПОУ 01128297)

про стягнення 192 485,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське об`єднання БОЯРИНЦЕВ ТА ПАРТНЕРИ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Завод 410 ЦА про стягнення 192 485,64 грн заборгованості по договору про надання юридичних послуг № 25-1 Юр від 25.07.2019, з яких: 147 000,00 грн оплати в якості 50% від вартості послуг в порядку п.4.2 договору, 4065,69 грн 3% річних, 4154,45 грн інфляційних втрат на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, 27048,00 грн пені та 10290,00 грн штрафу на підставі ст.231 ГК України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2020 позов залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений спосіб.

09.07.2020 позивач подав заяву про усунення недоліків позову, до якої позивачем також долучено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.07.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, у т.ч. відповідачу для подачі відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали суду.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу суду від 13.07.2020- 20.07.2020.

07.08.2020 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про поновлення процесуального строку для його подачі у зв`язку із запровадженням карантинних заходів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2020 заяву Державного підприємства Завод 410 ЦА про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов та прийняття відзиву до розгляду по справі № 910/9431/20 задовольнив, поновив відповідачу строк для подачі відзиву на позов, прийняв відзив до розгляду.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що підставою для здійснення розрахунків є надання послуг позивачем у повному обсязі, нарахування штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст.231 ГК України є безпідставним, за умовами п.5.1.2 договору сторона звільняються від відповідальності за порушення договору, що сталось не з її вини, тому враховуючи, що на підприємстві відповідача на час карантинних заходів з 06.04.2020 по 31.07.2020 було проголошено простій, штрафні санкції у заявленому розмірі є необґрунтованими, у задоволенні позову учасник справи просив відмовити у повному обсязі.

21.08.2020 позивач подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких надав власні аргументи на доводи відповідача щодо належного виконання зобов`язань по договору, у повному обсязі та підстави стягнення авансового платежу у даній справі.

02.09.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду відповідь на відзив, згідно положень якої зауважив, що строк оплати спірної суми авансу настав відповідно до п.4.2 договору, у заперечень на позов відповідач не заперечив факту порушення своїх зобов`язань.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2019 між ДП Завод 410 ЦА (замовник за договором, відповідач) та Адвокатським об`єднанням Бояринцев, Кротюк та партнери (юридична фірма, позивач) був укладений договір № 25-1юр про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник дав завдання юридичній фірмі та зобов`язався оплатити її послуги, а юридична фірма зобов`язалась надавати послуги з представництва інтересів замовника у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030611406 від 05.06.2019 року.

Юридична фірма уповноважує на представництво інтересів замовника своїх адвокатів шляхом видачі ордеру. Адвокати юридичної фірми користуюся всіма процесуальними правами учасника судового процесу без обмежень, які надані замовнику відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (п.1.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, вартість послуг складає 294 000,00 грн.

Згідно положень п.4.2 договору замовник сплачує 50% вартості послуг протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами договору.

Відповідно до п.4.3 договору, остаточний розрахунок та підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється у випадку ухвалення рішення: судом касаційної інстанції, яке не підлягає оскарженню (п.4.4.1), судом першої/апеляційної інстанції, якщо відповідач пропустив строк оскарження ( в тому числі судом відповідної інстанції було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ДФС, та ДФС пропустила строк наданий судом для виправлення недоліків) (п.4.4.2 договору).

Положеннями п.7.1 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.

На виконання умов договору позивач (юридична фірма) виставив відповідачу (замовнику) рахунок на оплату № 1 від 01.08.2019 на суму 147 000,00 грн вартості наданих юридичних послуг представництво інтересів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі щодо скасування ППР № 0030611406 від 05.06.2019 із зазначенням строку дійсності рахунку: 10 робочих днів.

З наданих матеріалів вбачається, що Адвокатським об`єднанням Бояринцев, Кротюк та партнери було видано ордер серія КВ №059775 від 12.08.2019 на підставі договору № 25-1юр від 25.07.2019 на представництво інтересів адвокатом Бояринцевим Олександром Анатолієвичем - ДП Завод 410 ЦА у Окружному адміністративному суді м.Києва; Шостому апеляційному адміністративному суді; ордер №серія КВ № 059782 від 10.04.2020 на підставі договору № 25-1юр від 25.07.2019 на представництво інтересів адвокатом Бояринцевим Олександром Анатолієвичем - ДП Завод 410 ЦА у Верховному Суді.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.10.2019 у справі № 640/15106/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020, позовні вимоги Державного підприємства Завод 410 ЦА до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування повідомлення-рішення від 05.06.2019 № 0030611406 задоволено повністю.

Верховним Судом у квітні-серпні 2020 повернено касаційні скарги ДПС на рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 640/15106/19.

Звертаючись до суду у даній справі позивач - Адвокатське об`єднання БОЯРИНЦЕВ ТА ПАРТНЕРИ свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч умовам п. 4.2 договору № 25-1юр про надання юридичних послуг від 25.07.2019 у визначені строки і розмірі не перерахував 50% вартості робіт, внаслідок чого у позивача виникло право на його стягнення та нарахування 3% річних за період з 05.08.2019 по 09.06.2020 і інфляційних втрат за період серпень 2018-травень 2020 у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму боргу, а також штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України: 27 048,00 грн пені за період з 05.08.2019 по 05.02.2020, 10 290,00 грн 7% штрафу.

Відповідач проти позовних вимог у відзиві заперечив зазначаючи, що позивач за умовами договору зобов`язався надати послуги у повному обсязі, що є підставою для здійснення розрахунків.

За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом частини 1 статті 1 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з положеннями статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 25-1юр про надання юридичних послуг від 25.07.2019, предметом якого є представництво інтересів відповідача у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030611406 від 05.06.2019 року, та який за відсутності доказів розірвання, визнання його недійсним, враховуючи презумпцію правомірності правочину, є підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків.

Положеннями розділу 4 договору позивачем та відповідачем визначено порядок здійснення розрахунків по вказаному правочину, а саме: узгоджено, що загальна вартість послуг представництва складає 294 000,00 грн та встановлено зобов`язання відповідача сплатити 50% вартості послуг протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами договору (п.4.2); здійснити остаточний платіж та підписати акт приймання-передачі наданих послуг з настанням узгоджених подій/результатів надання послуг (п.4.3).

Враховуючи, що між сторонами договір № 25-1юр про надання юридичних послуг підписано та скріплено печатками 25.07.2019, строк оплати 50% вартості послуг в розмінні п.4.2 договору є таким, що настав 04.08.2019.

Відповідно до частини першої статі 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати відповідачем суми 147 000,00 грн. у т.ч. у визначені п. 4.2 строки, за виставленим позивачем рахунком на оплату № 1 від 01.08.2019, суду не надано.

Положеннями ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що надання послуг без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки позивач скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні шляхом подання даного позову.

Дії позивача щодо надання послуг без отримання попередньої оплати, можуть свідчити про те, що своїми діями відповідач не створив неможливості виконання договору позивачем, при цьому виконання позивачем своїх зобов`язань за договором (навіть у випадку невиконання зобов`язань відповідачем) не може свідчити, що він погодився з простроченням попередньої оплати відповідачем.

Крім того, матеріалами справи підтверджено та відповідач у відзиві на позов не заперечив факт надання послуг позивачем по договору щодо представництва інтересів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі щодо скасування ППР № 0030611406 від 05.06.2019, що є предметом договору № 25-1юр про надання юридичних послуг від 25.07.2019.

У поясненнях по справі позивач зазначив, що заявив вимоги про стягнення 50% вартості робіт з огляду на те, що за умовами п.4.3 договору остаточний розрахунок здійснюється у випадку ухвалення рішення: судом касаційної інстанції, яке не підлягає оскарженню (п.4.4.1), судом першої/апеляційної інстанції, якщо відповідач пропустив строк оскарження ( в тому числі судом відповідної інстанції було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ДФС, та ДФС пропустила строк наданий судом для виправлення недоліків) (п.4.4.2 договору), водночас наразі Верховний суд у справі № 604/15106/19 двічі повернув касаційні скарги ДФС, проте обставини здійснення остаточного розрахунку не настали.

Враховуючи викладене, надавши правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 147 000,00 грн. заборгованості по здійсненню платежу 50% оплати робіт, з огляду на погоджені умова п.4.2 договору, є правомірна і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п.5.1 договору визначено, що у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Судом встановлено, що положеннями договору відповідальність замовника за несплату платежів, у т.ч. 50% вартості робіт у визначені п.4.2 договору, не передбачена.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати 147 000,00 грн 50% вартості послуг

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, на яку посилається позивач, разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 зазначила, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач не виступає, як суб`єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, Державне підприємство Завод 410 ЦА відповідно до статутної діяльності (статут розміщено на офіційному сайті http://arp410.kiev.ua/doc/statut/) є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, яке передане в управління Державного концерну Укроборонпром (уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі).

Крім того, порушення зобов`язання з оплати частини вартості послуг юридичної допомоги є грошовим, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , частиною другою статті 36 Закону України Про телекомунікації до правовідносин сторін застосування не має.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27048,00 грн пені та 10290,00 грн штрафу задоволенню не підлягають у зв`язку із недоведеністю підстав.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання зі сплати попередньої оплати позивачем правомірного нараховано та заявлено до стягнення 4065,69 грн 3% річних за період з 05.08.2019 по 09.06.2020 та 4154,45 грн інфляційних втрат за період серпень 2018-травень 2020, водночас після здійснення перевірки розрахунку судом встановлено, що належним розміром до стягнення 3% річних є 3740,16 грн, та 4154,45 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач свого контррозрахунку суми боргу не надав, стверджувань позивача не спростував.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Адвокатського об`єднання БОЯРИНЦЕВ ТА ПАРТНЕРИ є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 147 000,00 грн боргу, 3740,16 грн 3% річних, 4154,45 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Завод 410 ЦА (03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.94, код ЄДРПОУ 01128297) на користь Адвокатського об`єднання БОЯРИНЦЕВ ТА ПАРТНЕРИ (01054, м.Київ, пров.Чеховський, буд. 3, кВ.9, код ЄДРПОУ 40858506) 147 000 (сто сорок сім тисяч) грн. 00 коп боргу, 3740 (три тисячі сімсот сорок) грн. 16 коп 3% річних, 4154 (чотири тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 45 коп інфляційних втрат, 2323 (дві тисячі триста двадцять три) грн. 42 коп витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак