Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/8589/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8589/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Класик", м. Київ

про стягнення 29 255,99 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.06.2020 року Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Класик" (відповідач) суми коштів в розмірі 29 255,99 грн, у зв`язку з тим, що під час проведеної у 2019 році ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Північним офісом Держаудитслужби, за результатами зустрічної перевірки, були встановлені порушення Договору підряду №47/133/16 від 06.10.2016 року з боку відповідача в частині завищення вартості робіт, в результаті чого позивачу було завдано матеріальну шкоду на суму 59 225,99 грн, проте лише 30 000,00 грн з яких відповідачем відшкодовано під час ревізії, а залишок на суму в розмірі 29 255,99 грн так і не повернутий позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі №910/8589/20 позовну заяву №254/08/20 від 16.06.2020 Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

06.07.2020 року позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, будинок 81-А, направлялась ухвала суду від 13.07.2020 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474229412 ухвалу суду від 13.07.2020 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/8589/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 17.08.2020 року по 14.09.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 15.09.2020 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2016 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений Договір підряду на капітальний ремонт цокольного поверху будівлі учбового корпусу (посилення несучих елементів, гідроізоляція, пристінний дренаж) №47/133/16 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту (капітальний ремонт і реставрація, код за ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 45453000-7 (далі - роботи) цокольного поверху будівлі учбового корпусу (посилення несучих елементів, гідроізоляція, пристінний дренаж) по вул. Нововокзальній, 17 у м. Києві (надалі - об`єкт).

Договірна ціна за цим Договором складає 4 559 791,20 грн. (п. 2.1. Договору).

Додатками до Договору сторонами погоджені локальні та об`єкті кошториси.

На підставі додаткової угоди №1 від 14.06.2017 року до Договору, з метою покращення якості робіт (за умови, що таке покращення не призведе до збільшення договірної ціни ) внесені зміни до локальних кошторисів.

На підставі додаткової угоди №2 від 28.12.2017 року до Договору, строк його дії було продовжено до 31.12.2018.

04.06.2017 року Державним підприємством Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи ДП Укрдержбудекспертиза складено Експертний звіт №00-0515-17/ЦБ щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва та кошторисної частини за робочим проектом Капітальний ремонт цокольного поверху будівлі учбового корпусу ((посилення несущих елементів, гідроізоляція, пристінний дренаж) по вул. Нововокзальній, Пум. Києві (далі - Експертний звіт).

Технічний нагляд під час капітального ремонту цокольного поверху будівлі учбового корпусу (посилення несущих елементів, гідроізоляція, пристінний дренаж) здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство технічного нагляду на підставі Договору №04/08/17 про здійснення технічного нагляду під час капітального ремонту від 09.02.2017.

Роботи за Договором були виконані та оплачені згідно актів виконаних робіт, які підтверджені підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство технічного нагляду .

Під час проведеної у 2019 році ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Північним офісом Держаудитслужби, за результатами зустрічної звірки, проведеної у відповідача, були встановлені наступні порушення відповідача по виконанню Договору:

1. В порушення вимог п. 6.2.7.4 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва без підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку двічі враховано кошти на проведення експертизи кошторисної частини в сумі 10669 грн. 98 коп.;

2. В порушення вимог п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 не повернуто кошти на рахунок Замовника, отримані від демонтажу та відповідно реалізації металобрухту (труби сталеві, батареї опалення) на суму 1098 грн. 94 коп.;

3. В порушення п. 6.4.3, 6.4.4.1, 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.-7.2-13 № 293 та пп. 1.1, 6.3.1 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житло - комунального господарства від 27.08.2013 № 405 за результатами проведених контрольних обмірів встановлено розбіжності між обсягами, наведеними в актах виконаних робіт та фактично виконаними роботами на загальну суму 47457 грн. 7 коп.

Внаслідок даних порушень, завищення відповідачем вартості робіт по капітальному ремонту, позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків). Загальна сума матеріальної шкоди (збитків), нанесена позивачу відповідачем становила 59 225,99 грн.

Під час ревізії, в ході контрольного заходу 28.11.2019, відповідачем було частково відшкодовано збитки на суму 30 000,00 грн. Цей факт знайшов відображення в акті ревізії Північного офісу Держаудитслужби від 28.11.2019.

Неповернутою залишилася сума у розмірі 29 255,99 грн.

За результатом проведеної ревізії Північним офісом Держаудитслужби було надіслано позивачу вимогу від 11.01.2020 №26-06-14-14, пунктом 5 якої, позивача зобов`язано забезпечити відшкодування ТОВ ПБК КЛАСИК на користь позивача коштів на суму 29 255,99 грн.

На виконання цієї вимоги та з метою досудового врегулювання даного спору, позивач направив листом від 30.01.2020 №71/08/20 відповідачу претензію на суму 29 255,99 коп. У відповідь на претензію, відповідач листом від 18.02.2020 №03/02 зобов`язався повернути позивачу кошти у сумі 29 255,99 грн. протягом наступного кварталу, однак, станом на 04.06.2020 вищевказану суму відповідач позивачу не повернув, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, роботи за Договором були виконані та оплачені згідно актів виконаних робіт, які підтверджені підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство технічного нагляду .

Однак, під час проведеної у 2019 році ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Північним офісом Держаудитслужби, за результатами зустрічної звірки, проведеної у відповідача, були встановлені порушення відповідача по виконанню Договору в частині завищення останнім вартості робіт по капітальному ремонту, у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму в розмірі 59 225,99 грн.

Під час ревізії, в ході контрольного заходу 28.11.2019, відповідачем було частково відшкодовано збитки на суму 30 000,00 грн, що відображено в акті ревізії Північного офісу Держаудитслужби від 28.11.2019 року.

Невідшкодованою залишилася сума у розмірі 29 255,99 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у завищення вартості робіт по капітальному ремонту, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджуються актом ревізії Північного офісу Держаудитслужби від 28.11.2019 року.

Враховуючи викладене та додані позивачем до матеріалів справи належно засвідчені докази, суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 29 225,99 грн є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Класик" про стягнення 29 225,99 грн в справі №910/8589/20.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Класик" (ідентифікаційний код 37027342, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81-А) на користь Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ідентифікаційний код 16305291, адреса: 03038, м. Київ, вул. Нововокзальна, буд. 17) суму коштів в розмірі 29 255,99 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 99 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов