Постанова

від 14.09.2020 по справі 640/21888/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21888/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Зеніт-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо формування та видачі Витягу від 26.06.2018 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:134:0028 ПрАТ "Зеніт-Сервіс" зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Зеніт-Сервіс" та Київською міською радою 11.02.2003 р. укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким товариству передано у користування на умовах оренди земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:134:0028 терміном на 25 років розміром 0,8926 га, розташування: м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 44, для експлуатації та обслуговування майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені в плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2, 2.4 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 2% від її грошової оцінки; зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 3 договору згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА від 12.11.2002 р. за №263 на час укладення договору грошова оцінка земельної ділянки становить 12 680 806 грн.

З метою визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:134:0028 товариство отримало Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2015 р. №10763, згідно з яким коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) має змішане значення 2,5 та 1,2, що відповідає значенню функціонального використання землі - землі комерційного використання (Кф-2,5) та землі виробництва (Кф-1,2).

Рішенням Київської міської ради було прийнято рішення №217/217 від 10.03.2016р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 р. №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва".

Вказаним рішенням внесено зміни до додатка 3 (том І "Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місцезнаходження земельних ділянок міста Києва") до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 р. №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва", виклавши таблицю 2.1 в такій редакції, зокрема, визначено значення локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

У зв`язку з вказаними змінами товариство звернулося до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві для отримання нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:134:0028 із зміненим значенням локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2018 р., коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) має значення 2 замість змішаного 2, 5 та 1,2.

У листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10.09.2018 р. було роз`яснено, що новий Кф було присвоєно на підставі нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489.

Вважаючи дії щодо формування та видачі Витягу від 26.06.2018 р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно зі ст. 1, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 р. №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213.

Згідно з п.2-1 постанови №213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Згідно з п. 21 Методики №213 визначено формулу нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, і однією зі складових формули є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, чинний з 01.01.2017 р.

Зокрема, згідно з п. 5 Порядку №489, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1), і в додатку №1 до Порядку "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" відображено вказану Класифікацію з відповідними коефіцієнтами Кф.

Тобто, новий порядок не передбачає зменшуючих коефіцієнтів і передбачає коефіцієнт 2,0 для земельних ділянок на яких розміщені комерційні об`єкти, що призводить до збільшення їх нормативної грошової оцінки.

В той же час, згідно з п. 1 Порядку №489 він визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, і на його виконання орган місцевого самоврядування, в свою чергу, має провести та затвердити нормативну грошову оцінку земель населених пунктів.

В даному випадку це входить до повноважень Київської міської ради, яка відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України, ст. 271, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр", ст. 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 16, 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 18, 19, 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", враховуючи рішення Київської міської ради від 25.12.2012 №713/8997 "Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Києва", попередньо прийняла рішення від 03.07.2014 р. №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва".

Оскільки станом на 26.02.2018 р. Київською міською радою не приймалася та не затверджувалася нова нормативна грошова оцінка земель м. Києва з врахуванням положень Порядку №489, територіальний орган Держгеокадастру не мав підстав використовувати Порядок №489 при виготовленні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку на звернення позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк