Постанова

від 09.09.2020 по справі 300/231/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/231/20 пров. № А/857/6740/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

за участі секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Тернопільській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року (судді Чуприни О.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/231/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРА-2020 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ НАДРА-2020 03.02.2020 звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Тернопільській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення №1109160/41042974 від 18.03.2019, №1109159/41042974 від 18.03.2019, №1126967/41042974 від 01.04.2019, №1125268/41042974 від 29.03.2019, №1126966/41042974 від 01.04.2019, №1125269/41042974 від 29.03.2019, №1132192/41042974 від 04.04.2019, №1132194/41042974 від 04.04.2019, №1132195/41042974 від 04.04.2019, №1132193/41042974 від 04.04.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язати до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних №34 від 23.01.2019, №38 від 28.01.2019, №41 від 31.01.2019, №24 від 21.01.2019, №3 від 07.02.2019, №1 від 05.02.2019, №5 від 12.02.2019, №7 від 13.02.2019, №8 від 14.02.2019, №9 від 27.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 повернуто апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 у справі №300/231/20.

09.09.2020 до суду апеляційної інстанції від представника позивача адвоката Ватутіна І.П. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

09.09.2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання Головного управління ДПС в Тернопільській області про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами на території України та запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Колегія суддів звертає увагу, що явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлено було права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Ради суддів України № 19 від 17.03.2020 затверджено Рекомендації щодо встановлення особливого режиму судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких рекомендовано, зокрема здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю НАДРА-2020 є юридичною особою, 22.12.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації позивача, а також зареєстровано платником податку на додану вартість.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно кодів КВЕД є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний) (аркуші справи 207 том І).

ТзОВ НАДРА-2020 , уклало наступні договори поставки з такими покупцями, а саме:

- договір поставки від 03.01.2018 за №01/18 (аркуші справи 56-57 том І), укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ;

- договір поставки від 22.03.2018 за №096/18 (аркуші справи 67-68 том І), укладений з ДП Івано-Франківський облавтодор Філія Коломийська державна експлуатаційна дільниця в особі директора Мельничука Василя Михайловича;

- договір поставки від 03.01.2018 за №02/18 (аркуші справи 73-74 том І), укладений з ПП Граніт Девелопмент в особі директора ОСОБА_2 ;

- договір поставки від 27.02.2017 за №029-17 (аркуші справи 85-86 том І), укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ;

- договір поставки від 06.02.2019 за №8/19 (аркуші справи 93-94 том І), укладений з ТзОВ Прикарпатська нафтогазова компанія Калина в особі директора ОСОБА_4 ;

- договір поставки від 09.10.2018 за №168/18 (аркуші справи 107-108 том І), укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 ;

- договір поставки від 03.01.2018 за №026/18 (аркуші справи 114-115 том І), укладений з ПП Нафта Сервіс в особі директора ОСОБА_6 .

За умовами вказаних договорів, в тому числі пунктів 2.1., постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити нафтопродукти окремими партіями (іменовані надалі - Товар), згідно умов, викладених у таких договорах.

Також за змістом пункту 3.1. договорів ціна Товару, що поставляється за цими Договором, визначається сторонами для кожної партії товару окремо, при поставці залізничним транспортом в Додатку до даного Договору, а при поставці автомобільним транспортом в рахунку-фактурі та видатковій накладній. Ціна товару встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено усі податки, збори та інші обов`язкові платежі.

ТзОВ НАДРА-2020 складені наступні податкові накладні: №24 від 21.01.2019 на загальну суму 126 047,50 гривень, в тому числі ПДВ 21 007,92 гривень, покупець - ПП Граніт Девелопмент ; №34 від 23.01.2019 на загальну суму 19 258,01 гривень, в тому числі ПДВ 3 209,67 гривень, покупець - ФОП ОСОБА_1 ; №38 від 28.01.2019 на загальну суму 93 290,00 гривень, в тому числі ПДВ 15 548,33 гривень, покупець - ФОП ОСОБА_1 ; №41 від 31.01.2019 на загальну суму 81 120,00 гривень, в тому числі ПДВ 13 520,00 гривень, покупець - ДП Івано-Франківський облавтодор Філія Коломийська державна експлуатаційна дільниця ; №1 від 05.02.2019 на загальну суму 23 880,00 гривень, в тому числі ПДВ 3 980,00 гривень, покупець - ФОП ОСОБА_3 ; №3 від 07.02.2019 на загальну суму 109 575,00 гривень, в тому числі ПДВ 18 262,50 гривень, покупець - ПП Граніт Девелопмент ; №5 від 12.02.2019 на загальну суму 580 074,00 гривень, в тому числі ПДВ 96 679,00 гривень, покупець -ТзОВ Прикарпатська нафтогазова компанія Калина ; №7 від 13.02.2019 на загальну суму 2 450 030,00 гривень, в тому числі ПДВ 408 338,33 гривень, покупець - ТзОВ Прикарпатська нафтогазова компанія Калина ; №8 від 14.02.2019 на загальну суму 106 480,00 гривень, в тому числі ПДВ 17 746,67 гривень, покупець - ФОП ОСОБА_5 ; №9 від 27.02.2019 на загальну суму 471 645,25 гривень, в тому числі ПДВ 78 607,54 гривень, покупець - ПП Нафта Сервіс .

Позивач за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України (версія 2.3.1.21) подало до ДПС України податкові накладні №34 від 23.01.2019, №38 від 28.01.2019, №41 від 31.01.2019, №24 від 21.01.2019, №3 від 07.02.2019, №1 від 05.02.2019, №5 від 12.02.2019, №7 від 13.02.2019, №8 від 14.02.2019, №9 від 27.02.2019, для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.02.2019, 14.02.2019, 27.02.2019, 28.02.2019 і 13.03.2019 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанції №9019876114, №9020193291, №9020232422, №9020481835, №9032400176, №9032395539, №9032400788, №9032380272, №9034102534, №9044773135 про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних №34 від 23.01.2019, №38 від 28.01.2019, №41 від 31.01.2019, №24 від 21.01.2019, №3 від 07.02.2019, №1 від 05.02.2019, №5 від 12.02.2019, №7 від 13.02.2019, №8 від 14.02.2019, №9 від 27.02.2019 з підстав відповідності вказаних податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . За результатами опрацювання запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання таких квитанцій ТзОВ НАДРА-2020 сформовано і подано до ДФС України Повідомлення №1 і №2 від 02.04.2019, Повідомлення №3 і №4 від 03.04.2019, Повідомлення №25 і №26 від 14.03.2019, №27 від 29.03.2019, №28 і №29 від 28.03.2019, №30 від 29.03.2019 про подання пояснення та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За наслідками розгляду таких повідомлень, пояснень позивача та поданих документів, Комісією Головного управління ДФС в області прийнято рішення №1109160/41042974 від 18.03.2019, №1109159/41042974 від 18.03.2019, №1126967/41042974 від 01.04.2019, №1125268/41042974 від 29.03.2019, №1126966/41042974 від 01.04.2019, №1125269/41042974 від 29.03.2019, №1132192/41042974 від 04.04.2019, №1132194/41042974 від 04.04.2019, №1132195/41042974 від 04.04.2019, №1132193/41042974 від 04.04.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних №34 від 23.01.2019, №38 від 28.01.2019, №41 від 31.01.2019, №24 від 21.01.2019, №3 від 07.02.2019, №1 від 05.02.2019, №5 від 12.02.2019, №7 від 13.02.2019, №8 від 14.02.2019, №9 від 27.02.2019 (аркуші справи 46-55 том І).

Дані рішення прийнято з підстав не подання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків .

Позивач вважаючи протиправні дії відповідачів, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та наявності порушень з боку відповідачів законодавства України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом статті 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України надано визначення поняттю податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Таким чином, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а відтак, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Таким чином, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який, внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на формування податкового кредиту у звітному періоді.

Колегія суддів звертає увагу, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з тим, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) предметом оскарження в якій було рішення податкового органу, яке стосується податкових накладних, відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів і прийняв протилежне рішення із застосуванням строків позовної давності, наведених у Кодексі адміністративного судочинства України.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржені рішення датовані від 18.03.2019, від 01.04.2019, від 29.03.2019, від 04.04.2019, а до суду позивач звернувся з позовом лише 03.02.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 та від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.00006119, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Статтею 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено жодних доказів поважності причин такого пропуску, тому заявлений позов підлягає залишенню без розгляду, а ухвалене рішення скасуванню.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Тернопільській області - задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №300/231/20 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРА-2020 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст постанови складено 14.09.2020