Ухвала

від 09.09.2020 по справі 264/2245/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/2245/20

2/264/939/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться вказана цивільна справа. В заявлених уточнених позовних вимогах позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку спільного домоволодіння. Крім того, просить визнати за нею право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,045 га кадастровий номер 1412336600:01:014:0849, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.05.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та по справі призначено підготовче судове засідання.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається дійсною вартістю майна.

Відповідно до п. п. 1, 2 і п. 9 ч. 1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Разом з тим, враховуючи майновий характер спірних правовідносин, позов не містить повного виконання п. 4 і п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Зокрема, позивачем в позовній заяві зазначена ціна позову 146280 грн. з оцінкою лише житлового будинку, а в уточненій позовній заяві до вказаного спірного житлового будинку додалось ще визнання права власності на земельну ділянку, за яку не надано доказів на підтвердження указаної її вартості, зокрема звіт про незалежну оцінку, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 9 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, для визначення ціни позову, позивачем має бути проведено експертну оцінку земельної ділянки, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача та у відповідності до її оцінки необхідно сплатити судовий збір.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21лютого 1975 року, Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем до позовної заяви надана квитанція про сплату судового збору у сумі 1462,80 грн., а до уточненої нічого не надано.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір , який діє на дату звернення із позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, слід зазначити, що при формулюванні позовних вимог позивачкою зазначено про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , однак з моменту їх придбання, а саме з 1998 року по теперішній час в експлуатацію введені та внесені зміни до плану спірного домоволодіння. У зв`язку з чим вказані вимоги потребують конкретизації з урахуванням вказаних змін.

Таким чином, позивач повинний доплатити судовий збір з урахуванням вже сплаченої суми, відповідно до дійсної ціни позову, надати звіт про незалежну оцінку земельної ділянки та конкретизувати позовні вимоги з визначенням житлових будівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. М. Іванченко