Ухвала

від 08.09.2020 по справі 757/27647/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіКиєві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ "Українська будівельна реновація" на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2020 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25571180000), який перебуває у власності ТОВ «Українська будівельна реновація» (код ЄДРПОУ 41475939).

Заборонено службовим особам ТОВ «Українська будівельна реновація» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним майном.

Заборонено державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Українська будівельна реновація» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що викладені у клопотанні прокурора факти є перекрученими, а висновки не грунтуються на нормах законодавства. Органом досудового розслідування свідомо приховано від суду ряд обставин, які вже встановлені судами, зокрема у справах щодо накладення арешту на майно по вул. І. Кудрі, 5 у цьому ж кримінальному провадженні.

Правомірність права власності ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» на нерухоме майно було підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 26 травня 2009 року № 42/217.

У 2009 році ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» законно, на підставі рішення загальних зборів акціонерів передало свою приватну власність - нерухоме майно загальною площею 35426,10 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Івана Кудрі, 5, а ТОВ «Промислово-технологічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона» прийняло його в якості внеску до свого статутного капіталу і стало його власником згідно ст. 115 ЦК України.

Подальше відчуження та придбання права власності на корпоративні права та майно приватної форми власності є конституційним правом і не є злочином.

Крім того, рішення загальних зборів юридичних осіб є чинними і ніким не оспорювались, а також не оспорювалось право власності на майно.

На переконання апелянта, твердження прокурора про те, що ТОВ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» не сплатило ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона» кошти у сумі 32 000 000 грн. за договором відчуження частки в статутному капіталі товариства від 05.09.2011, не підтверджене будь-яким доказом та не відповідає дійсності, оскільки на адвокатський запит TOB «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» у відповіді 28.07.2020 р. № 2807-1 повідомив, що кошти сплачені в повному обсязі ще у грудні 2016 року та вказав суми і реквізити платежів.

Також, апелянт зазначала про помилковість висновку прокурора щодо належності Національній академії наук України 80,1 % акцій ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона», оскільки фактично Національна академія наук України з 2002 p., з моменту створення ЗAT "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" і до теперішнього часу володіє пакетом акцій у розмірі 24,3996 %.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення про накладення арешту, слідчим суддею не надано належної оцінки постанові про визнання речовим доказом від 19.12.2019, винесеної прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12014100000001524, яка не містить даних про те, який саме об`єкт визнано речовим доказом. Не зазначено і параметрів ідентифікації нерухомого об`єкту, оскільки за адресою: м. Київ, вул. Кудрі, 5 знаходиться ряд споруд

Захисник зазначала, що наявність підстав для накладення арешту на майно за адресою: м. Київ, вул. Кудрі, 5, неодноразово перевірялось апеляційним судом, та було встановлено відсутність підстав для накладення такого арешту.

ТОВ "Українська будівельна реновація" є власником комплексу будівель загальною площею 35426,10 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Кудрі, 5, добросовісним набувачем даного нерухомого майна, та відкрито володіє ним з часу придбання на підставі нотаріального засвідченого договору купівлі-продажу, який ніким не оскаржено.

Крім того, апелянт зазначала, що копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2020 їй вручено 03.08.2020.

У судове засідання прокурор не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений.

08.09.2020 від прокурора Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Ураховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ "Українська будівельна реновація", вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ "Українська будівельна реновація", яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна або його захисника, та дані про вручення їм копії ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі, та підтверджується наявною у матеріалах судового провадження розпискою, копію оскаржуваної ухвали захиснику вручено 03.08.2020, тоді як подано апеляційну скаргу 05.08.2020, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000001524 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження досліджуються обставини можливого протиправного заволодіння шахрайським шляхом об`єктом нерухомості, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5 та за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9а.

Як зазначено у клопотанні, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Е.О Патона», діючи спільно із службовими особами ТОВ «Промислово-технологічний комплекс «Зварювання та споріднені технології Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона», ТОВ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона», ТОВ «Транснаціональна виробничо-фінансова група «Інтерагротек» (ТОВ «НТК зварювального обладнання та технологій»), ТОВ «ВП «Інтерагротек», всупереч нормам Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», протиправно,шляхом зловживанням службового становища заволоділи майном ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Е.О Патона», а саме комплексом приміщень за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 та об`єктом нерухомості, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9а.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва ОСОБА_6 від 19.12.2019 об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019101060000334.

03.07.2020 прокурор Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25571180000), який перебуває у власності ТОВ «Українська будівельна реновація» (код ЄДРПОУ 41475939), заборонити службовим особам ТОВ «Українська будівельна реновація» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним майном, та заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2020 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25571180000), який перебуває у власності ТОВ «Українська будівельна реновація» (код ЄДРПОУ 41475939), із забороною службовим особам ТОВ «Українська будівельна реновація» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним майном, та забороною державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт нерухомого майна, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не зважаючи на те, що прокуроромвизнано об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, речовим доказом у кримінальному провадженні №42019101060000334,у клопотанні та ухвалі слідчого судді не доведено таку мету арешту вказаного майна, як збереження речових доказів.

Так, як убачається із даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, комплекс будівель (літ. Ж, Р, С, М, Л, З, П, Н, К, И) та комплекс будівель (літ. Б, Д, А, В, Г) загальною площею 35436,10 кв.м. по вул. Івана Кудрі, 5 у м. Києві 16.10.2018 зареєстровано на праві власності за ТОВ «Українська будівельна реновація» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.10.2018, серія та номер 2542.

Згідно пункту 1 ч. 2ст. 11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно дост. 204 ЦК України,правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали судового провадження не містять даних про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.10.2018 визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Даних щодо причетності ТОВ «Українська будівельна реновація» чи його посадових осіб до вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, матеріали справи не містять.

Накладаючи арешт на майно добросовісного набувача, слідчий суддя не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Українська будівельна реновація» потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Слідчий суддя, в порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна дляйого власника.

Крім того, у відповідності ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необхідність розгляду клопотання про арешт майна у відсутності власника майна завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна, в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно, може сховати, знищити, пошкодити, відчужити майно.

У будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивувавши своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ТОВ «Українська будівельна реновація» здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право юридичної особи на мирне володіння майном здійснено без законних на те підстав.

Крім того, приймаючи рішення про заборону державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, слідчий суддяне врахував вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, якими не передбачено повноважень слідчого судді при вирішенні питання про решт майна приймати рішення про заборону державним органам та іншим установам вчиняти певні дії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ "Українська будівельна реновація" задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2020, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25571180000), який перебуває у власності ТОВ «Українська будівельна реновація» (код ЄДРПОУ 41475939), із забороною службовим особам ТОВ «Українська будівельна реновація» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним майном, та забороною державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоювідмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25571180000), який перебуває у власності ТОВ «Українська будівельна реновація» (код ЄДРПОУ 41475939), із забороною службовим особам ТОВ «Українська будівельна реновація» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним майном, та забороною державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3