Рішення

від 26.08.2020 по справі 761/4449/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4449/20

Провадження № 2/761/4382/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Валовій Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-1: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-2: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач-3: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація (Код ЄДРПОУ: 37405111, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24),

предмет позову: визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява. Предметом позову є визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.

30 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані набуттям права власності позивачем на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2018 року. На момент нотаріального оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири відповідачі залишалися зареєстрованими у вказаній квартирі, проте не проживали у ній. Реєстрація відповідачів у вказаній квартирі порушує права позивача, оскільки відповідачі за комунальні платежі не сплачують, в утриманні житла участі не беруть, а оскільки вони у квартирі не проживають понад рік, особистих речей у ній не тримають та квартирою не цікавляться, то вказане стало підставою для звернення позивача із вказаним позовом.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 31 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецпостач Компані (код ЄДРПОУ: 35296072) та ОСОБА_1 (надалі - позивач) уклали вказаний договір, відповідно до якого продавець зобов`язується продати квартиру АДРЕСА_2 , яка належала продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2018 року. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С. за реєстровим номером 890 (а.с. 14-17).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42794382 від 31 серпня 2018 року (а.с. 18).

Відповідно до листів Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 30 липня 2019 року №109/05/50-6988 та №109.109/ОПП/А-1661, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано чотири особи, а саме: ОСОБА_2 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року), ОСОБА_3 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року), ОСОБА_4 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року) та ОСОБА_1 , (дата реєстрації 26 липня 2018 року) (а.с. 19-20).

Відповідно до акта №б/н від 05 вересня 2019 року, складеного представниками обслуговуючої організації будинку, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більше року не проживають за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 21).

Оцінка обставин.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі - продажу від від 31 серпня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано чотири особи, а саме: ОСОБА_2 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року), ОСОБА_3 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року), ОСОБА_4 (дата реєстрації 06 квітня 1982 року) та ОСОБА_1 , (дата реєстрації 26 липня 2018 року). Проте відповідачі фактично в квартирі не проживають.

Факт не проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується Актом, складним представниками обслуговуючої організації будинку.

Отже судом достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час не є власниками квартири, не проживають в даній квартирі більше року, витрати пов`язані з утриманням майна не несуть.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За змістом ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідачі в добровільному порядку не знялись з реєстрації, чим чинять позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні своєю власністю на свій розсуд.

Отже право позивача, як власника, підлягає судовому захисту шляхом визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням є достатньою правовою підставою для зняття відповідачів з реєстрації.

Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до квитанції №0.0.1441373089.1, позивачем сплачено 788,40 грн. судового збору, та 1682,00 грн. судового збору, відповідно до квитанції №0.0.1689903826.1 від 27 квітня 2020 року та сього 2470,40 грн. (а.с. 1, 36).

Позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а тому витрати по сплаті судового збору потрібно покласти на кожного відповідача по 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 316-317, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.155, 156, 166 Житлового кодексу України, Законом України "Про власність", Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація (Код ЄДРПОУ: 37405111, місце знаходження: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24), про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: