Рішення

від 03.09.2020 по справі 922/1209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1209/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018", м. Харків про визнання договорів припиненими та витребування майна, за участю представників учасників справи:

позивача - Белевцева С.Г.

відповідача - не з`явився

третьої особи - Артюх А.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" (відповідач), в якому просить суд визнати припиненими договори оренди приміщень, укладені на підставі рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №922/3303/18, а саме:

- договір оренди на нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. будівлі, літ. "Р-1", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ. "М-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- витребувати з незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. будівлі, літ. "Р-1", що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ." М-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Верховного Суду від 05.12.2019 рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №922/3303/18 скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Оскільки спірні договори були укладені на підставі зазначених скасованих судових актів у відповідача на даний час не має законних підстав для користування нерухомим майном.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 14.05.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

03.06.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Харківська обласна рада підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи, підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач у судові засідання 11.08.2020 та 03.09.2020 не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся судом відповідно до вимог ст. ст. 120, 121 ГПК України. Разом з тим, ухвали суду, які направлялися на юридичну адресу відповідача повернуті до суду із довідкою відділення поштового зв`язку про причину повернення: "адресат за вказаною адресою відсутній".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки явка учасників процесу у судове засідання 03.09.2020 не визнавалася обов`язковою, відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" (з урахуванням заяви позивача від 12.01.2019 року, прийнятої до розгляду судом 14.01.2019 року) про:

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на нежитлові приміщення №№ 12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Підприємством та Товариством на умовах, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про усунення недоліків);

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення № 33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. нежитлової будівлі, літ."Р-1", що розташоване за адресою м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Підприємством та Товариством на умовах, викладених у заяві про зміну предмету позову;

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення № 6, 7, 8, 9, 10, 11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ."М-5", що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Лісопарківська, 4 , між Підприємством та Товариством на умовах, викладених у заяві про зміну предмету позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Харківської обласної ради від 30.08.2018 № 808-VІI відповідачу надано право у 2018 - 2020 роках передавати в оренду вільні нежитлові приміщення, що обліковуються на балансі та розташовані за адресою м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, а також надано право на проведення конкурсів щодо передачі вказаного майна в оренду. З огляду на та, що за результатами опублікованого оголошення про оренду майна, що знаходиться на балансі відповідача, в газеті, подано лише одну заяву - позивача і прийнято рішення про укладення вказаних договорів на зазначені об`єкти, а відповідні договори станом на час звернення до суду не укладено, позивач просить визнати укладеними з моменту набрання рішенням законної сили вищевказані договори оренди на нежитлові приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2019 у справі №922/3303/18 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

25.02.2019 між ТОВ "Спас 2018" та Комунальним некомерційним підприємством обласний центр онкології були укладені договори оренди, а саме:

- договір оренди №1 від 25.02.2019, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця загального користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі літ. "М-5" з метою розміщення аптеки;

- договір оренди №2 від 25.02.2019, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення № 33-Б) загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 23,2 кв.м. будівлі, літ. "Р-1" з метою розміщення аптечного пункту;

- договір оренди №3 від 25.02.2019, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, а саме: нежитлові приміщення 33 12,20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі літ. "Б-2" частину з метою розміщення аптечного пункту.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 у справі №922/3303/18 - скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАС 2018» на умовах, викладених у постанові;

- визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. будівлі, літ. «Р-1» , що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАС 2018» на умовах, викладених у постанові;

- визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ. «М-5»» , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАС 2018» на умовах, викладених у постанові.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 05.12.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 року у справі №922/3303/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27.12.2019 та 25.02.2020 листами №01-20/1651 та №01-20/254 відповідно, позивач звертався до відповідача в яких вказував на те, що враховуючи, що договори оренди комунального майна від 25 лютого 2019 року №№ 1, 2, 3, були укладені з ТОВ «Спас 2018» у відповідності до прийнятого рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019, КНП «ОЦО» вважає, що такі договірні відносини втратили чинність та враховуючи, що в даний час у ТОВ «Спас 2018» немає законних підстав для користування нерухомим майном, позивач наполягав на поверненні КНП «ОЦО» з користування майна у триденний термін з дати отримання листів за складеними ТОВ «Спас 2018» відповідними актами приймання-передавання по кожному об`єкту окремо.

Проте, як зазначають позивач та третя особа, відповідач продовжує використовувати вказані нежитлові приміщення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив суд визнати припиненими договори оренди нерухомого майна на умовах, визначених судовим рішенням, яке в подальшому було скасовано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За змістом положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Виходячи із змісту статті, неможливість виконання, тобто здійснення дій, що складають зміст зобов`язань, може бути як фактичною, так і юридичною. При відсутності своєї вини кредитор вправі вимагати повернення виконаного за договором. Таке рішення відповідає положенням Глави 83 ЦК України тому, що боржник у зазначеному випадку виявляється в положенні особи, яка безпідставно збагатилася.

Верховним Судом України у постанові від 21.05.2012 у справі №6-18цс11 було викладено, зокрема, наступний правовий висновок.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 Цивільного кодексу України.

За змістом п.1 ч.2, ч.3 цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2- 5 ст. 13 цього Кодексу.

За висновком Верховного Суду України, якщо одна сторона договору вважає цей договір припиненим, а отже і припиненими її зобов`язання за даним договором, проте, друга сторона договору не погоджується з припиненням такого договору та зобов`язань першої сторони за ним, і на думку першої сторони таке невизнання порушує її права або охоронювані законом інтереси, то перша сторона договору може звернутися з позовом про визнання такого договору припиненим.

Із такою правовою позицією погодився Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду про що, зазначено у постанові від 910/11352/17 від 01.02.2018.

За вказаних обставин, проаналізувавши обставини справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд зазначає, що у даному випадку позивач правомірно просить визнати спірні договори припиненими у зв`язку із неможливістю досягнення їх мети з обставин, за яку жодна із сторін не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 №905/2260/17 звертає увагу на те, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України). Таким чином, повернення майна наймодавцеві є обов`язком наймача.

Відповідно до частини другої статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем на користь позивача орендованого майна, підписання сторонами відповідного акту приймання-передавання, що свідчило б про повернення такого майна позивачу. Доказів на спростування факту неповернення орендованого майна відповідачем суду не надано.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди є також обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на законність та обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими договори оренди приміщень, укладені на підставі рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №922/3303/18, а саме:

- договір оренди на нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. будівлі, літ. "Р-1", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення № 6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ. "М-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням.

Витребувати з незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" (61010, м. Харків, вул. Гімназійна набережна, 18-А, код ЄДРПОУ 42569383) нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху загальною площею 27,8 кв.м., у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м., будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м., у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м. будівлі, літ. "Р-1", що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м., нежитлової будівлі, літ." М-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" (61010, м. Харків, вул. Гімназійна набережна, 18-А, код ЄДРПОУ 42569383) на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" (61070, м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, код ЄДРПОУ 40929168) - 8408,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології" (61070, м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, код ЄДРПОУ 40929168).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" (61010, м. Харків, вул. Гімназійна набережна, 18-А, код ЄДРПОУ 42569383).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківська обласна рада (61200, м. Харків, вул. сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333).

Повне рішення підписано 14 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова