Постанова

від 14.09.2020 по справі 638/19159/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Харків

справа 638/19159/18-ц

провадження № 22ц/818/1997/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство Рогань-Сервіс ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2019 року в складі судді Аркатової К.В.

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року Приватне підприємство Рогань-Сервіс звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позовна заява мотивована тим, що між підприємством та ОСОБА_1 укладено договір № 569 від 07 квітня 2017 року про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Вказав, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконує зобов`язання щодо оплати послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 4131,64 грн за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.

Зазначив, що Дзержинським районним судом м. Харкова у справі № 638/13658/17 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованості за опалення та гарячу воду в розмірі 4167,73 та судового збору, яке скасовано ухвалою суду першої інстанції від 15 травня 2018 року.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Рогань-Сервіс заборгованість за опалення та гарячу воду в сумі 4131,64 грн та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2019 року позовні вимоги Приватного підприємства Рогань-Сервіс - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Рогань-Сервіс заборгованість за опалення та гарячу воду за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 4131,64 грн та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та вирішити питання щодо судових витрат.

Зазначив, що йому не було відомо про укладення договору № 1 оренди цілісного майнового комплексу від 01 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Трест Житлобуд-1 та Приватним підприємством Рогань-Сервіс , також ніяких угод між ним та позивачем за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року не укладалося.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І. від 14 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І. від 11 березня 2020 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

21 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бровченка І.О. розподілено цивільну справу № 638/19159/18 (22ц/818/1997/20).

Ухвалою Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бровченка І.О., Маміної О.В., Пилипчук Н.П. від 29 квітня 2020 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

09 липня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 638/19159/18 (22ц/818/1997/20).

Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 21 березня 2014 року ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.6, 7).

07 квітня 2017 року між Приватним підприємством Рогань-Сервіс та ОСОБА_1 укладено договір № 569 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 5. 1, 5. 2 договору тариф на послуги з централізованого опалення для населення становлять: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1204,86 грн/Гкал (з ПДВ). Тариф на централізоване постачання гарячої води (з урахуванням вартості холодної води) за відсутності рушникосушильників - 65,92 грн за 1 куб. м.

Згідно пункту 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За споживачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.4-5).

До суду першої інстанції ОСОБА_1 надано копію договору № 1335 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 06 листопада 2014 року, який укладено з Приватним акціонерним товариством Теплоенергетичний центр Роганського промвузла за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

За споживачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.42-46).

01 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством Харківські теплові мережі укладено договір № 173/24948 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (а.с.62-73).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року у справі № 638/13658/17 скасовано судовий наказ від 04 грудня 2017 року, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою Приватного підприємства Рогань-Сервіс про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду зі ОСОБА_1 в сумі 4167,73 грн та судовий збір в розмірі 800,00 грн (а.с.47-48).

Згідно розрахунку заборгованості № 1107 від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість перед відповідачем з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 4131,64 грн (а.с.3а, 53).

Розпорядженням Харківського міського голови від 13 жовтня 2016 року за № 70/1 Про початок опалювального сезону у м. Харкові зобов`язано, зокрема, Приватне підприємство Рогань-Сервіс забезпечити подачу теплоносія за графіками (а.с.82).

01 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Трест Житлобуд-1 та Приватним підприємством Рогань-Сервіс укладено договір № 1 оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до якого предметом договору є цілісний майновий комплекс, що належить Публічному акціонерному товариству Трест Житлобуд-1 . Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові будівлі - котельні, надалі разом - цілісний майновий комплекс, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Цілісний майновий комплекс передається в оренду з метою виробництва теплової енергії для промислових підприємств та населення (а.с.90-92).

Матеріали справи містять копії актів № 47 від 27 жовтня 2016 року, № 269 від 29 листопада 2016 року, № 432 від 30 грудня 2016 року, № б/н від 31 січня 2017 року, № 780 від 28 лютого 2017 року, № 893 від 31 березня 2017 року, № 912 від 04 квітня 2017 року, які складені Приватним підприємством Рогань-Сервіс та Дочірнім підприємством Житлово-комунальною конторою Відкритого акціонерного товариства Житлобуд-1 , з яких вбачається, що за цей період знімалися показання тепло лічильника щодо обліку теплової енергії (а.с.83-89).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема, права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема, принципів рівності та змагальності сторін.

Правовідносини між виконавцем послуг та споживачем в сфері надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються договором про надання послуг з централізованого опалення та підігріву питної води від 1 травня 2013 року, Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Методикою розрахунку кількості тепла, спожитого на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення , затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 та іншими нормативно-правовими актами України.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3).

Відповідно до статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року із змінами та доповненнями та пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Частиною 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи з 21 березня 2014 року ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які у період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року надавав Приватне підприємство Рогань-Сервіс .

На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, свої зобов`язання щодо сплати за спожиту послугу щодо централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води він не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року складає 4131,64 грн.

Оскільки ОСОБА_1 користувався наданими послугами Приватного підприємства Рогань-Сервіс , але не сплачував за них, у нього виникла заборгованість перед підприємством, яка підлягає стягненню з нього на користь підприємства.

Належних та допустимих доказів того, що відповідач не користувався послугами Приватного підприємства Рогань-Сервіс матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Посилання ОСОБА_1 на те, що не укладення сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг свідчить про порушення такого обов`язку, а не про фактичне укладення такого договору, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону № 1875-ІV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 14 вересня 2020 року.