Ухвала

від 15.09.2020 по справі 539/2874/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2874/20

Провадження № 1-кс/539/709/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Лубни

Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю : прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни матеріали клопотання слідчого СВ Лубенського відділу поліції ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42020171240000117 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року слідчий Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотання про накладення арешту на майно.

В клопотанні слідчий зазначив, що 02.09.2020 року, до чергової частини Лубенського ВП через канцелярію, від Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області надійшли матеріали кримінального провадження № 42020171240000117 від 13.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що на території Лубенського району Полтавської області невстановлені особи здійснили самовільне зайняття земельних ділянок шляхом засіяння сільськогосподарський и культурами, чим було спричинено матеріальних збитків на суму, яка встановлюється.

02.09.2020 року, виїздом на місце події було встановлено, що поле за кадастровим номером 5322886600:03:002:0094 площею 1,3048 Га, що знаходиться поблизу з вулицею Харківською в с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, а також ділянка місцевості поряд з вказаним полем орієнтовною площею 3,6000 Га (кадастровий номер не визначено) на момент огляду засіяні культурою «Просо». Земельну ділянку за кадастровій номером 5322886600:03:002:0094 орендує ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який 02.09.2020 року приступив до збору урожаю на вказаній ділянці.

Під час огляду місця події було встановлено, що площа обкошеного поля, частину з якого орендує ОСОБА_7 , та на якому 02.09.2020 року він приступив до збору урожаю, складає 1,6995 Га, тим самим встановлено що ОСОБА_5 порушив межі орендованого ним поля. Окрім того встановлено, що ділянка місцевості поряд з вказаним полем орієнтовною площею 3,6000 Га (кадастровий номер не визначено) на момент огляду також засіяна культурою «Просо».

02.09.2020 року, у ОСОБА_5 на місці події вилучено транспортні засоби що знаходилися на полі, а саме вантажний автомобіль ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та колісний комбайна «CASE CF 80» без державного номерного знаку із вантажем що знаходився в бункері, а саме культури «Просо», маса якої не визначалася. Вказані транспортні засоби попередньо передано під розписку ОСОБА_5

02.09.2020 року, постановою слідчого вилучені автомобіль ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та колісний комбайн «CASE CF 80» без державного номерного знаку із вантажем що знаходився в бункері, а саме культури «Просо», маса якої не визначалася, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В даному випадку є достатні підстави вважати, що вилучені транспортні засоби зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, а також для збереження речових доказів, конфіскацію майна як виду покарання, для збереження слідової інформації, у зв`язку з необхідністю проведення судових експертиз, встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також для встановлення всіх обставин вчиненого злочину та в подальшому для забезпечення відшкодування заявлених в ході досудового розслідування цивільних позовів, є потреба накладення арешту на вищезазначені речі.

Слідчий прохає: накласти арешт на вилучені 02.09.2020 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (контактний телефон НОМЕР_2 ) автомобіль ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та колісний комбайн «CASE CF 80» без державного номерного знаку із вантажем, що знаходився в бункері, а саме культури «Просо», маса якої не визначалася. Вказані транспортні засоби із вантажем залишити на зберігання у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та просив його задовольнити.

Прокурор клопотання в частині накладення арешту на майно, а саме на автомобіль та комбайн підтримав, в частині клопотання про накладення арешту на урожай проса, маса якого не визначалася, клопотання не підтримував, вважав, що для цього немає необхідності та підстав.

Володілець тимчасово вилученого майна прохав не накладати арешт на майно, оскільки техніка необхідна йому для використання у господарській діяльності.

Слідчий суддя розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що вилучене під час огляду вищевказане майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020171240000117 від 13.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З доданих до клопотання документів вбачається, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу для кримінального провадження.

Метою застосування арешту у даному випадку є збереження речових доказів.

Враховуючи вимоги клопотання та спосіб накладення арешту на майно, який прохає застосувати слідчий, суд вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на автомобіль ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та колісний комбайн «CASE CF 80» без державного номерного знаку з позбавленням права їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження з залишенням їх на зберіганні у володільця ОСОБА_5 .

Таким чином, безпідставним є посилання в судовому засіданні володільця майна на те, що накладення арешту перешкоджатиме йому у використанні та володінні автомобілем та комбайном у своїй господарській діяльності, оскільки судом застосовано менш обтяжливий спосіб арешту, який не позбавляє володільця майна права на користування ним.

Також суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні в частині накладення арешту на вантаж, що знаходився в бункері, а саме культури «Просо», маса якої не визначалася, враховуючи позицію прокурора, який в цій частині клопотання не підтримував та необгрунтованість клопотання у даній частині.

Враховуючи викладене, клопотання про арешт вилученого майна слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст.26, 98, 100, 110, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Лубенського відділу поліції ГУ НП України в Полтавській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42020171240000117 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучені 02.09.2020 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 автомобіль ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та колісний комбайн «CASE CF 80» без державного номерного знаку з позбавленням права їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, які залишити на зберіганні у ОСОБА_5

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1