Рішення

від 15.09.2020 по справі 200/3179/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 р. Справа№200/3179/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення №б/н від 09.12.2019року; зобов`язання зарахувати період роботи за сп.№1 з 03.03.2003 по 31.10.2014; зобов`язання зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки про заробітну плату: №01/1/1/1142 від 16.03.2017 за період з квітня 1993 по лютий 1998; №23-01-23/2640 від 13.09.17 за період з листопада 1991 по вересень 1992; №23-01-23/2642 від 13.09.17 за період з грудня 1988 по листопад 1991; №23-01-23/2641 від 13.09.17 за період з вересня 1988 по листопад 1988 року; зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах за списком №1 з моменту подання зави з 24.09.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 вересня 2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням відповідача від 09.12.2019 року №б/н позивачу відмовлено призначенні пенсії без обґрунтування причин. До пільгового стажу не зараховано період роботи за списком №1 з 03.03.2003 по 31.10.2014 року.

Позивач вважає оспорюваний акт суб`єкта владних повноважень прийнятим з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, тому звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що стаж роботи з 03.11.2003 по 31.12.2003, з 01.07.2004 по 31.12.2008 не враховано до пільгового стажу, оскільки не було сплачено страхові внески. Загальний стаж роботи позивача складає 28 років 10 місяців 14 днів. Пільговий стаж за Списком №1 складає 6 років. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно додаткових пояснень, наданих відповідачем при подачі заяви про призначення пенсії довідки №01/1/1/1142 від 16.03.2017, №23-01-23/2640 від 13.09.2017, №23-01-23/2642 від 13.09.2017, №23-01-23/2641 від 13.09.2017 не надавались, та, відповідно, вищевказані довідки при зарахуванні стажу позивачу не зараховувались.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19 травня 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року продовжено підготовче засіданні на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 16 червня 2020 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 16 червня 2020 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі на 23 червня 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 09:45 год. 21 липня 2020року.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року відкладено розгляд справи на 23 липня 2020 року о 09:50 год.

Ухвалою суду від 23 липня 2020 року продовжено відповідачу процесуальний строк для надання додаткових доказів по справі; відкладено судове засідання на 15 вересня 2020 року о 09:00 год.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно паспорта серія НОМЕР_2 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 19 жовтня 2017 №0000372333.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.12.2019 року №9035 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за нормами п.1 ч.2 ст.114 закону України Про загалбьнообов`язкове державне пенсійне страхування . Зазначено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу позивачу до пільгового стажу роботи відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зараховано періоди з 03.03.2003 по 02.11.2003, з 01.01.2004 по 30.06.2004, з 01.01.2009 по 31.12.2013, З 01.04.2014 по 30.04.2014, з 01.06.2014 по 30.06.2014 року. Стаж роботи з 03.11.2003 по 31.12.2003, з 01.07.2004 по 31.12.2008 не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю даних про сплату внесків, відповідно до ч.3 ст.114 розділу ХІV Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян . Згідно трудової книжки заявник у період з 03.03.2003 по 26.07.2004 працював в ПАТ Шахта Калінівська-Східна м.Макіївка за професією учень машиніста підземних установок з повним робочим днем та машиністом підземних установок, з 27.07.2004 по 31.20.2012 гірник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено списком №1 постанови КМ СРСР №10 від 26.01.1991 та постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року. Загальний стаж роботи позивача складає 28 років 10 місяців 14 днів. Пільговий стаж роботи за списком №1 складає 6 років.

Роз`яснено право позивача оскарження вказаного рішення у разі незгоди з його прийняттям.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 позивач працював в ДП Макіїввугілля :

03.03.2003 прийнятий учнем машиніста підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №114-к від 03.03.2003);

12.05.2003 переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №236 від 12.05.2003);

27.07.2004 переведений учнем гірничого робітника 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №408к від 26.07.04);

18.03.2005 переведений гірничим робітником 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №156к від 18.03.05);

31.08.2017 звільнений за власним бажанням (наказ 591к від 31.08.17).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за звітні роки 2003-2013, звітний 2014 рік (квітень, червень) наявні відомості про відрахування страхових внесків за позивача ДП Макіїввугілля (коди ЄДРПОУ 00174958, 26391038).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.2 ст.114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Що стосується зарахування періоду роботи позивача за період січень-березень, травень, липень-грудень 2014 року суд зазначає наступне.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за звітні роки 2003-2013, звітний 2014 рік (квітень, червень) наявні відомості про відрахування страхових внесків за позивача ДП Макіїввугілля (коди ЄДРПОУ 00174958, 26391038).

Згідно відомостей по спеціальному стажу форми ОК-5 страхувальником Державним підприємством Макіїввугілля (код ЄДРПОУ 26391038) зроблено відмітку про виходи на роботу позивача за період січень-жовтень 2014 року.

14.08.2020 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що період роботи 03.03.2003 по 02.11.2003 зараховано до стажу роботи на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , тобто відповідач самостійно зарахував вказаний період роботи позивача в пільговий стаж.

Період роботи з 03.11.2003 по 31.12.2003, з 01.07.2004 по 31.12.2008 зараховано до загального стажу роботи позивача.

Період роботи з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 31.05.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 31.10.2014 через відсутність даних про сплату внесків не зараховано до загального та пільгового стажу роботи позивача.

Таким чином суд вважає за необхідне зобов`язати зарахувати період роботи позивача з 03.11.2003 по 31.10.2014 року до пільгового стажу роботи позивача.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки про заробітну плату: №01/1/1/1142 від 16.03.2017 за період з квітня 1993 по лютий 1998; №23-01-23/2640 від 13.09.17 за період з листопада 1991 по вересень 1992; №23-01-23/2642 від 13.09.17 за період з грудня 1988 по листопад 1991; №23-01-23/2641 від 13.09.17 за період з вересня 1988 по листопад 1988 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення відповідача №9035 від 10.12.2019, яке надано відповідачем разом з відзивом, позивачем зазначені довідки для призначення пенсії надано не було.

Тому суд вважає, оскільки відповідачем спірні довідки при винесенні рішення не досліджувались, право позивача в діях відповідача в цій частині порушено не було.

А тому в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки про заробітну плату: №01/1/1/1142 від 16.03.2017 за період з квітня 1993 по лютий 1998; №23-01-23/2640 від 13.09.17 за період з листопада 1991 по вересень 1992; №23-01-23/2642 від 13.09.17 за період з грудня 1988 по листопад 1991; №23-01-23/2641 від 13.09.17 за період з вересня 1988 по листопад 1988 року суд вважає за необхідне відмовити.

Як встановлено зі спірного рішення відповідача позивач звернувся особисто 04.12.2019 з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд, враховуючи що спірним рішенням, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії є саме рішення №9035 від 10.12.2019, дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №9035 від 10.12.2019року; зобов`язання повторно розглянути заяву позивача №9035 від 04.12.2019 про призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи позивача з 03.11.2003 по 31.10.2014 року, з урахуванням висновків суду.

Суд бере до уваги відомості, які надані позивачем, враховуючи, що вони не спростовані відповідачем, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах за списком №1 з моменту подання зави з 24.09.2019 року, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

А тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції від 03.02.2020року.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов задоволенню частково, то судовий збір підлягає стягненню у розмірі 420,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення №б/н від 09.12.2019року; зобов`язання зарахувати період роботи за сп.№1 з 03.03.2003 по 31.10.2014; зобов`язання зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки про заробітну плату: №01/1/1/1142 від 16.03.2017 за період з квітня 1993 по лютий 1998; №23-01-23/2640 від 13.09.17 за період з листопада 1991 по вересень 1992; №23-01-23/2642 від 13.09.17 за період з грудня 1988 по листопад 1991; №23-01-23/2641 від 13.09.17 за період з вересня 1988 по листопад 1988 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) рішення №9035 від 10.12.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 04.12.2019 з урахуванням пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 03.11.2003 по 31.10.2014 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов