Рішення

від 02.09.2020 по справі 911/1036/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/1036/19

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Белишевої А.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" про стягнення 572 401,29грн, за участю представників від:

позивача - Олійник О.С. (ордер серії КВ №201937 від 06.04.2020);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Беті" (далі - ТОВ "ГК "Беті") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" (далі - ТОВ "Успа Лед") про стягнення 572401,29грн (складається з: 514 501,60 грн - безпідставно набутих коштів; 44 465,99 грн втрат від інфляції та 13 433,70 грн - 3% річних за період з 17.08.2017 по 16.07.2018).

В обгрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 24.04.2017 між ТОВ "ГК "Беті" та ТОВ "Успа Лед" укладено договори на виконання верхолазних робіт за №№ГКБ-240417/АДО-КБ-3, ГКБ-240417/АДО-КБ-5, згідно яких загальна ціна послуг складає 1647998,40грн. Між тим, як вказує позивач, під час проведення перевірки ним встановлено, що у період з 26.04.2017 по 27.09.2017 на розрахунковий рахунок відповідача перераховано кошти у загальному розмірі 2 162 500,00грн, що більше ніж визначено договорами. Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач стверджує, що перерахування коштів у розмірі 514501,60грн здійснено помилково, у зв`язку з чим кошти набуті відповідачем незаконно та підлягають поверненню (т.1 а.с.9-18).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с. 220-227, т.2 а.с. 79 - 82).

Постановою Верховного Суду від 24.02.2020 рішення Господарського суду Київської області від 12.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 скасовано та передано справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області (т.2 а.с.168-179).

За результатами автоматизованого розподілу від 12.03.2020 відповідна справа передана для розгляду судді Ейвазовій А.Р. (т.3 а.с.1).

Ухвалою від 17.03.2020 постановлено: справу прийняти до провадження; вважати позивачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" (далі - ТОВ "Органік Корпорейшн"); розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначити проведення підготовчого засідання на 14:00 15.04.2020 (т.3 а.с.9-10).

13.04.2020 судом зареєстровані клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" (далі - ТОВ "Беті") про заміну позивача у справі його правонаступником, а також заява про участь у судовому засіданні 15.04.2020 о 14:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке надійшло на електронну адресу (т.3 а.с.17-21).

14.04.2020 аналогічні за змістом документи надійшли до суду поштою (т.3 а.с.65-67, 69-70).

Ухвалою від 15.04.2020 судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Беті" про участь у судовому засіданні, яке призначено на 15.04.2020, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (т.3 а.с.98-100).

Ухвалою суду від 15.04.2020 підготовче засідання відкладено до 15:10 20.05.2020 (т.3 а.с.120-121).

Ухвалою від 20.05.2020 судом вирішено замінити позивача у справі - ТОВ "Органік Корпорейшн" його правонаступником - ТОВ "Беті" (т.3 а.с.163-166).

20.05.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 16:00 03.06.2020 (т.3 а.с.160-161).

03.06.2020 позивачем подано пояснення з доказами (т.3 а.с.192-196).

03.06.2020 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16:30 24.06.2020 (т.3 а.с.233-234).

В судовому засіданні 24.06.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів разом з клопотанням про поновлення строку на подання додаткових доказів та строку виклику свідків, а також виклик свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.4 а.с.6-7, 10-13).

Клопотання про виклик свідків судом не задоволено, зважаючи на те, що у встановленій формі - нотаріальній заяви свідків позивачем не надавались. При цьому, в силу ч.1 ст.89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Клопотання про поновлення строку на подання доказів судом не вирішувалось по суті та залишено без розгляду, оскільки позивачем не надано доказів направлення копій поданих доказів іншим учасникам, в порушення вимог ч.9 ст. 80 ГПК України.

24.06.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою: зобов`язано позивача направити відповідачу копію доказів, долучених до клопотання №ТБ/024 від 24.06.2020, які не є публічно доступними, та надати суду докази, а також надати для огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16:10 22.07.2020 (т.4 а.с.95-97).

30.06.2020 позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2020, надано докази направлення клопотання з додатками відповідачу (а.с.101-103), які долучені до справи.

22.07.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, поновлення строку для їх подання та виклику свідків для надання пояснень (т.4 а.с.115-116, 122-125). При цьому, додатково в судовому засіданні позивачем надано оригінали нотаріально посвідчених заяв свідків (т.4 а.с.136).

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засіданні від 22.07.2020, судом долучено до справи подані документи, а у задоволенні клопотання про виклик свідків відмовлено, зважаючи на відсутність обставин, визначених ч.1 ст.89 ГПК України, які обумовлюють необхідність у виклику свідків, які надали нотаріально посвідчені заяви (а.с.137-139).

В судовому засіданні 22.07.2020 оголошено перерву до 14:00 02.09.2020, про що прийнято ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання (т.4 а.с.140-141).

21.08.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, поновлення строку для їх подання та врахування під час розгляду справи. Разом з клопотанням позивачем подано докази направлення копії клопотання з додатком відповідачу (т.4 а.с.147-150).

28.08.2020 судом відмовлено у задоволенні поданого позивачем клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (т.4 а.с.166-168).

В судові засідання відповідач жодного разу не з`явився; про день, час і місце засідання суду повідомлявся шляхом направлення копій ухвал. При цьому, відправлення, направлені відповідачу повертались з довідками відділення зв`язку, у яких причиною повернення вказано: вибули (поштове відправлення №0103272774955, т.3 а.с.127-130); адресат відсутній (поштове відправлення №0103272360891, т.3 а.с.131-137); вибули (поштове відправлення №0103273241748, т.3 а.с.178-181), вибули (поштове відправлення №0103273241730 (т.3 а.с.182-186); не має (поштове відправлення №01032739933294 (т.4 а.с.110-113): не має (поштове відправлення №013274211443, т.4 а.с.143-146).

При цьому, адреса, за якою направлені відповідні відправлення, відповідає адресі відповідача, яка вказана у витягах з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006553531 станом на 15.04.2020, №1070384 станом на 02.06.2020 (т.3 а.с.106-108, 187-189).

В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Направлена адвокату Швевцовій Н.Ю., яка знайомилась як представник відповідача з матеріалами справи 12.08.2019 (т.1 а.с.229,-231), надавши на підтвердження повноважень ордер серії КС №369132 від 09.08.2019 (а.с.231), копія ухвали від 24.06.2020 вручена 26.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103273993308 (т.4 а.с.114).

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

24.04.2017 між ТОВ "ГК Беті (замовник) та ТОВ "Успа Лед" (виконавець) укладено договір № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 на виконання верхолазних робіт (далі - договір, договір №ГКБ-240417/АДО-КБ-3) (т.1 а.с.24-27, 112-115),

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов`язання виконати і здати в обумовлений цим договором строк верхолазні роботи по капітальному ремонту мережі архітектурно-декоративного освітлення на об`єкті замовника (надалі - об`єкт): мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Пунктами 2.1, 2.2 договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 обумовлено, що ціна послуг по виконанню верхолазних робіт, зазначених у п. 1.2. договору, складає 507 998,40грн, у тому числі ПДВ 20% - 84666,40грн; оплата здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця; остаточний розрахунок здійснюється на протязі 3-х днів з дати підписання акту виконаних робіт та за умови оплати цих робіт замовнику від Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло".

Ціна за виконання інших додаткових робіт погоджується сторонами у відповідному додатку до договору і сплачується на підставі виставленого рахунку і відповідного акту виконаних робіт (п. 2.7 договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-3).

Пунктом 4.1 договору №ГКБ-240417/АДО-КБ-3 обумовлено, що він починає діяти з моменту його підписання сторонами; строк дії договору по 31.12.2017.

Додатком № 1 до договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 сторони погодили договірну ціну на "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві" у розмірі 507998,40грн; вид договірної ціни - динамічна (т.1 а.с.28-29, 116-117).

На підставі договору №ГКБ-240417/АДО-КБ-3 відповідачем виконано, а ТОВ ГК Беті прийнято робіт на загальну суму 507 998,40грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в: № 1 від 21.08.2017 за серпень 2017 року на суму 461013,60грн; № 2 від 04.09.2017 за вересень 2017 року на суму46984,80грн (т.1 а.с.31-34, 36-39). Також щодо вартості відповідних робіт складені довідки форми КБ-№ (т.1 а.с.30,35).

24.04.2017 між ТОВ "ГК Беті (замовник) та ТОВ "Успа Лед (виконавець) укладено договір №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 на виконання верхолазних робіт (далі - договір № ГКБ-240417/АДО-КБ-5) (т.1 а.с.40-43).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору виконавець приймає на себе зобов`язання виконати і здати в обумовлений цим договором строк верхолазні роботи по капітальному ремонту мережі архітектурно-декоративного освітлення на об`єкті замовника (надалі - об`єкт): мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у місті Києві, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Пунктами 2.1, 2.2 договору №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 обумовлено, що ціна послуг по виконанню верхолазних робіт, зазначених у п. 1.2. договору, складає 1 140 000,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 190 000,00грн; оплата здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця; остаточний розрахунок здійснюється на протязі 3х днів з дати підписання акту виконаних робіт та за умови оплати цих робіт замовнику від Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло".

Ціна за виконання інших додаткових робіт погоджується сторонами у відповідному додатку до договору і сплачується на підставі виставленого рахунку і відповідного акту виконаних робіт (п. 2.7 договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-5).

Як визначено п.4.1 договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-5, він починає діяти з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2017.

Додатком № 1 до договору № ГКБ-240417/АДО-КБ-5 сторони погодили договірну ціну на "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро ім. О.Є. Патона у місті Києві" у розмірі 1 140 000,00грн; вид договірної ціни - динамічна (т.1 а.с.44-45).

У відповідності з умовами договору №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 відповідачем виконано, а ТОВ ГК Беті прийнято робіт на загальну суму 1 140 000,00грн, що підтверджується актами форми КБ-2в: № 1 від 04.09.2017 за серпень 2017 року на суму 986323,20грн; №2 від 04.09.2017 за вересень 2017 року на суму 153676,80 (т.1 а.с.47-50, 52-55). Також щодо вартості відповідних робіт складені довідки форми КБ-№ (т.1 а.с.46,51).

На оплату виконаних робіт за вищевказаними договорами, як стверджує позивач, відповідачем виставлені рахунки на загальну суму 1 730 000,00грн, копії яких ним надані (а.с.68-72). Разом з тим відповідні рахунки не містять підписів відповідача, а достовірних доказів, що саме відповідач виставив такі рахунки на оплату не надано.

У період з 26.04.2017 по 27.09.2017 ТОВ "ГК Беті перерахувало на рахунок ТОВ "Успа Лед" грошові кошти у загальному розмірі 2 162 500,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.57-67, 152-162):

- № 333 від 26.04.2017 на суму 120 000грн з призначенням платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№10 від 26.04.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 20000,00грн";

- № 350 від 03.05.2017 на суму 600 000грн з призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№11 від 03.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 100000,00грн";

- № 380 від 15.05.2017 на суму 200 000грн з призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№11 від 03.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33грн";

- № 439 від 30.05.2017 на суму 200 000грн з призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№16 від 17.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33грн";

- № 511 від 15.06.2017 на суму 50000грн з призначенням платежу: "попередня оплата за роботи по монтажу зг. дог.№ГКБ-07062017-16 від 07.06.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 8333,33грн";

- № 512 від 15.06.2017 на суму 50 000грн з призначенням платежу: "попередня оплата за роботи по монтажу зг. дог.№ГКБ-07062017-16 від 07.06.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 8333,33грн";

- № 569 від 27.06.2017 на суму 30 000грн з призначенням платежу: попередня оплата за роботи по монтажу зг. дог.№ГКБ-07062017-16 від 07.06.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 5000,0 грн";

- № 628 від 11.07.2017 на суму 12 500грн з призначенням платежу: "оплата за верхолазні роботи зг. рах.№25 від 10.07.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 2083,33грн";

- № 666 від 21.07.2017 на суму 300 000грн з призначенням платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№16 від 17.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33грн";

- № 786 від 16.08.2017 на суму 400 000грн з призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№16 від 17.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 66666,67грн";

- № 1003 від 27.09.2017 на суму 200 000грн з призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи зг. р/ф№16 від 17.05.2017, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33грн".

Також, у підтвердження здійснення відповідних операцій надана виписка з рахунку ТОВ ГК Беті (т.1 а.с.81-82).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що, оскільки загальна вартість виконаних робіт за договорами № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 та № ГКБ-240417/АДО-КБ-5 складає 1 647 998,40грн, грошові кошти у розмірі 514 501,60грн (2162500,00грн - 1647998,40грн) є такими, що помилково перераховані на рахунок відповідача та відповідно набуті ним без достатньої правової підстави та у відповідача наявний обов`язок їх повернути.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути грошові кошти у розмірі 514 501,60грн, а також застосування до нього відповідальності, встановленої законом за порушення виконання грошових зобов`язань.

Укладені сторонами договори №ГКБ-240417/АДО-КБ-3 та №ГКБ-240417/АДО-КБ-5 за своєю правовою природою є договорами підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Укладені сторонами договори, що є двосторонніми, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, уклавши відповідні договори, сторони взяли на себе певні, визначені таким договором зобов`язання. Зокрема, позивач взяв на себе зобов`язання оплатити виконані роботи у розмірі, визначеному договором.

В силу ч.ч.1,2 ст.844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ч.ч.3.2 відповідної норми: зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін; у разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом; якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника; замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду і у цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини робот; підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Судом не встановлено фактів укладення сторонами таких договорів додаткових угод, додатків, які б змінювали ціну роботи або визначали вартість додаткових робіт, які виконуються відповідачем на умовах відповідних договорів. При цьому, зважаючи на умови договорів (п.2.7 договорів), сторони домовились, що ціна на додаткові роботи узгоджується сторонами у відповідному додатку до договору.

В силу ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, зважаючи на те, що доказів зміни ціни або встановлення ціни на додаткові роботи, що виконуються на умовах відповідних договорів, у встановленій формі не надано, суд вважає встановленим той факт, що ціна, визначена відповідними договорами, не змінювалась.

Також судом не встановлено факту укладення сторонами договору №ГКБ-07062017-16 від 07.06.2017, який зазначений як підставу для здійснення платежу у платіжних дорученнях №511 від 15.06.2017, №512 від 15.06.2017, №569 від 27.06.2017.

Поряд з цим, у поясненнях, які надані адвокату, що опитував громадянина ОСОБА_3 на підставі ст.20 Закону України Про адвокатуру , такий громадянин повідомив, що працював на посаді заступника генерального директора ТОВ ГК Беті та представляв товариство при укладенні договорів у спірний період. ОСОБА_3 у поясненнях вказав, що у призначенні платежу відповідних платіжних доручень помилково зазначено договір №ГКБ-07062017-16 від 07.06.2017 (т.4 а.с.151-153).

Свідки ОСОБА_1 , який був керівником ТОВ ГК Беті у спірний період, та ОСОБА_2 , що працювала на посаді бухгалтера відповідного товариства у зазначений період, надали письмові пояснення, які посвідчені нотаріально. Свідки повідомили, що на початку 2018 року проведено звірку щодо співставлення сум по договорам №ГКБ240417/АДО-КБ-3 та № ГКБ-240417/АДО-КБ-5 та фактично сплачених коштів, за результатами якої встановлено помилкове перерахування ТОВ Успа Лед грошових коштів у розмірі 514 501,60грн (т.3 а.с.135,136).

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що матеріалами даної справи підтверджується, що відповідачем виконані роботи за договорами № ГКБ-240417/АДО-КБ-3 та № ГКБ-240417/АДО-КБ-5 на загальну суму 1 647 998,40грн, однак, роботи оплачені на суму 2 162 500,00грн, а ціна робіт не змінювалась за згодою сторін відповідних договорів у відповідній форму і інших фактів, які є підставою для виникнення обов`язку позивача сплатити відповідачу кошти понад узгоджену вартість робіт, не встановлено, грошові кошти у розмірі 514 501,60грн (2162500,00-1647998,40=514501,60) набуті відповідачем безпідставно.

Крім того, у даній справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача 44 465,99грн втрат від інфляції та 13433,70грн - 3% річних за період з 17.08.2017 по 16.07.2018.

Згідно ст. 1214 ЦК України визначено, що: особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави; з цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна; у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідний висновок щодо застосування ст.625 ЦК України у випадку повернення безпідставно одержаних чи збережених грошових коштів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/10156/17 від 10.04.2018.

Таким чином, у даному випадку, враховуючи, що відповідач мав би повернути кошти у розмірі 514 501,60грн за фактом їх безпідставного отримання, однак, не здійснив цього, він має сплатити відповідні грошові кошти з урахуванням встановленого розміру інфляції та 3% річних, як визначено ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період, суд, зазначає, що за розрахунком суду, розмір 3% річних за такий період складає 13 433,73грн, однак, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог.

При розрахунку втрат від інфляції позивач вказано період з 17.08.2017 по 16.07.2018, проте, при визначенні індексів інфляції позивач врахував такі індекси лише за період з вересня 2017 року по червень 2018 року, тобто фактично позивачем такі вимоги заявляються по 30.06.2018. За розрахунок суду втрати від інфляції за період з 17.08.2017 по 30.06.2018 (фактичне заявлення вимог про стягнення втрат від інфляції) складають 44 582,98грн, проте, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог.

Під час розгляду відповідної справи, 10.12.2019 між ТОВ "ГК "Беті" (первісний кредитор) та ТОВ "Беті" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ГБК-101219-11 (т.3 а.с.72-73, далі - договір відступлення права вимоги), до якого у подальшому сторонами укладена додаткова угода (т.3 а.с.74).

Відповідно до п.1.1 відповідного договору (в редакції додаткової угоди), первісний кредитор передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги щодо стягнення з ТОВ "Успа Лед" (боржник) грошових коштів у розмірі 514 510,60грн (основна сума боргу), що перераховані боржнику згідно платіжних доручень: №786 від 16.08.2017 на суму 400 000грн, призначення платежу: попередня оплата за верхолазні роботи згідно р/ф №16 від 17.05.2017 у т.ч. ПДВ 20%-66666,67грн); №1003 від 27.09.2017 на суму 200000грн, призначення платежу: "попередня оплата за верхолазні роботи згідно р/ф №16 від 17.05.2017 у т.ч. ПДВ 20%-33333,33грн". Окрім того, ТОВ "Беті" позивачем таким договором передано право стягнення з боржника пені, 3% річних та інфляційних збитків, у зв`язку із несплатою такого боргу.

Як визначено п. 1.2 вказаного договору, новий кредитор набуває від первісного кредитора право вимагати від боржника борг, що виник на підставі незаконного набуття ТОВ "Успа Лед" грошових коштів ТОВ "ГК "Беті", а також стягувати пеню, 3% річних та інфляційні збитки, що нараховуються у зв`язку із невиконанням боржником зобов`язань по оплаті боргу.

При цьому, п.10.3 договорів за №№ГКБ-240417/АДО-КБ-3, ГКБ-240417/АДО-КБ-5 від 24.04.2017 (т.1 а.с.24-27, 40-43), укладених між ТОВ "ГК "Беті" та ТОВ "Успа Лед", на підставі яких відповідачем виконувались верхолазні роботи, які вказані у призначені платежу платіжних доручень, відповідно до яких перераховані грошові кошти, які позивач вважає помилково перерахованими та просить стягнути з відповідача, жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за договором третій стороні без письмової згоди на це іншої сторони.

Разом з тим, оскільки предметом спору є виконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти, а не виконання ним зобов`язань за вказаними договорами, відповідні положення договорів не впливають на можливість передачі прав у зобов`язанні щодо якого виник спір.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). В силу ч.3 відповідної норми, кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Як визначено ч 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Частина 1 ст.1212 ЦК України встановлює як підставу виникнення зобов`язання з повернення майна певний юридичний факт - набуття або збереження такого майна особою за рахунок іншої особи безпідставно.

Так, згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ "ГК "Беті" посилається саме на наявність відповідного юридичного факту - набуття майна (грошових коштів) без достатніх на це підстав та виникнення у зв`язку з цим у відповідача зобов`язання повернути грошові кошти та похідних зобов`язань від відповідного основного зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, зважаючи на заміну кредитора у відповідному зобов`язанні, виконання якого є предметом спору, суд замінив позивача (назва якого змінена на ТОВ "Органів Корпорайшн" після відступлення права).

Зважаючи на зазначене, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі - з ТОВ "Успа Лед" на користь ТОВ Беті , який є правонаступником ТОВ ГК Беті у відповідних відносинах, підлягає стягненню 514 501,60грн основного боргу, 44 465,99грн втрат від інфляції, 13 433,70грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, враховуючи задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі, підлягають покладенню повністю на позивача. Так, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 8586,02грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 12879,02грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судовим збором апеляційної скарги та 17172,04грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судовим збором касаційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У даній справі ТОВ ГК Беті заявляло вимоги про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00грн.

У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ ГК Беті додані:

- договір №361/17 від 06.11.2017, укладений між адвокатом Олійником О.О. ТОВ "ГК "Беті" (т.1 а.с.19-21);

- акт про виконання вищевказаного договору, в якому сторонами погоджена сума гонорару за послуги про надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00грн (т.1 а.с.83);

- ордер серії КВ №201691 від 06.11.2017 (т.1 а.с.22);

- виписку з рахунку щодо здійснено платежу ТОВ ГК Беті 21.06.2018 у розмірі 23500грн на користь ФОП Олійник О.С. (т.1 а.с.84).

Разом з тим, відповідні витрати понесені ТОВ ГК Беті , а доказів передачі прав вимагати відшкодування відповідних витрат ТОВ Беті не надано (договір про відступлення права вимоги №ГБК-101219-11 не передбачає передачу таких прав ТОВ Беті .

Про інші судові витрати сторонами не заявелно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успа Лед" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 2, офіс 115; ідентифікаційний код 39942903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" (03061, м. Київ, пр. Відрадний, будинок 95, офіс 314; ідентифікаційний код 39514816) 514 501,60грн основного боргу, 44 465,99грн втрат від інфляції, 13 433,70грн - 3% річних, 8586,02грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 12879,02грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судовим збором апеляційної скарги та 17172,04грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судовим збором касаційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.09.2020.

Суддя А.Р. Ейвазова