Постанова

від 14.09.2020 по справі 640/18205/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18205/19 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вінтурс до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Вінтурс звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення/включення ТОВ Вінтурс до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити ТОВ Вінтурс з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 позов задоволено частково: зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити ТОВ Вінтурс з переліку ризикових платників податків; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Вінтурс зареєстроване як юридична особа 06.12.2018 (номер запису: 1 065 102 0000 029530), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з інформації, розміщеної в електронному кабінеті позивача, 19.08.2019 ТОВ Вінтурс внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.17).

17.09.2019 ТОВ Вінтурс звернулось до Головного управління ДФС у м. Києві із адвокатським запитом, у якому просило надати належним чином засвідчену копію рішення про віднесення ТОВ Вінтурс до переліку ризикових платників податків, а також матеріали, що стали підставою для його прийняття (а.с.14). Відповіді на вказаний запит відповідач не надав.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо включення ТОВ Вінтурс до переліку ризикових платників податків, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для віднесення/включення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку із чим необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ Вінтурс з переліку ризикових платників податків та задовольнити позовні вимоги в цій частині, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у своїй діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган діяв з підстав та в межах чинного законодавства України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до ч.2 Порядку №117 моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а / б п.185.1 ст.185, пп. а / б п.187.1 ст.187, абз.1 пп.201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

В свою чергу, згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.72, 73 ПК України.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Таким чином, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 826/1902/15 та від 18.09.2018 у справі № 818/398/15.

Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. А при зупиненні реєстрації податкових накладних податковий орган лише пропонує платнику податків надати документи та пояснення за цими накладними з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризикованості.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку, а віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних.

Разом з тим, чинним законодавством передбачена процедура реєстрації зупинених податкових накладних, а згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, внесення контролюючим органом позивача до переліку ризикових платників податків не порушує його прав, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу.

При відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, є безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Вінтурс до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.