Рішення

від 08.09.2020 по справі 917/20/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 Справа № 917/20/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."", 03110, м. Київ, вул. М.Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086

до Полтавського обласного Комунального підприємства "Полтавафарм", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923

про стягнення 345 650,71 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."" звернулось до суду з позовом до Полтавського обласного Комунального підприємства "Полтавафарм" про стягнення 345 650,71 грн. заборгованості згідно умов Договору поставки № 8/19-ПЛ від 02.01.2019 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства товар повністю та своєчасно Відповідачем не оплачено, у зв`язку з чим у нього утворилась перед Позивачем заборгованість.

Ухвалою від 13.01.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

03.02.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про визнання позовних вимог (вх. №1334).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Крім того, відповідач разом з відзивом подав заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду.

Ухвалою від 27.02.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/20/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.04.2020р. суд постановив відкласти судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників справи додатково ухвалою суду, розглянути справу № 917/20/20 у розумний строк, достатній з урахуванням ситуації, яка склалася в державі у зв`язку з поширенням короновірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.08.2020р. суд постановив призначити судове засідання на 08.09.2020.

В судове засідання 08.09.20 сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, явку представників не забезпечили.

Судом враховано, що ще 22.04.20 позивачем подане клопотання, в якому повідомляється про неможливість участі представника в судові засідання та розгляд справи без участі представників позивача.

Від відповідача будь-яких заяв, пояснень чи клопотань до суду станом на час ухвалення рішення не надходило.

Суд зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, не зважаючи на неявку представників, з огляду на приписи ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що ухвалою від 13.01.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Судові засідання неодноразово відкладалися.

Тривалість розгляду справи вказують на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.

При цьому, суд зауважує, що відповідач під час підготовчого провадження на дав відзив, в якому визнав позов. Будь-яких інших заяв по суті, пояснень чи клопотань (окрім клопотань про відкладення розгляду справи) відповідачем під час розгляду справи не подавалося.

В судовому засіданні 08.09.20 суд з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

2 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. (код ЄДРПОУ 21633086) (Позивач) та Полтавським обласним Комунальним підприємством Полтавафарм (код ЄДРПОУ 32986923) (Відповідач) укладено Договір № 8/19-ПЛ (далі -Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов`язується поставити та передати у власність Відповідача лікарські засоби, медичні вироби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні засоби (далі - Товар) у кількості, асортименті за цінами і в строки згідно видаткових накладних, а Відповідач зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п.п. 3.1.,3.2. Договору Товар за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень Відповідача. Постачальник формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, кількості, узгоджених цін та умов оплати. Товар повинен бути наданий Відповідачеві протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надходження замовлення Відповідача.

Відповідно до п.3.4. Договору видаткові накладні, які являються доказом передачі Товару у власність Відповідача оформлені належним чином, підписані сторонами та завірені печатками сторін у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Відповідно до п.п.4.1.,4.3.,4.3.1. Договору ціна даного Договору відповідає загальній вартості Товару, поставленого за цим Договором на протязі його дії, та відповідає сукупній вартості партій Товару згідно видаткових накладних Позивача. Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу на розрахунковий рахунок Позивача протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару Відповідачем на підставі відвантажувальних документів.

Згідно п. 5.1. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (включно), але в будь-якому випадку до повного завершення взаєморозрахунків між сторонами. У разі відсутності за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, від будь-якої з сторін, письмового повідомлення про розірвання договору, термін дії даного договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно, без складання додаткових угод до цього договору.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору Позивач в період з 24.06.2019 р. по 18.07.2019 р. здійснив користь Відповідача поставки Товару згідно підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних.

В підтвердження факту поставки Товару позивач надав видаткові накладні N МТК279084 від 24 червня 2019 р. на суму 17 436,74 грн.; № МТК279125 від 24 червня 2019 р. на суму 7 926,51 грн.; № МТК279124 від 24 червня 2019 р. на суму 6,00 грн.; № МТК279126 від 24 червня 2019 р. на суму 2 592,88 грн.; № МТК279122 від 24 червня 2019 р. на суму 27 540,45 грн.; № МТК279552 від 24 червня 2019 р. на суму 3 880,58 грн.; № МТК281864 від 24 червня 2019 р. на суму 899,34 грн.; № МТК281848 від 24 червня 2019 р. на суму 19 743,11 грн.; № МТК280291 від 24 червня 2019 р. на суму 535,00 грн.; № МТК280192 від 24 червня 2019 р. на суму 7 101,14 грн.; № МТК280350 від 24 червня 2019 р. на суму 9 177,18 грн.; № МТК282539 від 24 червня 2019 р. на суму 3 334,14 грн.; № МТК280593 від 24 червня 2019 р. на суму 2 158,40 грн.; № МТК286018 від 26 червня 2019 р. на суму 3 394,72 грн.; № МТК291002 від 27 червня 2019 р. на суму 196 818,24 грн.; № МТК298861 від 03 липня 2019 р. на суму 19 996,74 грн.; № МТК317281 від 15 липня 2019 р. на суму 30 235,01 грн.; № МТК317322 від 15 липня 2019 р. на суму 10 215,25 грн.; № МТК325098 від 18 липня 2019 р. на суму 38 299,02 грн.; № МТК325097 від 18 липня 2019 р. на суму 3 921,55 грн.; № МТК325095 від 18 липня 2019 р. на суму 2 442,17 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що станом на 24.12.2019 р. заборгованість за Договором постачання №8/19- ПЛ від 02.01.2019 р. за поставлений, але неоплачений товар становить 345 650,71 грн., що підтверджується видатковими накладними, Актом звірки взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками та Витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 02.01.2019 р.-24.12.2019 р.

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не здійснив оплату товару у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути 345 650,71 грн. заборгованості згідно умов Договору поставки № 8/19-ПЛ від 02.01.2019 р.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивач поставив ПОКП «Полтавафарм» товар за наступними видатковими накладними: видаткові накладні N МТК279084 від 24 червня 2019 р. на суму 17 436,74 грн.; № МТК279125 від 24 червня 2019 р. на суму 7 926,51 грн.; № МТК279124 від 24 червня 2019 р. на суму 6,00 грн.; № МТК279126 від 24 червня 2019 р. на суму 2 592,88 грн.; № МТК279122 від 24 червня 2019 р. на суму 27 540,45 грн.; № МТК279552 від 24 червня 2019 р. на суму 3 880,58 грн.; № МТК281864 від 24 червня 2019 р. на суму 899,34 грн.; № МТК281848 від 24 червня 2019 р. на суму 19 743,11 грн.; № МТК280291 від 24 червня 2019 р. на суму 535,00 грн.; № МТК280192 від 24 червня 2019 р. на суму 7 101,14 грн.; № МТК280350 від 24 червня 2019 р. на суму 9 177,18 грн.; № МТК282539 від 24 червня 2019 р. на суму 3 334,14 грн.; № МТК280593 від 24 червня 2019 р. на суму 2 158,40 грн.; № МТК286018 від 26 червня 2019 р. на суму 3 394,72 грн.; № МТК291002 від 27 червня 2019 р. на суму 196 818,24 грн.; № МТК298861 від 03 липня 2019 р. на суму 19 996,74 грн.; № МТК317281 від 15 липня 2019 р. на суму 30 235,01 грн.; № МТК317322 від 15 липня 2019 р. на суму 10 215,25 грн.; № МТК325098 від 18 липня 2019 р. на суму 38 299,02 грн.; № МТК325097 від 18 липня 2019 р. на суму 3 921,55 грн.; № МТК325095 від 18 липня 2019 р. на суму 2 442,17 грн.

Видаткові накладні підписані обома Сторонами, що свідчить про прийняття Товару Покупцем та відсутність претензій з його боку щодо кількості та якості Товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони узгодили, що оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу на розрахунковий рахунок Позивача протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару Відповідачем на підставі відвантажувальних документів (п. 4.3.1).

З огляду на положення п. 4.3.1 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару Відповідачем на підставі відвантажувальних документів в порядку, визначеному договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Твердження позивача про те, що в порушення Відповідачем умов Договору та вимог чинного законодавства отриманий ним товар повністю та своєчасно оплачено не було, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Позивачем за Договором постачання №8/19- ПЛ від 02.01.2019 р. у розмірі 345 650,71 грн., що підтверджується видатковими накладними, та Витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 02.01.2019 р.-24.12.2019 р., відповідач при розгляді справи не спростовував.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 345 650,71 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 345 650,71 грн. є обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо поданого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на тяжке фінансове становище, що не є тією виключною обставиною, що зумовила невиконання відповідачем умов договору поставки № 8/19-ПЛ від 02.01.2019 р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обставини, наведені відповідачем в заяві про відстрочення виконання судового рішення носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Суд зазначає, що надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

За даних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання відповідачу розстрочення виконання рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При ухваленні судом рішення по справі питання повернення судового збору позивачу не вирішується у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання, передбаченого ч. 1 ст. 7 цього Закону.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача частково в сумі 2592,38 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» (код ЄДР: 32986923, Полтавська область, Полтавський район, с. Розшосенці, вул. Горбанівська, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."" (03110, м. Київ, вул. М.Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) борг у розмірі 345 650,71 грн., 2592,38 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2020.

Суддя Киричук О.А.