Рішення
від 10.09.2020 по справі 442/4339/20
ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/4339/20

Провадження №2/442/1118/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

за участю секретаря судових засідань - Тацишин Г.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

16.07.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, в якому просить:

- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , видане Бориславським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 407 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.1982, запис № 6, та у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 18.06.1987, видане відділом ЗАГСу Бориславського міськвиконкому Львівської області, запис № 138, є однією і тією ж особою;

- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Борислав Львівської області є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , загальною площею - 72,0 кв.м., житловою площею - 20,8 кв.м., допоміжною - 51,2 кв.м., а також господарські споруди: веранда а - площею 14,0 кв.м., сходи а1, сарай Б - площею 74,3 кв.м., вбиральня В - площею 1,5 кв.м., сарай Г - площею 45,0 кв.м., огорожа 1-2, як спадкоємцем за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1 . Зазначає, що звернувшись до приватного нотаріуса з мето оформлення своїх спадкових прав на вказане майно, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутись до суду. Крім цього, у свідоцтві про смерть її чоловіка допущена помилка в написанні його прізвища, зокрема прізвище останнього зазначено як ОСОБА_4 , замість правильного ОСОБА_5 . Враховуючи те, що встановлення даного факту для неї має юридичне значення та на даний час вона є єдиним спадкоємцем, у зв`язку з чим змушена була звернутись з даною заявою до суду.

Ухвалою судді від 16.07.2020 провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 30.07.2020.

30.07.2020 підготовче судове засідання відкладено на 20.08.2020, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін.

20.08.2020 підготовче судове засідання відкладено на 10.09.2020, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, подала суду клопотання, в якому просить суд проводити розгляд даної справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області - сільський голова Вовків О.М. в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просить розгляд даної справи проводити без представника сільської ради. Зазначив, що заперечень проти позову у сільської ради немає.

За результатами підготовчого провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України , суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. В той же час, частиною 2 даної статті регламентовано, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серії НОМЕР_1 від 31.10.2017 (а.с. 21).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 18.06.1987 вбачається, що ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачем по справі ОСОБА_1 (а.с. 19).

Також, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.1982, виданого повторно вбачається, що прізвище чоловіка позивачки також зазначено як ОСОБА_5 (а.с. 20).

Суд приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 про те, що ряд неточностей у документах виник у зв`язку з невірним зазначенням прізвища її чоловіку в свідоцтві про його смерть, оскільки такі встановлені матеріалами справи.

Згідно положень п. 1 ППВС України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , видане Бориславським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 407 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.1982, та у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 18.06.1987, видане відділом ЗАГСу Бориславського міськвиконкому Львівської області, запис № 138, є однією і тією ж особою та чоловіком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на вказане та враховуючи, що встановлення даного факту для позивача має юридичне значення (дає право на отримання спадщини порядку ст. 1261 ЦК України ), суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті, а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

За правилами статей 1222-1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки протягом встановленого законом строку спадкоємець - позивач не заявив про відмову від спадщини, то на підставі п. п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадщина, незалежно від часу її прийняття, належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до довідки № 1046 від 24.10.2018, виданої сільським головою Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області вбачається, що згідно господарських книг будинковолодіння АДРЕСА_1 , рахувалась за ОСОБА_3 до дня смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 22).

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат" , п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинена нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абзацу 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Натомість, відповідно до листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Головного управління юстиції у Львівській області Лаганяк Т.І. за № 54/01-16 від 03.07.2019 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, (а.с. 23).

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, яка вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, визнання позову відповідачем, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10 , 12 , 81 , 206, 247, 258 , 263-265 , 268 ЦПК України , ст. ст. 328 , 392 , 1216 , 1218 , 1222 , 1223 , 1261 , 1268 ЦК України , суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , видане Бориславським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 407 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначений у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.1982, запис № 6, та у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 18.06.1987, видане відділом ЗАГСу Бориславського міськвиконкому Львівської області, запис № 138, є однією і тією ж особою.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Борислав Львівської області є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , загальною площею - 72,0 кв.м., житловою площею - 20,8 кв.м., допоміжною - 51,2 кв.м., а також господарські споруди: веранда а - площею 14,0 кв.м., сарай Б - площею 74,3 кв.м., вбиральня В - площею 1,5 кв.м., сарай Г - площею 45,0 кв.м., огорожа 1-2, як спадкоємцем за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_2 .

Відповідач: Нагуєвицька сільська рада Дрогобицького району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04374683, юридична адреса - с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області.

Повний текст рішення складено 10.09.2020.

Головуюча - суддя Курус Р.І.

СудДрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення10.09.2020
Оприлюднено16.09.2020
Номер документу91541399
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —442/4339/20

Рішення від 10.09.2020

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Курус Р. І.

Ухвала від 16.07.2020

Цивільне

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Курус Р. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні