Постанова

від 15.09.2020 по справі 400/1251/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1251/20

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О. Дата і місце ухвалення: 15.06.2020р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 листопада 2019 року №00002263307, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 159 423,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області дійшло необґрунтованого висновку про те, що придбаний ФОП ОСОБА_1 легковий автомобіль Volvo XC 90 використовується в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Податковий органом не враховано, що вказаний автомобіль придбано позивачем після 01.07.2015р., у зв`язку з чим не підпадає під дію п.п. г п.198.5 ст.198 ПК України. Також, позивач посилався на відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 22.11.2019р. №00002263307, що унеможливлює здійснення юридичної та фінансово-економічної експертизи щодо правильності, правомірності здійснених нарахувань. У спірному податковому повідомленні-рішенні відповідачем зазначено, що у разі несплати ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк грошового зобов`язання контролюючим органом буде вжито заходів з погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку. Однак, не зазначено, яких саме заходів у даному випадку буде вжито Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 15.06.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що основним видом діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Судом залишено поза увагою, що ФОП ОСОБА_1 здійснює також і такий вид підприємницької діяльності як автомобільні вантажоперевезення. З метою здійснення вказаного виду діяльності позивач використовує автомобіль Volvo XC 90 для поїздок з приводу укладення договорів, супроводу вантажів, контролю за проведенням комплексу сільськогосподарських робіт тощо. При цьому, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не надано жодного доказу того, що вказаний автомобіль не використовується фізичною особою-підприємцем у власній господарській діяльності.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача, що автомобіль Volvo XC 90 придбано ним після 01 липня 2015 року, у зв`язку з чим не підпадає під дію п.п. г п.198.5 ст.198 ПК України, порушення якої інкриміновано ФОП ОСОБА_1 .

Посилається апелянт і на те, що ним у визначені законодавством терміни подано контролюючому органу податкові декларації, належним чином зареєстровані. До податкових декларацій ФОП ОСОБА_1 були додані розрахунки сум бюджетного відшкодування, як це передбачено вимогами п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, за твердженнями апелянта, являється незрозумілим на підставі чого контролюючим органом було встановлено порушення ним п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ФОП ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22 листопада 2019 року №00002263307, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 159 423,99 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 21.10.2019р. №129/14-29-33-07/ НОМЕР_1 Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 0.01.2014р. по 31.12.2018р. , у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем:

- п.200.1, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: завищено значення р.19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та р.21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 159 423,99 грн. (у т.ч.: листопад 2016 року - 42439,00 грн., грудень 2016 року - 4000,00 грн., січень 2017 року - 28 499,99 грн., липень 2017 року - 34 855,00 грн., жовтень 2017 року - 49 630,00 грн.).

Зокрема, в п.2.6.1 акту перевірки від 21.10.2019р. №129/14-29-33-07/ НОМЕР_1 зазначено, що відповідно до виписаних постачальником ТОВ Вікінг Моторз (код за ЄДРПОУ 34964833) та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних платником податків придбано автомобіль Volvo XC 90 на загальну суму 2 068 208,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 344 701,35 грн.). Суму ПДВ 344 701,35 грн. віднесено ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту. Однак, придбаний автомобіль не використовується платником податків в межах господарської діяльності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 , виходив з того, що платник ПДВ зобов`язаний за операціями, які не є його профільною господарською діяльністю, нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ та одночасно зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну(і), а у випадку, якщо товари або послуги, що не використовуються ним в господарській діяльності, були придбані до 1 липня 2015 р., нараховувати зобов`язання з ПДВ та реєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, тільки в тому випадку, якщо позивач попередньо включив ПДВ за таким товарами/послугами до складу податкового кредиту. У разі використання автомобіля в операціях, що не є господарською діяльністю, фізична особа-підприємець, у разі включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, зобов`язана нарахувати податкові зобов`язання, скласти та зареєструвати податкову накладну.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу, що оскільки основним видом господарської діяльності позивача є вирощування зернових культур, придбання ним легкового автомобіля Volvo XC 90, який призначений для перевезення пасажирів, не відноситься до провадження господарської діяльності. Як під час перевірки, так і під час судового розгляду, позивач не подав жодних доказів використання автомобіля Volvo XC90 у власній господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 10.02.1997р. зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (КВЕД 01.11). Також, зареєстрованими видами діяльності позивача є: допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД 01.61); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.61); інші види діяльності із прибирання (КВЕД 81.29); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

ФОП ОСОБА_1 знаходиться на загальній системі оподаткування та зареєстрований платником податку на додану вартість.

В 2016 році позивач придбав у ТОВ Вікінг Моторз автомобіль Volvo XC 90 загальною вартістю 2 068 208,12 грн., в т.ч. ПДВ 344 701,35 грн.

ТОВ Вікінг Моторз виписало на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 344 701,35 грн., яку позивачем включено до складу податкового кредиту за вересень-грудень 2016, січень, липень, вересень, жовтень 2017 року.

При проведенні перевірки Головне управління ДПС України дійшло висновку, що ФОП ОСОБА_1 завищено значення р.19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та р.21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 159 423,99 грн., у зв`язку з не підтвердженням позивачем використання придбаного ним автомобіля в межах господарської діяльності платника податку - фізичної особи-підприємця.

Так, відповідно до п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, яким передбачено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що фізична особа-підприємець має право на віднесення до податкового кредиту сум, сплачених продавцю за придбання автомобілю, за умови, що цей автомобіль в подальшому буде використовуватися у господарській діяльності такої фізичної особи-підприємця.

У разі використання автомобілю в операціях, що не є господарською діяльністю, фізична особа-підприємець, у разі включення суми податку до податкового кредиту, зобов`язана нарахувати податкові зобов`язання, скласти та зареєструвати податкову накладну.

При цьому, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Зі змісту акту перевірки від 21.10.2019р. №129/14-29-33-07/ НОМЕР_1 не вбачається, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надавалися документи, які підтверджують використання автомобіля Volvo XC 90 в операціях в межах господарської діяльності.

Не надавались позивачем такі документи також під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22 листопада 2019 року №00002263307, а також до суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, враховуючи не підтвердження позивачем ні під час проведення перевірки, а ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій первинними документами використання придбаного ним у ТОВ Вікінг Моторз автомобіля Volvo XC 90 у межах власної господарської діяльності, контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про зменшення ФОП ОСОБА_1 розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 159 423,99 грн.

Висновки колегії суддів у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.04.2020 року по справі №807/886/17.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що на нього не розповсюджуються вимоги п.198.5 ст.198 ПК України у зв`язку з придбанням ним автомобіля після 01.07.2015р. Колегія суддів зазначає, що викладене у дужках посилання на операції з придбання товарів, послуг, необоротних активів до 01.07.2015р., є лише темпоральним застереженням, яке надає можливість використовувати цю норму права щодо правовідносин, як виникли до цієї дати. Натомість дія цієї норми спрямована на майбутнє, та жодним чином не обмежена датою 01.07.2015р.

Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими та вирішення спору не впливають.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук