Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/8326/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8326/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Національні інформаційні системи"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс"

про стягнення 112 500,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства "Національні інформаційні системи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" про стягнення 112 500,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.12.2015 року між сторонами укладено договір №ДГ-000004 про закупівлю послуг за державні кошти.

На виконання умов договору пазивачем по етапу 5 договору було перераховано аванс у розмірі 112 500,00 грн.

Оскільки дія договору, на підставі якого аванс було перераховано завершилась, а зобов`язання за договором не були виконані, підстава для утримання несвоєчасної частини авансу у ТОВ "Нетворк Солюшнс" відпала, тому позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення неосвоєної частини авансового платежу по етапу 5 договору №ДГ-000004 від 29.12.2015 року в розмірі 112 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 71599197 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.06.2020 року, а саме: 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 21.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 17.06.2020 р. повернута до суду у зв`язку з: адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/8326/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

29.12.2015 року між державним підприємством "Національні інформаційні системи" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" (учасник, виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № ДГ-000004.

Відповідно до п.1.1 договору учасник зобов`язується надати замовнику послуги щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (модифікація Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг", 62.01.11-00.00), код ДК 016:2010-62.01.1, а саме: доопрацювання Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг"(надалі - послуги), у відповідності із специфікацією послуг, що наведена в додатку № 1 до цього договору (далі - специфікація послуг), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, на умовах та у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору технічні вимоги до надання послуг з модифікації комп`ютерної програми "Контекстно-орієнтована система правової інформації", наведені в додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна ціна послуг за цим договором у відповідності з специфікацією послуг становить 2 700 000,00 грн.

Пунктом 4.1.2 договору визначено, що оплата здійснюється замовником шляхом попередньої оплати (авансування) в розмірі 25% від загальної ціни відповідного етапу (підетапу) послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником рахунку-фактури, який виставляється виконавцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з початку етапу (підетапу). Залік авансового платежу здійснюється за актами здачі-приймання послуг за відповідними етапами (підетапами) в строки згідно з специфікацією послуг (додаток №1 до договору).

За умовами пункту 4.1.3. договору сторони дійшли згоди, що у випадку необхідності замовник може здійснювати передоплату (авансовий платіж) за надані послуги, як частково, так і в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6.1 договору виконавець надає послуги, а замовник приймає їх по мірі виконання зобов`язань за етапами (підетапами) специфікації послуг. Після виконання відповідного етапу (підетапу) надання послуг, визначених у специфікації послуг, виконавець передає замовнику результати, передбачені технічними вимогами (додаток №2) та акт здачі-приймання послуг в двох примірниках, які підписані виконавцем. Результати, передбачені технічними вимогами (додаток №2), передаються замовнику в двох примірниках на паперовому носії, окрім програмного забезпечення, яке передається на електронному носієві в порядку, передбаченому в технічних вимогах (додаток №2). Експлуатаційна документація передається на паперових носіях у обсязі, передбаченому технічними вимогами до надання послуг, які наведені в додатку №2 до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016 (пункт 14.1 договору).

Додатком № 1 до договору (специфікація надання послуг) сторони погодили: назву етапу, перелік робіт етапу, кінцевий термін реалізації, вартість робіт етапу.

Додатком № 2 до договору сторонами було погоджено технічні вимоги до надання послуг.

Додатковою угодою №1 від 21.12.2016 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2017.

Додатком № 1 (в редакції додаткової угоди від 21.12.2016 № 1) до договору (специфікація надання послуг) сторони погодили: назву етапу, перелік робіт етапу, кінцевий термін реалізації, вартість робіт етапу.

Так, по етапу 1 вартість робіт становить 180 000,00 грн., по етапу 2 - 750 000,00 грн., по етапу 3 - 450 000,00 грн., по етапу 4 - 750 000,00 грн., по етапу 5 - 450 000,00 гр., по етапу 6 - 120 000,00 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № ДГ-000004 від 29.12.2015 позивачем здійснено попередню оплату по всіх етапах (6 етапів) договору у розмірі 25 % на загальну суму 1 372 500 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 209 від 29.12.2019 з призначенням платежу: "плата за доопрацювання комп. програми по дог. №ДГ-000004 від 29.12.2015…". Окрім того, вказаним платіжним дорученням здійснено повну оплату (100 %) по етапах 1, 2 договору (180 000 грн + 750 000 грн + 112 500 грн + 187 500 грн + 112 500 грн + 30 000 грн = 1 372 500,00 грн).

Актом № 1 здачі-приймання наданих послуг щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій (модифікація Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг", 62.01.11-00.00), код ДК 016:2010-62.01.1, а саме: доопрацювання Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг" (перший етап) згідно договору від 29.12.2015 № ДГ-000004 від 31.12.2015 та актом № 2 здачі-приймання наданих послуг щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій (модифікація Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг", 62.01.11-00.00), код ДК 016:2010-62.01.1, а саме: доопрацювання Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг" (другий етап) згідно договору від 29.12.2015 № ДГ-000004 від 31.12.2015 підтверджується надання послуг по етапу 1 та 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/10703/16 затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" та державним підприємством "Національні інформаційні системи" щодо стягнення 562 500,00 грн за договором від 29.12.2015 № ДГ-000004 (4 етап), у зв`язку з чим провадження у справі № 910/10703/16 припинено.

На виконання вищенаведеної мирової угоди позивачем сплачено на рахунок відповідача 562 500,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2319 від 02.08.2016.

За наслідком проведення оплати між сторонами підписано акт № 4 здачі-приймання наданих послуг щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій (модифікація Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг", 62.01.11-00.00), код ДК 016:2010-62.01.1, а саме: доопрацювання Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг" (четвертий етап) згідно договору від 29.12.2015 № ДГ-000004 від 19.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/3664/16 затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" та державним підприємством "Національні інформаційні системи" щодо стягнення 337 500,00 грн за договором від 29.12.2015 № ДГ-000004 (3 етап).

На виконання вищенаведеної мирової угоди позивачем сплачено на рахунок відповідача 342 562,50 грн. (з яких 337 500,00 грн. вартість 3 етапу та 5 062,50 грн. компенсації судового збору), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 01.09.2016 № 2653 та від 08.09.2016 № 2751.

За наслідком проведення оплати між сторонами підписано акт № 3 здачі-приймання наданих послуг щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій (модифікація Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг", 62.01.11-00.00), код ДК 016:2010-62.01.1, а саме: доопрацювання Комп`ютерної програми "Віртуальний кабінет адміністративних послуг" (третій етап) згідно договору від 29.12.2015 № ДГ-000004 від 08.09.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року у справі №910/11187/19 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" на користь державного підприємства "Національні інформаційні системи" заборгованість у розмірі 30 000,00 грн., а саме: за фактичне ненадання відповідачем послуг по шостому етапу в розмірі суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 30 000,00 грн. (25% від вартості послуг по зазначеному етапу) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до Специфікації надання послуг (додаткова угода №1 до договору) 5 етап - інтеграція підсистем із сховищем документів замовника,

перелік робіт етапу: 1. Розробка та узгодження технічного завдання згідно робіт етапу. 2. Модифікація підсистем: державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Отримання інформаційних довідок, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Отримання інформаційної довідки. Реалізація перевірки виданих документів;

чим закінчується етап: передача технічного завдання замовнику. Передача вихідних текстів (кодів) на електронному носії. Передача експлуатаційної документації. Акт здачі-приймання КП на електронному носії,

кінцевий термін реалізації: два місяці з моменту надання замовником інформації про доступи до Центрального сховища виданих документів згідно п.1.3.5 Технічних вимог (тех. документації, тестових майданчиків IPадрес, доменних імен, логінів, паролів).

Листом вих. № 943/19.2-15 від 13.03.2020 позивач повідомив відповідача про доступ до Центрального сховища виданих документів та запропоновано останньому розпочати роботу по 5 етапу договору. Даний лист направлено 17.03.2020 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 17.03.2020 року, реєстром на відправлення кореспонденції та описом вкладення у цінний лист №04050 41309261 від 17.03.2020 року.

Як зазначено позивачем станом на дату подання даної позовної заяви ТОВ "Нетворк Солюшнс" не виконало вимоги договору.

Будь-яких доказів надання послуг по 5 етапу договору матеріали справи не містять.

В позовній заяві позивачем зазначено, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання зобов`язань за договором він відмовляється від послуг відповідача за договором.

А тому, оскільки дія договору, на підставі якого аванс було перераховано завершилась, а зобов`язання за договором не були виконані, однак припинились, підстава для утримання несвоєчасної частини авансу у ТОВ "Нетворк Солюшнс" відпала, тому частину авансу у розмірі 112 500,00 грн. на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України підлягає поверненню.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача щодо відмови від договору в односторонньому порядку.

Також, судом враховано, що додатковою угодою №1 від 21.12.2016 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2017.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач в односторонньому порядку відмовлявся від договору або що договір був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 910/9072/17.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що судом встановлено факт сплати позивачем попередньої оплати (авансу) по 5 етапу договору у розмірі 112 500,00 грн. (25% від вартості послуг по зазначеному етапу) та фактичного ненадання відповідачем відповідних послуг по 5 етапу у передбачений строк, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 112 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк Солюшнс" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21, ідентифікаційний код 38358560) на користь державного підприємства "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, ідентифікаційний код 39787008) заборгованість у розмірі 112 500 (сто дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий