Постанова

від 10.09.2020 по справі 133/1922/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/1922/19

Провадження № 22-ц/801/1085/2020

Категорія: 44

Головуючий у суді 1-ї інстанції Проць В. А.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 рокуСправа № 133/1922/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С.Г., Якименко М.М.,

з участю секретаря судового засідання Богацької О.М.,

учасники справи:

позивач: Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційними скаргами Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області та ОСОБА_1 на заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року, постановлене в складі судді Проця В.А., в залі суду,

встановив:

У липні 2019 року Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, до складу яких входять: будівля адмінбудинку зі столярною, літера - А , площею - 369, 7 кв.м; будівля матеріального складу, літера - Б з верандою, літера - б , площею - 128, 8 кв.м; гараж, літера - В , площею - 214, 1 кв. м; бетонний цех № 1, літера - Д , площею - 102, 3 кв.м; бетонний цех №2, літера - Ж , площею - 396, 1 кв.м; убиральня, літера - Н ; склад-сушка для столярних виробів, літера - М , площею - 123, 1 кв.м; естакада № 1, огорожа №2, а всього загальною площею - 1334, 1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Вищевказані нежитлові будівлі, знаходяться на земельній ділянці, площею - 1, 2133 га, якій присвоєний кадастровий номер: 0521482800:01:002:1111, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки під капітальними спорудами для організації поховань і надання суміжних послуг лісопильне та стругальне виробництво, рішенням 4 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 07 квітня 2016 року за № 14-04-07 Про розгляд заяви ОСОБА_1 , було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею - 1,2133 га за вищевказаною адресою.

Одночасно п. 3 даного рішення сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було зобов`язано замовити в землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для оформлення права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05 червня 2018 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 було затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 , площею - 1, 2133 га.

Цим же рішенням сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було надано дану земельну ділянку в оренду, строком на п`ять років, а також встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою, в розмірі - 12% від її нормативно-грошової оцінки.

Крім того, ОСОБА_1 даним рішенням було зобов`язано укласти з Козятинською сільською радою договір оренди землі та зареєструвати його згідно діючого законодавства.

На виконання вищевказаного рішення сільської ради та належного оформлення використання відповідної земельної ділянки, Козятинською сільською радою було підготовлено відповідний договір оренди від 06.06.2018 року, примірники якого заздалегідь підписані сільським головою, і його було направлено рекомендованою кореспонденцією 13.08.2018 року ОСОБА_1 для подальшого його підписання ОСОБА_1 та наступної його державної реєстрації.

Однак, в порушення вимог вищевказаного рішення сесії Козятинської сільської ради, ОСОБА_1 відмовився отримувати примірники договору оренди, а також, вчиняти дії по його підписанню та державної реєстрації, внаслідок чого договір оренди залишається не оформленим з вини ОСОБА_1 на час звернення з даним позовом до суду.

У позовній заяві Козятинська сільська рада просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь кошти в сумі - 842 983, 42 грн., з яких: 664 252 грн. - основний борг; 147 604, 92 грн. - інфляційні збитки; 31126, 50 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами.

Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області 166 062 (сто шістдесят шість тисяч шістдесят дві) гривні 99 копійок орендної плати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення має проводитись за період з серпня 2018 року, коли було направлено два примірники договору оренди ОСОБА_1 для підписання та державної реєстрації по липень 2019 року - час звернення Козятинської сільської ради з даним позовом до суду, тобто період за який необхідно стягнути орендну плату з відповідача складає 5 місяців - в 2018 році та 7 місяців - в 2019 році, а всього за 12 місяців.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Козятинської сільська рада Козятинського району Вінницької області подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На апеляційну скаргу подано відзив представником ОСОБА_1 із зазначенням відповідних мотивів.

05 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

03 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року у якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представником позивача на апеляційну скаргу відповідача було подано відзив.

07 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рябчинський О.Ю. подав додаткові пояснення, у яких зазначає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини виникли між Козятинською сільською радою і відповідачем, який є фізичною особою підприємцем та використовує спірну земельну ділянку для здійснення господарської діяльності.

На вказані додаткові пояснення подано заперечення представником позивача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому подано заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник відповідача в судовому засіданні власну апеляційну скаргу підтримав з урахуванням поданих додаткових пояснень, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, до складу яких входять: будівля адмінбудинку зі столярною, літера - А , площею - 369, 7 кв.м; будівля матеріального складу, літера - Б з верандою, літера - б , площею - 128, 8 кв.м; гараж, літера - В , площею - 214, 1 кв. м; бетонний цех № 1, літера - Д , площею - 102, 3 кв.м; бетонний цех №2, літера - Ж , площею - 396, 1 кв.м; убиральня, літера - Н ; склад-сушка для столярних виробів, літера - М , площею - 123, 1 кв.м; естакада № 1, огорожа №2, а всього загальною площею - 1334, 1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ), що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 10.06.2015 року, виданим Приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Свідерською О.В., зареєстрованим в реєстрі №1052 (а.с.11).

Вищевказані нежитлові будівлі, знаходяться на земельній ділянці, площею - 1, 2133 га, якій присвоєний кадастровий номер: 0521482800:01:002:1111, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ), нормативна грошова оцінка даної ділянки - 1383858, 28 гривень, що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 14).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки під капітальними спорудами для організації поховань і надання суміжних послуг лісопильне та стругальне виробництво, рішенням 4 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 07 квітня 2016 року за № 14-04-07 Про розгляд заяви ОСОБА_1 , було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею - 1,2133 га за вищевказаною адресою (а.с. 12).

Одночасно п. 3 даного рішення сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було зобов`язано замовити в землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для оформлення права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05 червня 2018 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 було затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 , площею - 1, 2133 га.

Цим же рішенням сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було надано дану земельну ділянку в оренду, строком на п`ять років, а також встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою, в розмірі - 12% від її нормативно-грошової оцінки.

Крім того, ОСОБА_1 даним рішенням було зобов`язано укласти з Козятинською сільською радою договір оренди землі та зареєструвати його згідно діючого законодавства.

На виконання вищевказаного рішення сільської ради та належного оформлення використання відповідної земельної ділянки, Козятинською сільською радою було підготовлено відповідний договір оренди від 06.06.2018 року, примірники якого заздалегідь підписані сільським головою, і його було направлено рекомендованою кореспонденцією 13.08.2018 року ОСОБА_1 для подальшого його підписання ОСОБА_1 та наступної його державної реєстрації.

Звернувшись в суд з позовом, позивач стверджує, що ОСОБА_1 відмовився отримувати примірники договору оренди, а також, вчиняти дії по його підписанню та державної реєстрації, внаслідок чого, договір оренди залишається не оформленим.

Відповідач без належного оформлення користується даною земельною ділянкою, проводить на ній господарську діяльність, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 04.10.2018 року(а.с.20), не сплачуючи орендну плату, чим порушує права власника земельної ділянки - Козятинської сільської ради Козятинського району, що стало підставою для звернення в суд із вказаним позовом про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З матеріалів справи видно, що відповідач саме як приватний підприємець використовує спірну земельну ділянку. Доказів того, що об`єкт нерухомого майна не використовується у підприємницькій діяльності, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади.

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років (частини перша - третя статті 93 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05 червня 2018 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, в АДРЕСА_1 , площею - 1, 2133 га (а.с.13).

Цим же рішенням сесії Козятинської сільської ради Козятинського району, ОСОБА_1 було надано дану земельну ділянку в оренду, строком на п`ять років та встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою, в розмірі - 12% від її нормативно-грошової оцінки (а.с.13).

Крім того, ОСОБА_1 даним рішенням було зобов`язано укласти з Козятинською сільською радою договір оренди землі та зареєструвати його згідно діючого законодавства (а.с.13).

У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували оформлення ОСОБА_1 як фізичною особою чи приватним підприємцем права користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 .

Як видно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ОСОБА_1 з 14 травня 2015 року зареєстрований як фізична особа - підприємець видами діяльності якого є: лісопильне та стругальне виробництво, організування поховань і надання суміжних послуг.

Тобто на час звернення з даним позовом, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, використовує спірну земельну ділянку в комерційних цілях для здійснення господарської діяльності, що не заперечувалося позивачем згідно з актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 04.10.2018 року(а.с.20), правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 відсутні.

Отже, правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між ФОП ОСОБА_1 і Козятинською сільською радою з приводу здійснення ФОП підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Козятинській сільській раді.

За таких обставин суд першої інстанції помилково розглянув цей спір у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини у даній справі виникли щодо земельної ділянки, яка використовується відповідачем для розміщення та обслуговування виробничих приміщень підсобних і допоміжних будівель і споруд, тобто для здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з положеннями п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

У пункті 15 частини першої статті 20 ГПК України (зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про підприємництво підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством.

Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

За частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

У частині першій статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України.

За частиною першою статті 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах визначала співвідношення понять фізичної особи та ФОП та їх правового статусу, оскільки вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, який статус у спірних правовідносинах має відповідач.

Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) та від 09 жовтня 2019 року по справі №209/1721/14-ц (провадження №14-418цс19).

Зі змісту позовної заяви Козятинської сільської ради, заперечень на позовну заяву, апеляційних скарг та додаткових пояснень відповідача, доказів, досліджених судом апеляційної інстанції, вбачається, що відповідач на спірній земельній ділянці дійсно веде підприємницьку діяльність, а саме використовує її в комерційних цілях для здійснення господарської діяльності як ФОП.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки існує спір між Козятинською сільською радою та ФОП ОСОБА_2 саме як суб`єктом господарювання і цей спір пов`язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій порушив предметну юрисдикцію спору та помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Козятинської сільської ради та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 377 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити Козятинській сільській раді, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також роз`яснити Козятинській сільській раді про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір ). Такого клопотання матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької до ОСОБА_1 про стягнення коштів - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Оніщук

Судді: С.Г. Копаничук

М.М. Якименко