Постанова

від 05.07.2006 по справі 12/11/1362

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/11/1362

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" липня 2006 р.                                                          Справа №  12/11/1362

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача - Шахрай В.В., довіреність № 165 від 28.12.05,

від відповідачів: ТОВ "Скандінавія Плюс" - Штелик В.М., довіреність №105  від 30.08.05,

                            ТОВ "Оріон - Експорт" - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмежною відповідальністю "Дари моря", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "09" грудня 2005 р. у справі №  12/11/1362 (суддя В.О.Шпак)

за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "Дари моря", м.Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Експорт", м.Львів     2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавія плюс", м.Київ

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Закритого акціонерного товариства "Хмельницькриба", м.Хмельницький

про усунення перешкод в користуванні майном,-

з перервою в судовому засіданні з 27.06.2006р. по 05.07.2006р. в порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України,-

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.12.2006р. у справі №12/11/1362 в позові ТОВ "Дари моря" до ТОВ "Скандинавія Плюс" та ТОВ "Оріон-Експорт" за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ЗАТ "Хмельницькриба" про усунення перешкод в користуванні майном  відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Дари моря" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на невідповідність  викладених в рішенні висновків дійсним обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга (з урахуванням доповнень до неї) мотивована, зокрема, наступним:

- помилковим є висновок суду про те, що договір оренди індивідуально визначеного майна від 14.05.1999р. є неукладеним. Так, предметом договору є майно недержавної форми власності; договір не містить застереження про незастосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за таких умов до спірних правовідносин необхідно застосовувати і положення вказаного Закону, і норми ЦК України, оскільки згадані правовідносини продовжують існувати після його прийняття. З огляду на викладене, твердження місцевого господарського суду про непогодження сторонами предмету договору - об'єкту оренди є безпідставними: п.1 договору визначено, що в оренду передається майно, що знаходиться в м.Хмельницькому по вул.Тупікова,1, а саме - холодильна камера №4, 1/3 частини холодильної камери №5, 1/6 частини консервного складу. Погодження предмету договору в такій спосіб не суперечить положенням глави 25 ЦК України;

- помилковим є висновок суду і про непогодження сторонами розміру орендної плати, що спростовується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №282 від 02.09.2003р., №297 від 12.02.2003р., а також підписанням сторонами акту приому-здачі робіт №0000062 від 31.07.2003р.  про надання в оренду холодильника. Крім того, зазначає, що відсутність в договорі оренди таких умов як порядок використання амортизаційних відрахувань, страхування орендованого майна, забезпечення пожежної безпеки не може бути підставою для визнання договору неукладеним. Подібні вимоги слід визнавати звичайними, тобто вони є обов'язковими для сторін в силу самого факту укладення договору оренди (вказана правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 01.10.2002р. у справі №2/90-921);

- розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності представника позивача, незважаючи на своєчасне заявлення позивачем клопотання про відкладення судового засідання через його хворобу. Крім того, справа №12/11/1362 жодного разу не розглядалась за участі повноважних представників сторін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

Відповідач - ТОВ "Скандинавія плюс" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти її вимог заперечують, вважають рішення місцевого господарського суду законним і обгрунтованим, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач - ТОВ "Оріон -Експорт" та третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не сповістили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом за 11.05.2006р.

Нез'явлення представників другого відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

14.05.1999р. Хмельницьким районним судом затверджено мирову угоду між фізичними особами Ярмолюком В.П., Гуминською Л.М., Скупченко Г.В.,            Степановою Л.В., Мазурок М.А. та ЗАТ фірмою "Хмельницькриба", відповідно до пункту третього якої ЗАТ фірма "Хмельницькриба" передає за договором оренди строком на 99 років ТОВ "Дари моря", засновниками якого є згадані вище фізичні особи, холодильну камеру №4, 1/3 частину холодильної камери №5, 1/6 частину консервного складу             (а.с. 19, т. 1).

В мировій угоді та в ухвалі суду про затвердження мирової угоди зазначено, що договір на оренду вищеназваних приміщень укладається сторонами 14.05.1999р. до затвердження судом мирової угоди (а.с. 17, 19, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди індивідуально визначеного майна, укладеного між ЗАТ фірмою "Хмельницькриба" та ТОВ "Дари моря", фірма передала в  оренду товариству індивідуально визначене майно: холодильну камеру №4, 1/3 частину холодильної камери №5, 1/6 частину консервного складу. (а.с. 20-21, т. 1).

В березні 2004р. ТОВ "Дари моря" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до ТОВ "Скандинавія плюс", яке стало власником спірного майна згідно договору купівлі-продажу від 19.06.2003р. (а.с. 84-86, т. 1), та до ТОВ "Оріон-Експорт" про визнання недійсним договору оренди від 2.01.2004р., укладеного між ТОВ "Скандинавія плюс" та ТОВ "Оріон-експорт", та усунення перешкод в користуванні орендованим майном.

В подальшому заявою №134 від 9.08.2005р. позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди від 2.01.2004р., укладеним між ТОВ "Скандинавія плюс" та ТОВ "Оріон-Експорт", оскільки він втратив чинність (а.с. 33, т. 2).

Вимога про усунення перешкод в користуванні орендованим майном до ТОВ "Оріон-Експорт" позивачем не заявлялась.

08.08.2005р. позивач подав заяву про уточнення підстав позову, про уточнення, зміну позовних вимог (а.с. 14-16, т.2). Просить суд прийняти рішення про усунення перешкод в користуванні та розпоряджанні майном: холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною консервного складу, яке знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Тупікова,1, у зв'язку з чим зобов'язати відповідача - ТОВ "Скандинавія Плюс" звільнити приміщення холодильної камери №4, повернути її в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання, з обов'язковими подачею холоду і забезпеченням температурного режиму; звільнити 1/3 частину холодильної камери №5, повернути її в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання, з обов'язковими подачею холоду і забезпеченням температурного режиму; звільнити 1/6 частину приміщення консервного складу, повернути її в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання; забезпечити орендарю вільний доступ до орендованого майна, володіння та користування ним згідно умов договору оренди від 14.05.1999р., забезпечити орендарю користування під'їздними та виїздними шляхами, залізничною колією, пропуск автомобільного транспорту, клієнтів та обслуговуючого персоналу орендаря; крім того, заборонити відповідачу - ТОВ "Скандинавія плюс" на майбутнє чинити перешкоди ТОВ "Дари моря" у володінні та користуванні майном, яке є предметом договору оренди, а саме: заборонити відповідачу на майбутнє вчиняти будь-які дії, які б перешкоджали ТОВ "Дари моря" володіти та користуватися холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною консервного складу; заборонити відповідачу вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть доступу орндаря, в т.ч. автотранспортних засобів, до орендованих приміщень, а також користуватись під'їздними та виїздними шляхами, залізничною колією на умовах договору оренди від 14.05.1999р.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, оскільки дійшов висновку, що договір оренди від 14.05.1999р. є неукладеним в зв'язку з тим, що сторонами в договорі не погоджені істотні умови, встановлені статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме: не визначено предмет договору - об'єкт оренди (склад, площа орендованих приміщень і вартість майна, яке передається в оренду, з урахуванням його індексації), не визначено розмір орендної плати з врахуванням індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем отриманого ним майна, порядок відновлення орендованого майна.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Відповідно до згаданих вимог Закону, сторони договору оренди майна інших форм власності можуть обумовити в договорі про незастосування до договірних правовідносин положень згаданого Закону. Якщо ж така умова в договорі відсутня, то Закон України "Про оренду державного та комунального майна" може застосовуватися.

Оскільки договір оренди від 14.05.1999р. не містить умови про незастосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то правовідносини у даному випадку одночасно регулюються положеннями ст.ст. 256-276 ЦК УРСР, чинного на день підписання договору, та положеннями вказаного Закону. Норми цивільно-правового інституту "Майновий найом" (статті 256-276 ЦК УРСР) і норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не узгоджуються між собою щодо положень істотних умов договору оренди. Проте, враховуючи той факт, що об'єктом оренди є майно колективної форми власності, переважне значення у даному випадку мають нормативно-правові положення майнового найму.

Крім того, слід зазначити, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" передбачена лише можливість застосування цього Закону до майна інших форм власності, тобто його застосування не є обов'язковим.

Якщо об'єктом користування за договором є майно інших форм власності, то такі відносини користування є відносинами майнового найму.

Отже, у даному випадку до правовідносин сторін необхідно застосовувати норми глави 25 "Майновий найом" ЦК УРСР.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що виниклі між сторонами договірні правовідносини регулюються виключно Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та що договір є неукладеним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, є помилковим.

Колегія суддів вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, необхідних для даного виду договорів згідно глави 25 "Майновий найом" ЦК УРСР.

Так, предмет договору визначений в пункті 1.1 договору, а саме: холодильна камера №4; 1/3 частина холодильної камери №5; 1/6 частина консервного складу. Приміщення знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Тупікова, 1.

Орендна плата встановлена розділом 4 договору.

З технічного паспорту на приміщення по вул.Тупіковій,1 власника ТОВ "Скандинавія плюс" вбачається, що холодильні камери мають відповідну нумерацію (а.с. 109-122, т. 2). Нумерація холодильних камер підтверджується також фотоматеріалами, долученими до матеріалів справи.

Крім того, слід зазначити, що згаданий договір сторонами виконувався, про що свідчать розрахунки-фактури, направлені ТОВ "Скандинавія плюс" позивачу; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СП-0000062 за VІІ 2003 р.; банківські виписки про сплату коштів позивачем відповідачу; рахунок №37 від 10.06.1999р.; листи попереднього власника ЗАТ фірми "Хмельницькриба" №87 від 15.06.1999р. та №2000/05-05 від 5.05.2000р.; платіжні доручення ТОВ "Дари моря" про сплату коштів за оренду ТОВ "Скандинавія плюс", в яких є посилання на договір б/н від 14.05.1999р. (а.с. 91-97, 99, 139, 141, 143, 145, 146-147, т. 1).

Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду пояснив, що в процесі виконання договору сторони визначили конкретні місця розташування 1/3 частини холодильної камери №5 та 1/6 частини консервного складу.

Отже, договір оренди виконувався на протязі чотирьох років, впродовж яких у власників спірного майна та позивача не виникало ніяких розбіжностей щодо істотних умов договору.

Таким чином, фактичні дії сторін свідчать про те, що договір є укладеним.

В заяві від 08.08.2005р. про зміну позовних вимог (а.с. 14-16, т.2) позивач зазначив, що відповідач ТОВ "Скандинавія плюс", починаючи з липня 2003р., чинить перешкоди в володінні та користуванні майном - холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною консервного складу, зайнявши вказані приміщення, та не допускає до них позивача, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користуватися орендованим майном.

Відповідач ТОВ "Скандинавія плюс" не заперечує проти того, що використовує згадані вище приміщення на свій розсуд, однак вважає, що його дії є правомірними,  оскільки ТОВ "Дари моря" не набуло права на оренду спірного майна, в зв'язку з тим, що договір від 14.05.1999р. є неукладеним через недосягнення сторонами у належній формі згоди з усіх істотних умов.

В засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача пояснив, що в спірних приміщеннях зберігається продукція ТОВ "Скандинавія плюс". Вважає, що оскільки договір є неукладеним, то позивач не має права користуватися спірними приміщеннями.

Таким чином, в процесі розгляду апеляційної скарги знайшов своє підтвердження факт чинення відповідачем ТОВ "Скандинавія плюс" перешкод позивачу в користуванні орендованим майном.

Відповідач ТОВ "Скандинавія плюс" набуло права власності на спірне майно згідно договору купівлі-продажу від 19.06.2003р., укладеного з ТОВ "Фрозен Фріо".

Відповідно до ст. 268 ЦК УРСР, чинного на момент укладеного договору оренди від 14.05.1999р. та договору купівлі-продажу від 19.06.2003р., при переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Згідно ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, до ТОВ "Скандинавія плюс" перейшли права та обов'язки наймодавця за договором оренди від 14.05.1999р.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Тому орендар, згідно ст.391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування орендованим майном.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивач правомірно ставить питання про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, проте, позовні вимоги позивача можуть бути задоволені частково з огляду на наступне.

Так, позивач просить прийняти рішення про усунення перешкод в користуванні та розпоряджанні майном.

Проте, вимога про усунення перешкод в розпорядженні спірним майном не може бути задоволена, оскільки позивач не є власником майна. Відповідно до договору оренди, орендар має право лише користуватися орендованим майном, але не розпоряджатися ним. Право розпорядження майном надано лише власнику.

Не можуть бути також задоволені вимоги про забезпечення орендарю вільного доступу до орендованого майна, володіння та користування орендованим майном; забезпечення орендарю користування під'їздними та виїздними шляхами, залізничною колією та пропуску автомобільного транспорту, клієнтів та обслуговуючого персоналу, оскільки вказані вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту цивільних прав (ст. 16 ЦК України).

Крім того, слід зазначити, що в заяві про зміну позовних вимог та в судовому засіданні позивач не зазначив жодного конкретного факту про чинення перешкод відповідачем в користуванні під'їздними та виїздними шляхами, залізничною колією, фактів непропускання автомобільного транспорту та обслуговуючого персоналу орендаря, а також посилань на докази, які б підтверджували ці факти. З цих підстав не можуть бути задоволені вимоги про зобов'язання відповідача не чинити на майбутнє перешкоди в користуванні під'їздними та виїздними шляхами, залізничною колією, в тому числі дій, які б перешкоджали доступу автотранспортних засобів орендаря до орендованих приміщень.

Таким чином, позов необхідно задоволити частково. Зобов'язати відповідача  ТОВ "Скандинавія плюс" усунути перешкоди в користуванні орендованим майном: холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною  консервного складу, розташованих за адресою: м. Хмельницький, вул. Тупікова, 1 шляхом звільнення приміщення холодильної камери №4, 1/3 частини холодильної  камери №5, повернення їх в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання, з обов'язковими подачею холоду і забезпеченням температурного режиму, та шляхом звільнення 1/6 частини приміщення консервного складу, повернення  її в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання, та не чинити перешкоди на майбутнє в користуванні вказаним майном.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про відмову у позові в цій частині необхідно скасувати та прийняти нове про задоволення позову. Судові витрати покладаються на відповідача.

Судом першої інстанції не вирішено питання щодо заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди від 2.01.2004р., укладеним між ТОВ "Скандинавія плюс" та ТОВ "Оріон-експорт".

Колегія суддів вважає, що вказана відмова не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря", м.Хмельницький задовольнити частково.

2 Рішення господарського суду Хмельницької області від 9 грудня 2005р. у справі №12/11/1362 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні орендованим майном: холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною консервного складу, прийнявши нове рішення в цій частині про задоволення позову, виклавши його в наступній редакції: Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандинавія плюс", (м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, код 30529929) усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Дари моря" (м.Хмельницький, вул.Гайдара, 3, код 22775581) орендованим майном: холодильною камерою №4, 1/3 частиною холодильної камери №5, 1/6 частиною консервного складу, розташованих за адресою: м.Хмельницький, вул.Тупікова,1 шляхом звільнення приміщення холодильної камери №4, 1/3 частини холодильної  камери №5, повернення їх в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" (м.Хмельницький, вул.Гайдара, 3, код 22775581) в стані, придатному для використання, з обов'язковими подачею холоду і забезпеченням температурного режиму, та шляхом звільнення 1/6 частини приміщення консервного складу, повернення її в користування ТОВ "Дари моря" в стані, придатному для використання, та не чинити перешкоди на майбутнє в користуванні вказаним майном.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2004р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Скандинавія плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-експорт", в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавія плюс" (м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, код 30529929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" (м.Хмельницький, вул.Гайдара, 3, код 22775581) 85грн. витрат по оплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

6.    Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.

7. Матеріали справи №12/11/1362 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Зарудяна Л.О.

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

віддрук.

1 до справи

2 позивачу

3,4 відповідачам

5 третійособі

6 в наряд