Постанова

від 14.09.2020 по справі 922/2753/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. Справа № 922/2753/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю:

прокурора - Ткаченко К.О. - на підставі свідоцтва від 12.11.2015р. №036249,

1-го відповідача - Павлова Є.О. - на підставі Ордеру Серії ДН№108671 від 14.09.2020р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, (вх.№410 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 (суддя Пономаренко Т.О., ухвалене в м. Харків о 12:05год., дата складення повного тексту - 27.12.2019р.)

за позовом: Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області, м.Харків в інтересах держави, в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків, Вільхівської сільської ради, Харківська область, Харківський район, с.Вільхівка,

до 1-го відповідача: Фермерського господарства "Шаповалов Агро", Харківська область, Харківський район, с. Перемога,

до 2-го відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , Харківська область, Харківський район, с. Докучаєвське (с. Комуніст),

про розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

23.08.2019р. Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Шаповалов Агро" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 11.04.2008р., укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2008р. за №040870300012, відносно земельної ділянки загальною площею 13,7445 га (кадастровий номер 6325184000:02:005:0004), розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачі належним чином не виконують свого обов`язку за договором щодо сплати орендної плати, що є достатньою підставою для розірвання цього договору відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

З метою захисту інтересів держави місцева прокуратура звернулась до Харківської РДА листом від 25.09.2018р. №04-28-4901вих18, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення та надала строк до 25.10.2018р. для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину, проте відповіді на вказаний лист надано не було, порушення інтересів держави залишаються не усунутими, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині розірвання договору, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність рішення органу місцевого самоврядування про розірвання договору, а несплата орендних платежів, яка не має ознак істотного порушення і не завдає значної шкоди іншій стороні, не є безумовною підставою для розірвання договору оренди землі.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Прокурор також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції не було надано належної оцінки тим обставинам, що відповідачами було допущено істотне порушення умов договору оренди землі щодо несплати орендних платежів протягом тривалого часу (майже двох років), що є достатньою підставою для розірвання цього договору відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2020р. залишено апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

18.02.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору (вх.№1576).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020р. поновлено заступнику прокурора Харківської області строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19; встановлено сторонам строк до 05.03.2020р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020р. зупинено апеляційне провадження у справі №922/2753/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2020р. поновлено провадження у справі 922/2753/19; розгляд справи призначено на 26.08.2020р.

20.08.2020р. 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.№7818).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2020р. у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О. та судді Гези Т.Д., для розгляду справи №922/2753/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2020р. відкладено розгляд справи на 14.09.2020р.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.09.2020р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник 1-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, а також, що явка представників не була визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 14.12.2007р. № 3059 "Про передачу у власність та надання в оренду земельних ділянок громадянину Шаповалову Максиму Павлович" надано останньому в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 13,7445 га сіножать за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради, без зміни категорії землі, для ведення фермерського господарства (т.1 а.с.36).

Відповідно до плану відведення земельної ділянки спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325184000:02:005:0004 (т.1 а.с.41).

На виконання вищезазначеного розпорядження, 11.04.2008р. між Харківською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) було укладено договір оренди (надалі - договір т.1 а.с.37-40), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (пункт 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 13,7445 га, у тому числі сіножать - 13,7445 га (пункт 2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 51 888,61 грн. (пункт 5 договору).

Договір укладено на п`ятдесят років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Вільхівської сільської ради, в розмірі 2 % від грошової оцінки земельної ділянки, в загальній сумі 1037,76грн. на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженим Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 14 договору).

Відповідно до пункту 27 договору орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 35 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є перехід права власності на будівлі і споруди, які будуть розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи, а також систематична (три і більше рази) несплата орендної плати у строки, встановлені цим договором (пункт 36 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором 04087030001 від 25.04.2008р. Харківська районна державна адміністрація передала, а громадянин ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку, загальною площею 13,7445 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (т.1 а.с.42).

В подальшому ОСОБА_1 було засновано Фермерське господарство, про що свідчить рішення №1 від 13.06.2008р., статут Фермерського господарства "Шаповалов Агро" та витяг з ЄДРПОУ (т.1 а.с.43-50).

Як зазначав в позовній заяві прокурор, останнім були встановлені факти порушення інтересів держави внаслідок несплати орендних платежів за спірним договором та бездіяльності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, зокрема, упродовж 2017 - 2019 років до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області орендна плата за договором ОСОБА_1 або ФГ "Шаповалов Агро " не сплачується, орендована земельна ділянка обробляється - проводяться польові роботи (листи Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 10.09.2018р. № 958/02-11, від 25.07.2019р. № 594 т.1 а.с.53, 56).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за договором в 2015 році нараховано 1581,27грн. орендної плати, фактично сплачено - 1581,27грн.; в 2016 році нараховано 2265,96грн. орендної плати, фактично сплачено - 3222,00грн.; в 2017 році нараховано 2401,93грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн.; в 2018 році нараховано 2 401,93грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Впродовж 2015 - 2018 років ФГ "Шаповалов Агро " податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало (лист Головного управління ДФС у Харківській області від 20.09.2018р. № 23080/9/20-40-53-06 т.1 а.с.55).

В період з 01.01.2017р. по 19.07.2019р. ОСОБА_1 не сплачує орендну плату з фізичних осіб, станом на 19.07.2019р. заборгованість по коду платежу 18010900 "орендна плата з фізичних осіб " за договором складає 6385,13грн. (лист Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019р. №22854/9/20-40-53-6-20 т.1 а.с.56).

З метою захисту інтересів держави місцева прокурор звернувся до Харківської РДА листом від 25.09.2018р. № 04-28-4902вих18, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення та надав строк до 25.10.2018р. для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину (т.1 а.с.35).

Проте, відповіді на вказаний лист надано не було, порушення інтересів держави залишаються не усунутими, відповідні заходи цивільно-правового характеру уповноваженим органом не вжито, що і стало підставою для звернення 23.08.2019р. Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Шаповалов Агро" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 11.04.2008р., укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2008р. за №040870300012, відносно земельної ділянки загальною площею 13,7445 га (кадастровий номер 6325184000:02:005:0004), розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (т. а.с.5-57).

Після звернення прокурора до суду з відповідним позовом, 07.11.2019р. 2-им відповідачем ОСОБА_1 було сплачено заборгованість по орендній платі за договором оренди землі в сумі 8788,00грн. (т.1 а.с.202).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у даній справі відмовлено в позові повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.246-258).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Положеннями частин 1 та 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок в оренду, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно їх повноважень, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пунктом 3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вбачається з матеріалів доданих прокурором до позовної заяви, впродовж 2017 - 2019 років до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області орендна плата за договором ОСОБА_1 або ФГ "Шаповалов Агро" не сплачується, орендована земельна ділянка обробляється - проводяться польові роботи (листи Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 10.09.2018р. № 958/02-11, від 25.07.2019р. № 594 т.1 а.с.53, 56).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за договором в 2015 році нараховано 1581,27грн. орендної плати, фактично сплачено - 1581,27грн.; в 2016 році нараховано 2265,96грн. орендної плати, фактично сплачено - 3222,00грн.; в 2017 році нараховано 2401,93грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн.; в 2018 році нараховано 2 401,93 грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Впродовж 2015 - 2018 років ФГ "Шаповалов Агро " податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало (лист Головного управління ДФС у Харківській області від 20.09.2018р. № 23080/9/20-40-53-06 т.1 а.с.55).

Згідно листа Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019р. №22854/9/20-40-53-6-20 станом на день подання прокурором позовної заяви до суду, існувала заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 6385,13грн. (т.1 а.с.56).

Як під час звернення до суду з відповідним позовом так і під час апеляційного перегляду даної справи прокурор наголошував, що допущення відповідачами істотного порушення умов договору оренди землі щодо несплати орендних платежів протягом тривалого часу є достатньою підставою для розірвання даного договору відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України , при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України , застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України , згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017р. № 6-1449цс17.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, безумовною підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендних платежів.

При застосуванні такого наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, слід врахувати чи позбавлена інша особа того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору, чи були понесені нею збитки, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, після звернення прокурора до суду з відповідним позовом, 07.11.2019р. 2-им відповідачем ОСОБА_1 було сплачено заборгованість по орендній платі за договором оренди землі в сумі 8788,00грн. (т.1 а.с.202).

Судова колегія вважає, що з огляду на сплату відповідачем наявної заборгованості за договором оренди, відсутні підстави, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем - Харківською РДА як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №912/1385/17.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором у даній справі не доведено факту наявності саме істотного порушення відповідачем договору оренди землі. Підстав вважати, що з боку відповідача нанесена істотна шкода - відсутні, оскільки, відповідачем було здійснено повне погашення наявної заборгованості та відповідно Харківська РДА не була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладені договору. Метою позивача при укладені договору оренди землі було отримання оплати за те, що орендар користується відповідною земельною ділянкою.

Враховуючи, що відповідачем здійснено оплату заборгованості, яка утворилася за ним, позивач не позбавився того на що він розраховував - отримання за спірним договором оренди грошових коштів (орендних платежів).

Дійсно, з огляду на спірні правовідносини, відповідач не є безумовним сумлінним орендарем, адже утворення заборгованості мало місце, однак матеріалами справи підтверджується, що він виконує свої зобов`язання за договором оренди, не допускаючи при цьому саме істотних його порушень, що в свою чергу, дозволяє поповнювати місцевий бюджет та не зумовлює порушення балансу інтересів орендаря та орендодавця.

Серед іншого, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегією суддів також враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 14.08.2019р. у справі № 911/312/17 відповідно до якої сама по собі несплата, яка не має ознак істотного порушення і не завдає значної шкоди іншій стороні, не є безумовною підставою для розірвання договору оренди землі.

У зазначені справі однією із підстав розірвання договору визначено також систематичну несплату відповідачем орендних платежів, водночас, в процесі розгляду справи, судами встановлено, що відповідачем повністю погашено заборгованість з орендної плати. Як наслідок, Верховний Суд за результатом перегляду справи №911/312/17 підтримав висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору з підстав заборгованості з орендної плати, оскільки відповідачем погашено заборгованість зі сплати орендних платежів до винесення остаточного рішення по справі.

Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати, на підставі чого прокурор і звернувся до суду з відповідним позовом.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені статтею 143 Земельного кодексу України, яка передбачає, що примусове припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку здійснюється у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з підстав, визначених пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку або орендної плати, не передбачено примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Відповідні питання відносяться до використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, для яких порядок припинення права користування врегульовано статтею 144 Земельного кодексу України.

Так, статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Проте, органом місцевого самоврядування - Харківською районною державною адміністрацією відповідного рішення не приймалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди землі від 11.04.2008р., укладеного між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_1 , з огляду на недоведення прокурором факту неналежного виконання відповідачами обов`язку за договором щодо сплати орендної плати.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Срава "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль