Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/7861/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/7861/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Овочева група"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"

про стягнення 241 100,84 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овочева Група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" про стягнення 241 100,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар (картоплю) за договором поставки товару та надання послуг №27245 від 01.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

30.06.2020 до канцелярії суду позивач подав супровідний лист з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 14.07.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 71600845.

03.08.2020 року до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист з доданими документами, в якому також, повідомлено, що після подання позовної заяви до господарського суду відповідачем здійснено погашення заборгованості за поставлений товар і на сьогоднішній день заборгованість відсутня. Однак, відшкодування понесених витрат на сплату судового збору та 3% річних (нарахованих згідно ст. 625 ЦК України) відповідачем проігноровано.

25.08.2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання в якому просить суд поновити відповідачу строк для підготовки та подання відзиву на позов. Та, відзив на позов в якому просив суд залишити без задоволення позов ТОВ "Овочева Група" до ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" про стягнення 241 100,84 грн.

Щодо подано клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву, судом враховано, що прострочення становить короткий термін, з огляду на що, керуючись приписами ст. 119 ГПК України, поновлює відповідачу процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та приймає поданий відзив до розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, , суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 235 920,29 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.04.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Овочева Група" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Метро Кеш Енд Кері укладено договір поставки товарів та надання послуг №27245.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передавати у власність МЕТРО товари вчасно, у відповідній кількості та належної якості, а МЕТРО зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Як зазначено позивачем, 08.10.2019р. товариство Овочева група поставило відповідачу партію картоплі загальним обсягом 20 000 кг на загальну суму 259 920 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ. Це підтверджується товарно-транспортною накладною від 08.10.2019р. №Р153. Фактичне прийнятгя товару відповідачем відбулося 09.10.2019р., що підтверджується товарною накладною від 09.10.2019р. №2153. При цьому невелика частина товару була відбракована і по факту відповідачем було прийнято 18 153,3 кг картоплі на загальну суму 235 920,29 грн. Належним чином оформлені документи, які мали бути надані відповідачу згідно вимог п.3.2 договору, у повному обсязі були йому надіслані 09.10.2019р. Будь-яких претензій або зауважень щодо якості поставленого товару та/або повноти та правильності оформлення документів від відповідача у 2019-му році не надходило.

Відповідно до положень п.1.1 додатку №3 до договору, оплата поставленого та прийнятого товару мала бути здійснена відповідачем у строк до 29 жовтня 2019р. Однак, взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого товару відповідач не виконав, будь-якоїоплати за поставлену за договором поставки товарів та надання послуг №27245 від 01.04.2018р. продукцію товариство Овочева група не отримало.

Після неодноразових звернень працівників позивача, у січні 2020р. в телефонній розмові було повідомлено, що товаросупроводжуючі документи подані начеб то з помилками, при цьому з якими саме помилками і що стало підставою для не оплати поставленого товару повідомлено не було. Виходячи з цього, позивач був вимушений повторно цінним листом направити на адресу відповідача весь перелік необхідних документів, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист від 24.01.2020р. та повідомлення по вручення цінного листа відповідачу. Листом від 10.03.2020р. позивач отримав від відповідача підписані та завірені штампом видаткову накладну, товарну накладну та акт звіряння розрахунків станом на 31.12.2019р.

У зв`язку із відсутністю будь-якої інформації щодо оплати поставленого товару, 10.03.2020р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату грошових коштів, однак від відповідача відповіді позивач не отримав, грошові кошти на поточний рахунок позивача від відповідача на момент подання позову не надійшло, тому позивач звернувся в суд.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачем не було надано належне підтвердження того, що відповідно до договору настала дата виконання зобов`язання з оплати товару за товарною накладною №153 від 08.10.2019 у розмірі 241 100,84 грн.

Так, у зв`язку з тим що поставлений товар не був прийнятий відповідачем у повному обсязі позивач 04.12.2019 надав відповідачу відкориговану накладну №153 від 09.10.2019, про що свідчить відтиск штампа відповідача на зазначеній накладній. Зазначене свідчить про те, що позивач подав відкориговані документи для оплати лише 04.12.2019 оскільки отримав екземпляр накладної з відтиском, копію якої долучив до позову. Відділ розрахунків з постачальниками відповідача провів її до оплати, але накладна сплачена не була через те, що постачальник зареєстрував податкову накладну за датою 08.10.2019, тобто були порушені Умови постачання товарів, де визичено, що товарна накладна та податкова накладна повинні бути виписані однією датою.

06.02.2020 позивач надав заміну накладної №153 з правильною датою 08.10.2019. Накладна сплачена не була через те, що постачальник не надав офіційного листа зі змінами своїх реквізитів з розрахунковго рахунку на IBAN. Після зміни у системі оплат відповідача розрахункового раху нку на IBAN, а саме 02.06.2020 накладна була оплачена.

На думку відповідача, вищезазначене дає підстави стверджувати про недоведення позивачем того факту, що відповідачем було порушено строк оплати товарної накладної у розмірі 241 100,84 грн.

В матеріалах справи наявні:

- товарно-транспортна накладна №Р153 від 08.10.2019 р. щодо поставки картоплі 4+ (фасовка 20кг) у кількості 20 000,00 на загальну суму 259 920,00 грн. (на якій міститься підпис і штамп відповідача),

- товарна накладна №153 від 09.10.2019р. щодо поставки картоплі у кількості 18 153,3 на загальну суму 235 920,29 грн. з ПДВ, підписана сторонами та на якій стоїть штамп відповідача: датований 04.12.2019 року,

- видаткова накладна №153 від 08.10.2019 року щодо поставки картоплі 4+ (фасовка 20кг) на загальну суму 235 920,29 грн., підписана сторонами та в якій наявний штамп відповідача датований 06.02.2020 року,

- податкова накладна №6/2 від 08.10.2019 року на суму 235 920,29 грн.,

- акт звіряння розрахунків підписаний сторонами, відповідно до якого залишок на 31.12.2019 року (тобто заборгованість ) ТОВ Метро Кеш Енд Кері перед ТОВ "Овочева Група" (постачальник) становить 235 920,29 грн.

Факт поставки товару на загальну суму 235 920,29 грн. відповідачем не заперечувався.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.1.1 Умов оплати та платіжний календар від 01.04.2018 (додаток №3 до договору поставки товарів та надання послуг №27245 від 01.04.2018 р.) МЕТРО оплачує товари протягом 21 днів з дня отримання товарів у торговельному центрі Метро Кеш Енд Кері (далі - ТЦ) або у консолідаційно-розподільчому центрі (КРТ), згідно умов п.3.2 договору поставки.

Згідно з п.3.2 договору, МЕТРО оплачує товари після отримання товарів у ТЦ/КРЦ згідно Умов оплати та платіжного календаря, що є невід`ємною частино даного договору (додаток №3) за вирахування сум, які передбачені до сплати постачальником за даним договором, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, які відповідають вимогам інструкцій МЕТРО та Умовам постачання товарів МЕТРО, протягом 15 календарних днів з дня поставки. МЕТРО має право затримати розрахунок на строк затримки у наданні постачальником належним чином складених документів у наступних випадках :

І податкова накладна постачальника не відповідає вимогам податкового законодавства України, договору, Умовам постачання товарів, Інструкціям МЕТРО, містить помилки, розбіжності та/або зареєстрована податкова накладна надається без зареєстрованої податкової накладної,

ІІ в товарних накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені розбіжності в ціні/кількості, помилки, коригуючі товарні накладні, розрахунки коригувань до податкових накладних не було надано,

ІІІ постачальник не надав товарні та податкові накладні вчасно.

Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у формі постачальника, яка надається останнім для МЕТРО.

Судом встановлено, що 24.01.2020 року позивачам на адресу відповідача направлено документи щодо підтвердження реалізації товару згідно договору №27245 від 01.04.2018 року, а саме:

- видаткову накладну №153 від 08.10.2019 року,

- акт звіряння розрахунків станом на 31.12.2019 року,

- акт звіряння розрахунків станом на 23.01.2020 року,

- податкову накладні №6/2 від 08.10.2019 року,

- товарну накладну №153 від 08.10.2019 року,

- копію товарної накладної №153 від 09.09.2010 року,

- лист про зміну реквізитів №14 від 10.01.2020 року.

Вищезазначені документи отримані відповідачем 30.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1700003872934.

Таким чином, відповідно до положень п.1.1 додатку №3 до договору, оплата поставленого та прийнятого товару мала бути здійснена відповідачем у строк до 29.10.2019 року включно, проте враховуючи п.3.2 договору, яким передбачено право відповідача затримати розрахунок на строк затримки у наданні постачальником належним чином складених документів та враховуючи те, що документи відповідачем отримані 30.01.2020 року, тому першим днем прострочення виконання зобов`язань з оплати є 01.02.2020 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що після направлення (30.05.2020 року) позивачем позову до суду відповідачем сплачено основний борг в розмірі 235 920,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4300047473 з призначенням платежу: оплата за товари згідно договору №27245 .

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором №027245 від 01.04.2018 року у розмірі 235 920,29 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 235 920,29 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати позивачем заявлено до стягнення з останнього інфляційні втрати в сумі 3 066,96 грн. нараховані з лютого 2020 року по квітень 2020 року включно та 3% річних в розмірі 2 113,59 грн. нараховані за період з 01.02.2020 року по 19.05.2020 року.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з нарахуванням трьох процентів річних у розмірі 2 113,59 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 066,96 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не оплатив отриманий товар), оскільки відповідачем здійснено погашення основного боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 235 920,29 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 43, ідентифікаційний код 32049199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Овочева Група" (17004, Чернігівська обл., Козелецький район, село Білейки, вулиця Гагаріна, будинок 30, ідентифікаційний код 37652123) три проценти річних в розмірі 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 59 коп., інфляційні втрати в розмірі 3 066 (три тисячі шістдесят шість) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 3 616 (три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 52 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий