Рішення

від 10.09.2020 по справі 905/1324/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2020 Справа № 905/1324/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (87539, місто Маріуполь, бульвар Шевченко, будинок 62; код ЄДРПОУ 42086719)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Янтар-Вугледар» (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 1; код ЄДРПОУ 37691890)

про стягнення 6 777,14 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явились

від відповідача : не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Янтар-Вугледар про стягнення 6 777,14 гривень, з яких: 5 792,64 гривень - основна заборгованість, 101,20 гривень - 3% річних, 70,57 гривень - інфляційні втрати, 812,73 гривень - пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладання між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1655п, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг. Як стверджує позивач, свої зобов`язання він виконав повністю, поставив відповідачу електричну енергію, однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період липень 2019- серпень 2019 та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 30.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1324/20, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

14.08.2020 на електрону адресу суду від позивача надійшли пояснення №29/4928 від 13.08.2020.

10.09.2020 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання №29/5342 від 09.09.2020 про долучення доказів до матеріалів справи з додатками згідно переліку.

У судове засідання 10.09.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Ухвали Господарського суду Донецької області від 30.07.2020 та 20.08.2020, які направлялись на юридичну адресу відповідача, вручені уповноваженому представнику останнього 06.08.2020 та 01.09.2020 відповідно.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (позивач) видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (позивач) розміщено на офіційному веб сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції до вказаного договору.

Відповідач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Янтар-Вугледар» , приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), оприлюдненого на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, як споживач послуг з постачання електричної енергії від постачальника універсальних послуг шляхом фактичного споживання та оплати рахунка за січень 2019 року, отриманого від постачальника універсальної послуги.

Згідно п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору (п.3.1. Договору).

У п.3.2, пп.9 п.6.1 договору сторони передбачили право споживача змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ та положень договору; вільно обирати іншого електропостачальника або достроково розірвати договір відповідно до процедури, встановленої договором.

За змістом п.4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п.4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Згідно п.5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6 договору).

Відповідно до п.5.8 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні.

Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п.5.10 договору).

У п. 10.1 договору зазначено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, у які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Згідно п.13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

За умовами п.13.2 договору, у разі внесення постачальником, в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого Регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у договорі. Постачальник зобов`язаний поінформувати споживача про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до дати введення в дію цих змін.

Відповідно до п.13.3, п.13.4 договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору, якщо споживач не приймає нові умови. За умови відсутності заборгованості та виконання своїх зобов`язань перед постачальником споживач має право розірвати договір з урахуванням вимог положень договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику.

Пунктом 4 комерційної пропозиції Універсальна постачальника універсальних послуг встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично випущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі та/або розрахункових документах.

Згідно п.5 даної комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому. У разі відсутності інформації про рівень тарифів постачальник розраховує суму попередньої оплати за тарифами, що діють на час надання рахунку.

Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок споживач отримує у відповідному центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду.

У разі не отримання споживачем рахунку в центрі обслуговування клієнтів, або у сервісі "Особистий кабінет" в зазначені строки постачальник направляє рахунок на електронну адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником електронного листа). У разі відсутності інформації про електронну адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач).

Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

За внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п.6 комерційної пропозиції).

За приписами п. 10 комерційної пропозиції для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії на умовах даної комерційної пропозиції здійснюється з 01.07.2019.

Для інших споживачів договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання комерційної пропозиції Універсальна , якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції.

Договір укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим договором, але в будь-якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи штрафні санкції.

Позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №1655п для проведення розрахунків.

Листами №303 від 09.08.2019, №350 від 06.09.2019 позивачем направлено відповідачу акти прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за липень та серпень 2019 року.

Так, за актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2019 року відповідачем спожито 2043кВт/год на суму 3432,24гривень (з ПДВ), за актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2019 спожито 1405кВт/год на суму 2360,40 гривень.

Водночас, позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту електроенергію №1655п за липень 2019 року на суму 3432,24 гривень та №1655п за серпень 2019 року на суму 2360,40 гривень з зазначенням кінцевих дат сплати - 09.09.2019 та 11.09.2019 відповідно. За змістом рахунків відповідача попереджено, що у випадку прострочення оплати рахунку можливе дострокове розірвання договору та припинення постачання електроенергії. На суму заборгованості буде нарахована пеня, 3% річних та інфляційні витрати за кожен день прострочення платежу.

Листом №625 від 12.08.2020 ПрАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля , виконуючи функції адміністратора комерційного обліку, надав підтверджені обсяги спожитої відповідачем електроенергії за розрахункові періоди, зокрема, липень-серпень 2019 року.

Згідно обліку обсягу спожитої електроенергії ОСББ Янтар-Вугледар за липень 2019 року кількість прийнятої - переданої (спожитої) електроенергії складає 2043кВт/год, за серпень 2019 року - 1405кВт/год.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на постачання електричної енергії споживачу, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію за липень-серпень 2019 року у розмірі 5 792,64 гривень та сум 3% річних у розмірі 101,20 гривень, пені у розмірі 812,73 гривень, інфляційних втрат у розмірі 70,57 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п.8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Таким чином, враховуючи викладене, за висновками суду, між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, п. 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 укладено публічний договір приєднання, який визначає порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги та фактичного споживання електричної енергії.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як вище встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у липні - серпні 2019 року виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу з комерційною пропозицією постачальника електричної енергії (додаток № 3 до договору), який укладено шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Обставини справи свідчать про те, що спірний договір виконувався сторонами шляхом постачання позивачем електроенергії та сплати відповідачем її вартості (в тому числі, за січень 2019 року). При цьому, з наявного в матеріалах справи підписаного обома сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2019 року, рахунку на оплату електроенергії за січень 2019 року, які складались сторонами на його виконання, вбачається посилання на договір про постачання електричної енергії №1655п від 01.01.2019. Крім того, в платіжному дорученні №5 від 29.01.2019 відповідачем визначено призначення платежу з посиланням на рахунок №1655п.

За умовами розділу 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Судом встановлено, що відповідачем за період липень-серпень 2019 року спожито електроенергії у загальному об`ємі 3448кВт/год., а саме у липні 2019 року - 2043кВт/год, у серпні 2019 року - 1405кВт/год., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.07.2019 та від 31.08.2019, а також наданими ПрАТ «Пем-Енерговугілля» як адміністратором комерційного обліку, обсягами спожитої електроенергії.

Позивачем виставлено рахунки за спожиту електроенергію за липень та серпень 2019 року на суми 3432,24 гривень та 2360,40 гривень відповідно.

Однак, доказів сплати вартості спожитої електричної енергії за вищевказані періоди відповідачем не надано.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач свої грошові зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, всупереч вимог ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, не виконав.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст.610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 5792,64 гривень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 812,73 гривень за період з 22.08.2019 по 11.03.2020 суд зазначає наступне.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 6 комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Враховуючи умови п.5 комерційної пропозиції, оплата спожитої у липні 2019 року електроенергії мала бути проведена відповідачем - не пізніше 07.08.2019, спожитої у серпні 2019 року - не пізніше 06.09.2019.

Прострочення платежу за вказаними оплатами настало з 08.08.2019 та 07.09.2019 відповідно.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені в межах заявлених позивачем періодів, правові підстави, порядок її нарахування, суд дійшов висновку, що він є методологічно невірним, оскільки позивачем невірно визначено початкові та, як наслідок, кінцеві дати періодів її нарахування у відповідності до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 805,33 гривень, з розрахунку:

за зобов`язаннями липня 2019 року за період з 22.08.2019 по 08.02.2020 = 485,82 гривень;

за зобов`язаннями серпня 2019 року за період з 16.09.2019 по 07.03.2020 = 319,51 гривень.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 101,20 гривень за період з 22.08.2019 по 31.03.2020 та інфляційні втрати за період з 01.09.2019 по 31.03.2020 в розмірі 70,57 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно пункту 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року №265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення тому не вірно визначено початкові дати періодів нарахування.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» розмір інфляційних втрат становить 99,75 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 70,57 гривень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги про стягнення 6 777,14 гривень підлягають частковому задоволенню.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Янтар-Вугледар про стягнення 6 777,14 гривень, з яких: 5 792,64 гривень основна заборгованість, 812,73 гривень пеня, 101,20 гривень 3% річних, 70,57 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Янтар-Вугледар (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 1; код ЄДРПОУ 37691890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (87539, місто Маріуполь, бульвар Шевченко, будинок 62; код ЄДРПОУ 42086719) 5 792,64 гривень заборгованості, 805,33 гривень пені, 101,20 гривень 3% річних, 70,57 гривень інфляційних втрат, а також 2 099,79 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7,13 гривень пені - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.09.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (87539, місто Маріуполь, бульвар Шевченко, будинок 62; код ЄДРПОУ 42086719)

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Янтар-Вугледар (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, будинок 1; код ЄДРПОУ 37691890)

Суддя С.М. Фурсова