Рішення

від 03.09.2020 по справі 909/351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/351/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Верхньострутинської сільської ради про тлумачення договору.

ПрАТ "Івано-Франківськторф" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Верхньострутинської сільської ради із вимогою наступного змісту: розтлумачити положення Договору про право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) у частині терміну надання ПрАТ "Івано-Франківськторф" земельної ділянки торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га для тимчасового довгострокового користування наступним чином: за Договором про право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) ПрАТ "Івано-Франківськторф" надано право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га із 09 березня 1997 р. терміном до 2020 р., тобто до 31 грудня 2020 р. В обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Івано-Франківськторф" зазначає, що положення укладеного із відповідачем договору в частині строку дії цього договору сформульовано нечітко та потребує відповідного тлумачення. Однак, враховуючи положення цивільного законодавства та практику Верховного Суду позивач вважає, що норма договору "терміном до 2020 року" означає, що останнім днем користування відповідною земельною ділянкою є 31 грудня 2020 р.

07 травня 2020 р., суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 01 липня 2020 р. підготовче засідання у цій справі суд призначив на 23 липня 2020 р.

23 липня 2020 р., підготовче засідання суд відклав на 12 серпня 2020 р.

12 серпня 2020 р., підготовче провадження у справі суд закрив та призначив розгляд справи по суті на 03 вересня 2020 р.

Представники сторін в судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце цього засідання сторони були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України про те, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ухвалі від 07 травня 2020 р. про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - двадцять днів з моменту отримання цієї ухвали.

Копію цієї ухвали відповідач отримав 16 травня 2020 р.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня 2020 р. на усій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 р., Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відтак строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву був продовженим в силу прямої норми закону.

17 липня 2020 р., набрав чинності Закон України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби", яким були внесені зміни до ГПК України і, зокрема, п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу викладено в іншій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Крім того, за змістом п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням викладеного, продовжений в силу закону строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 06 серпня 2020 р.

Відзиву на позов відповідач у встановлений судом строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

09 березня 1997 р., Верхньострутинська сільська рада (орендодавець) та ВАТ "Івано-Франківськторф" (орендар), правонаступником якого є ПрАТ "Івано-Франківськторф", уклали договір на право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове довгострокове користування терміном на 10 років земельну ділянку торф`яного родовища "Під бором" площею 241,7 га.

05 березня 2001 р., Верхньострутинська сільська рада прийняла рішення про продовження терміну користування ВАТ "Івано-Франківськторф" земельною ділянкою торф`яного родовища "Під бором" площею 241,7 га до 2020 року, у зв`язку з чим сторони внесли зміни до договору від 09 березня 1997 р., виклавши п. 1.2 цього договору у такій редакції: "Земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 р. для видобутку торфу згідно з рішенням сесії Верхньострутинської сільської ради.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частин 1, 2 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 254 ЦК України, строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

За змістом ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 р., строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

В частинах 1, 2 ст. 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Так, в ст. 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 763 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як видно із змісту договору, в. п. 1.2 договору від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) сторони визначили строк найму (оренди), зокрема в ньому зазначено, що земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 р.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2019 р. у справі № 910/9096/18 зазначено, що прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються лише сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" - за розмовним. Інколи, щоб увиразити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник "включно". Проте, його вживання поряд з останньою датою не доречне.

Із врахуванням наведеного, останнім днем права ПрАТ "Івано-Франківськторф" користуватись земельною ділянкою торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га, що є предметом договору від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.), є 31 грудня 2020 р.

Відтак позов ПрАТ "Івано-Франківськторф" слід задовольнити.

Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 59; ідентифікаційний код 05489158) до Верхньострутинської сільської ради (77621, Івано-Франківська обл., Рожнятівський район, с. Верхній Струтинь, вул. Січових Стрільців, буд. 53; ідентифікаційний код 04355154) про тлумачення договору - задовольнити;

розтлумачити положення Договору про право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) у частині терміну надання приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" земельної ділянки торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га для тимчасового довгострокового користування наступним чином: за Договором про право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" надано право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га із 09 березня 1997 р. терміном до 2020 р., тобто до 31 грудня 2020 р.;

з Верхньострутинської сільської ради (77621, Івано-Франківська обл., Рожнятівський район, с. Верхній Струтинь, вул. Січових Стрільців, буд. 53; ідентифікаційний код 04355154) на користь приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 59; ідентифікаційний код 05489158) стягнути 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 15 вересня 2020 р.