Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/12820/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/12820/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Варухи Я.М., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/12820/18

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"

(Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063)

до Міністерства оборони України

(Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України

(Україна, 21027, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 68; ідентифікаційний код: 24980188)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд"

(Україна, 21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, буд. 122; ідентифікаційний код: 02497648)

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України

(Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"

(Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063)

про стягнення 1 573 840,48 грн та зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи :

від позивача за зустрічним позовом: Буданов О.П., довіреність № 220/744/Д від 23.12.2019;

від відповідача за зустрічним позовом: Корж М.П., ордер серії КС № 646649 від 02.06.2020;

від третіх осіб: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про розірвання Договору підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору щодо надання проектної документації, що є істотним, оскільки позивач протягом тривалого часу, понад рік не має можливості проводити будівельні роботи та отримувати прибуток від своєї діяльності, тобто отримати те, на що він розраховував при укладенні договору.

30.10.2018 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" на користь Міністерства оборони України пені за ставкою 0,2 % вартості невиконаних робіт у розмірі 1 137 612,78 грн та штрафу 7,0 % вартості невиконаних та прострочених до виконання на термін понад 30 днів робіт у сумі 436 227,70 грн, що разом становить 1 573 840,48 грн; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати Міністерству оборони України завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором збитки шляхом передачі Міністерству оборони України за актом наступних будівельних матеріалів та виробів: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм., 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 прийнято зустрічну позовну заяву Міністерства оборони України до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" про стягнення 1 573 840,48 грн та зобов`язання вчинити дії об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" до Міністерства оборони України про розірвання договору у справі № 910/12820/18.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі № 910/12820/18 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" задоволено, розірвано Договір підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" та Міністерством оборони України, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" 1 762 грн 00 коп. судового збору; зустрічні позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено частково, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7, загальною вартістю 1 347 837,01 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" на користь Міністерства оборони України 1 762 грн 00 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі № 910/12820/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/12820/18 скасовано в частині зустрічних позовних вимог про зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів, та передано в цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020, справу № 910/12820/18 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 справу № 910/12820/18 прийнято до свого провадження суддею Нечаєм О.В., вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2020 та запропоновано учасникам справи у строк до закінчення підготовчого провадження надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №910/12820/18.

02.03.2020 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшли пояснення, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом зазначає, що за участю представників третьої особи-1, відповідача за зустрічним позовом, генерального проектувальника будівництва 24.10.2018 було проведено контрольний огляд виконаних будівельних робіт та визначення обсягів і вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках, невикористаних у процесі будівництва, які знаходяться на будівельному майданчику, про що складено відповідний акт, яким встановлено відсутність будівельних матеріалів на будівельному майданчику загальною вартістю 1 935 304,18 грн. Крім того, факт відсутності закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках будівельних матеріалів на будівельному майданчику також встановлено в Акті №1 від 14.09.2018. Як зазначає позивач за зустрічним позовом, саме з метою підтвердити використання відповідачем за зустрічним позовом перерахованого авансу було складено Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016. Позивач за зустрічним позовом вказує, що з огляду на положення пунктів 9.2, 16.4 Договору підряду №303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015 відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний відшкодувати завдані збитки, при цьому у відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом підтвердив виконання робіт щодо влаштування стін першого поверху, відтак, за доводами позивача за зустрічним позовом, балконні плити, опорні подушки, плінтус ним не використано / не змонтовано.

16.03.2020 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач за зустрічним позовом вказує, що на отримані 12.08.2016 від позивача за зустрічним позовом в якості авансу грошові кошти в сумі 4 353 000,00 грн було придбано у ТОВ "Промжитлобуд-К" необхідні для виконання будівельних робіт матеріали на загальну суму 3 935 186,41 грн, а залишок грошових коштів у сумі 417 823,59 грн було враховано в оплату вартості виконаних робіт згідно з Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016. Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, в Акті контрольного обміру від 26.10.2018 вказано про відсутність на об`єкті 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25, проте на підставі видаткової накладної № 20 від 31.10.2016 було придбано 122,590 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25, яку згідно з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 замовник прийняв у підрядника. Згідно з Актом контрольного обміру від 26.10.2018 частина цегли (73,445 тис. шт.) була використана під час будівництва, а частина цегли (49,145 тис. шт.) знаходиться на будівельному майданчику, натомість позивач за зустрічним позовом жодним чином не довів суду обставин яким чином та за які грошові кошти було придбано іншу частину цегли у кількості 431 000 тис. шт., з яких 243,841 тис. шт. цегли відсутні на будівельному майданчику, решту будівельних матеріалів, які є предметом спору в цій справі, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, було передано позивачу за зустрічним позовом згідно з Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 в повному об`ємі. За доводами відповідача за зустрічним позовом, укладений сторонами договір підряду не містить обов`язку підрядника забезпечувати зберігання будівельних матеріалів, умовами договору підряду не передбачено відповідальності підрядника за недостачу будівельних матеріалів, які замовник прийняв у підрядника в складі виконаних робіт, відтак, на думку відповідача за зустрічним позовом, не було порушено ані умов договору підряду, ані положень чинного законодавства України, у зв`язку з чим зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підготовче засідання, призначене на 18.03.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12820/18 призначено на 03.06.2020.

У підготовче засідання 03.06.2020 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання треті особи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 03.06.2020 судом було відкладено розгляд справи на 01.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, третіх осіб було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12820/18 призначено на 01.07.2020.

У підготовче засідання 01.07.2020 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання треті особи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом було оголошено перерву на 29.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, третіх осіб було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12820/18 призначено на 29.07.2020.

У підготовче засідання 29.07.2020 з`явився представник позивача за зустрічним позовом, представники відповідача за зустрічним позовом та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.09.2020.

У судове засідання 02.09.2020 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання треті особи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

У судовому засіданні 02.09.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2015 між Міністерством оборони України в особі Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (далі - підрядник) було укладено Договір № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих, (шифр 50/91-3) (далі - об`єкт) відповідно до проектної документації і умов договору та здати закінчені роботи.

Згідно з п. 3.1 Договору договірна ціна робіт з будівництва об`єкта, не враховуючи витрати замовника, встановлюється динамічною і складає 18 813 521,00 грн, в тому числі ПДВ - 2 244 825,91 грн. Вказана договірна ціна складається підрядником на підставі затвердженої проектної документації, згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

Замовник зобов`язаний передати підряднику 2 комплекти затвердженої проектної документації у п`ятиденний термін після підписання договору, передати та надати будівельний майданчик під спорудження об`єкта, про що скласти відповідні документи. Додаткові примірники проектної документації можуть передаватися за домовленістю сторін (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору замовник за актом передає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та всю дозвільну документацію у термін, визначений п. 6.2 Договору.

Згідно з пунктами 10.2, 10.3 Договору з метою здійснення контролю відповідності робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за виконання робіт у порядку, визначеному законодавством. З метою контролю відповідності будівельно-монтажних робіт проектній документації замовник (відповідні посадові особи замовника) забезпечує здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником). Авторський нагляд під час будівництва об`єкту здійснюється у порядку, який визначено Законом України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до п. 16.1 Договору замовник має право вимагати від підрядника відшкодування завданих збитків, зумовлених порушенням умов Договору.

За умовами п. 16.2 Договору замовник зобов`язаний своєчасно, відповідно до умов договору, надати будівельний майданчик для завершення будівництва об`єкта, передати підряднику проектну та дозвільну документацію на будівництво об`єкта.

Відповідно до п. 16.4 Договору підрядник зобов`язаний під час виконання робіт нести всю відповідальність за дотримання на об`єкті вимог чинного законодавства України щодо охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки і відповідати за збереження об`єкта протягом всього часу виконання на об`єкті робіт за Договором до передачі цього об`єкта замовнику.

06.01.2016 сторонами підписано Акт приймання передачі проектно-кошторисної документації № 5-1/ДУ-16, відповідно до якого для подальшого використання в роботі при будівництві об`єкта "Місто Бердичів, вул. Братів Міхеєвих, 60-квартирний житловий будинок (шифр 50-91-3)" відповідач надав проектно-кошторисну документацію згідно з переліком наведеним у вказаному акті.

З матеріалів справи вбачається, що Додатковими угодами № 1 від 26.07.2016, № 2 від 23.11.2016, № 3 від 22.12.2016, № 4 від 29.06.2017, № 4 від 29.06.2017, № 08.08.2017, № 5 від 08.08.2017, № 6 від 30.11.2017, № 7 від 21.12.2017, №8 від 17.04.2018, № 9 від 18.04.2018, №10 від 12.10.2018 сторонами вносилися зміни до Договору.

Так, відповідно до Додаткової угоди № 8 від 17.04.2018 до Договору сторони погодили, зокрема п. 2.1, п. 2.2, п. 19.1 викласти в наступній редакції, а саме пункт 2.1 договору: "Підрядник повинен розпочати виконання робіт за договором в м. Бердичів по вул. Братів Міхеєвих, (шифр 50/91) протягом п`яти календарних днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо: надання будівельного майданчика, передачі проектної та дозвільної документації і завершити виконання робіт не пізніше 30.09.2019 року, ввести об`єкт в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов договору не пізніше 31.10.2019 року"; пункт 2.2 Договору: "Початок та закінчення робіт визначається уточненим календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору. Роботи виконуються у чіткій відповідності до уточненого календарного графіку виконання робіт, у тому числі: до 20.05.2018 року: стіни, перекриття, перегородки 2 поверху; до 31.07.2018 року: стіни, перекриття, перегородки 5 поверху; до 30.09.2018 року: стіни, перекриття, перегородки 8 поверху; до 10.11.2018 року: стіни, перекриття, перегородки 10 поверху; до 20.12.2018 року: облаштування технічного поверху та покрівлі"; пункт 19.1 Договору: "Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2019 року, а в частині виконання своїх зобов`язань і розрахунків до їх повного виконання сторонами".

В обґрунтування зустрічного позову в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати Міністерству оборони України завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором збитки шляхом передачі Міністерству оборони України за актом наступних будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304,18 грн позивач за зустрічним позовом вказує, що 24.10.2018 за участю представників УКБ та генерального проектувальника проведено контрольний огляд виконаних будівельних робіт та визначення обсягів та вартості матеріалів, придбаних для будівництва у 2016-2017 роках, не використаних у процесі будівництва, та які знаходяться на будівельному майданчику на об`єкті будівництва, про що складено і підписано відповідний акт, за результатами чого встановлено відсутність закуплених для будівництва у 2016-2017 роках будівельних матеріалів на будівельному майданчику, а саме: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм., 1 комплект плінтусу.

Верховний Суд, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/12820/18 в частині зустрічних позовних вимог про зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів, та передаючи в цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, у постанові від 04.02.2020 вказав, що:

- суд першої інстанції розглядаючи вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304,18 грн дійшов висновку про її часткове задоволення шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 347 837,01 грн, тобто визначив інший спосіб захисту ніж було обрано позивачем за зустрічним позовом;

- у рішенні суду першої інстанції не зазначено норми права, які застосував суд до спірних правовідносин, та мотиви їх застосування під час розгляду зазначеної вимоги, так і не зазначено норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування, в свою чергу, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не усунув наведені порушення, допущені місцевим господарським судом;

- суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, встановив, що частина матеріалів, які просив повернути позивач за зустрічним позовом, відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016, були використані під час будівельних робіт, при цьому позивач (за зустрічним позовом) посилався (з наданням відповідних доказів) на те, що 24.10.2018 за участю, в тому числі представника відповідача за зустрічним позовом, проведено контрольний огляд виконаних будівельних робіт та визначення обсягів та вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016-2017 роках, не використаних у процесі будівництва та які знаходяться на будівельному майданчику на об`єкті будівництва, про що 26.10.2018 складено відповідний акт, за результатами чого встановлено відсутність закуплених для будівництва у 2016-2017 роках будівельних матеріалів на будівельному майданчику загальною вартістю 1 935 304,18 грн; заперечуючи проти того, що частина матеріалів, які він просить повернути, відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, були використані під час будівельних робіт, позивач за зустрічним позовом зазначив, що 18 плит балконних, 18 опорних подушок, 65,88 куб. м. газоблоку, 1 комплект плінтусу не могли бути змонтовані у нульовий та перший поверх об`єкта, а зміст Акту № 1 за листопад 2016 спростовується матеріалами фотофіксації об`єкта будівництва, однак, суди попередніх інстанцій не надали оцінки даним аргументам Міністерства оборони України, та не навели мотиви їх відхилення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Внаслідок укладення сторонами Договору, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, у них виникли взаємні цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою вказаний Договір є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору у справі на новому розгляді є вимога позивача за зустрічним позовом про зобов`язання ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати Міністерству оборони України завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за Договором збитки шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304,18 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1 - 3 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Аналогічні положення містяться і в частинах 3, 4 статті 225 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Як передбачено в частинах 1, 2 статті 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема, протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

При цьому, при розгляді цієї справи судом було встановлено, що Міністерством оборони України було істотно порушено умови Договору (щодо забезпечення підрядника належною проектною документацією), у зв`язку з чим Договір було розірвано у судовому порядку.

Згідно з частинами 2 - 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішення суду в цій справі в частині розірвання Договору підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015 учасниками справи не оскаржувалось та набрало законної сили.

За приписами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Позивач та відповідач за зустрічним позовом у своїх заявах по суті справи підтвердили факт перерахування позивачем за зустрічним позовом на рахунок відповідача за зустрічним позовом грошових коштів у сумі 4 353 000,00 грн в якості попередньої оплати за Договором (авансу) на придбання матеріалів для будівництва.

У матеріалах справи (аркуші справи 55 - 64 Том 2) містяться докази на підтвердження перерахування позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом передоплати за Договором (авансу), а також оплати вартості виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За умовами п. 7.1 Договору саме підрядник зобов`язувався забезпечити будівництво об`єкту необхідними матеріально-технічними (будівельними матеріалами, обладнанням, устаткуванням, виробами і конструкціями тощо) та енергетичними ресурсами.

Суд встановив, що на підставі Договору № 15 на постачання продукції від 15.08.2016, Специфікації до вказаного договору постачання та видаткової накладної № 20 від 31.10.2016 (аркуші справи 157 - 160 Том 2) ТОВ "Промжитлобуд-К" поставило, а ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" прийняло будівельні матеріали загальною вартістю 3 935 186,41 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відпуск будівельних матеріалів здійснювався, відповідно до п. 4.1 Договору №15 від 15.08.2016, а саме на підставі заявок та шляхом підписання актів прийому-передачі (акти №1-6) в період з 19.08.2016 по 28.10.2016 та після отримання відповідачем за зустрічним позовом всього об`єму будівельних матеріалів, зазначеного у специфікації до Договору №15 від 15.08.2016, ТОВ "Промжитлобуд-К" та відповідачем за зустрічним позовом підписано видаткову накладну №20 від 31.10.2016.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, на перераховані позивачем за зустрічним позовом в якості авансу грошові кошти ним було придбано у ТОВ "Промжитлобуд-К" необхідні для виконання будівельних робіт матеріали на загальну суму 3 935 186,41 грн, а залишок грошових коштів у сумі 417 823,59 грн було враховано в оплату вартості виконаних робіт згідно з Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2016 між відповідачем (за зустрічним позовом) та ТОВ "Промжитлобуд-К" було укладено Договір № б/н відповідального зберігання, а саме будівельних матеріалів придбаних за Договором на постачання продукції № 15 від 15.08.2016 (аркуш справи 156 Том 2).

Крім того, 02.10.2017 між відповідачем за зустрічним позовом та ТОВ "Промжитлобуд-К" було укладено Договір відповідального зберігання та відповідно до Специфікації до якого відповідач за зустрічним позовом передав, а ТОВ "Промжитлобуд-К" прийняло на відповідальне зберігання ввірені йому будівельні матеріали (аркуші справи 137 - 139 Том 2).

Таким чином, суд встановив, що протягом дії Договору відповідач за зустрічним позовом забезпечував схоронність будівельних матеріалів.

У пункті 9.2 Договору сторони домовились, що підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика, можливість доступу до нього замовника, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами Договору (до моменту прийняття замовником робіт з будівництва об`єкта).

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача за зустрічним позовом щодо відсутності у підрядника за Договором обов`язку забезпечувати зберігання будівельних матеріалів.

Згідно з наявним у матеріалах справи Актом № 1 від 14.09.2018, який затверджено замовником будівництва 24.09.2018 (аркуші справи 156 - 157 Том 1), у зв`язку з проведеним контрольним оглядом виконаних будівельних робіт та визначення обсягів і вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках, невикористаних у процесі будівництва, які знаходяться на будівельному майданчику, комісією у складі представників Подільського УКБ Міністерства оборони України було встановлено відсутність, закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках, будівельних матеріалів на будівельному майданчику на суму 850 697,05 грн.

Відповідно до Акту контрольного огляду виконаних будівельних робіт та визначення обсягів і вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках, невикористаних у процесі будівництва, які знаходяться на будівельному майданчику від 24.10.2018, який затверджено замовником будівництва 26.10.2018 (аркуші справи 211 - 213 Том 1), комісією у складі представників Подільського УКБ Міністерства оборони України, ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", генерального проектувальника було встановлено відсутність будівельних матеріалів на будівельному майданчику, а саме: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм., 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження того, що вказані в Акті контрольного огляду виконаних будівельних робіт та визначення обсягів і вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016 - 2017 роках, невикористаних у процесі будівництва, які знаходяться на будівельному майданчику від 24.10.2018, який затверджено замовником будівництва 26.10.2018, будівельні матеріали загальною вартістю 1 935 304,18 грн були використані підрядником під час будівельних робіт за Договором, що також спростовується наданими позивачем за зустрічним позовом матеріалами фотофіксації об`єкта будівництва за 16.07.2018 (аркуші справи 192 - 194 Том 1).

Як встановлено судом, Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016, відповідно до п. 11.4 Договору, сторони підтвердили використання відповідачем за зустрічним позовом перерахованого позивачем за зустрічним позовом авансу, відтак вказаний акт не може свідчити про те, що будівельні матеріали, відсутність яких виявлено у 2018 році, в тому числі й за участю представника відповідача за зустрічним позовом, були передані позивачу за зустрічним позовом ще у 2016 році.

Суд звертає увагу, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18).

З вищевикладених підстав, суд відхиляє доводи відповідача за зустрічним позовом щодо відсутності у його діях вини, оскільки спірні правовідносини є кондикційними, в яких вина не має значення, а визначальним є встановлення факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої сторони.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на вищенаведене, оскільки будівельні матеріали були придбані на кошти замовника - Міністерства оборони України та не були використані підрядником під час виконання будівельних робіт, приймаючи до уваги, що Договір є розірваним в судовому порядку з огляду на ненадання Міністерством оборони України відкоригованої проектної документації, що унеможливило подальше виконання підрядником робіт за Договором, тобто правова підстава набуття відповідачем за зустрічним позовом вказаного майна відпала, суд дійшов висновку, що невикористані будівельні матеріали підлягають передачі замовнику за актом.

Відповідно до положень статей 14, 46, 162 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно обирає спосіб захисту порушеного права та на власний розсуд заявляє (формулює) позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд звертає увагу, що вимога позивача за зустрічним позовом в частині зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за Договором шляхом передачі за актом будівельних матеріалів та виробів, не може бути задоволена судом в обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб, оскільки в діях відповідача за зустрічним позовом відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає покладення на відповідача за зустрічним позовом обов`язку з відшкодування збитків, водночас, виходячи із заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог, які фактично направлені на передачу за актом Міністерству оборони України будівельних матеріалів, зобов`язання відповідача за зустрічним позовом передати позивачу за зустрічним позовом вказані будівельні матеріали призведе до поновлення порушеного права позивача за зустрічним позовом на володіння належним йому майном.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість зустрічного позову в частині передачі за актом будівельних матеріалів та виробів, відтак суд дійшов висновку зобов`язати відповідача за зустрічним позовом передати позивачу за зустрічним позовом за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм, 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн.

Витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви в розмірі 1 762,00 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки зустрічний позов підлягає задоволенню.

Витрати відповідача за зустрічним позовом по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки зустрічний позов підлягає задоволенню.

Витрати третьої особи-1 - Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн та касаційної скарги в розмірі 3 524,00 грн, що разом становить 6 167,00 грн, відповідно до частин 13, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки третя особа-1 підтримувала заявлені зустрічні позовні вимоги.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Зустрічний позов Міністерства оборони України в частині зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором шляхом передачі за актом будівельних матеріалів та виробів, задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063) передати Міністерству оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022) за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм, 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063) на користь Міністерства оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022) витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063) на користь Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Україна, 21027, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 68; ідентифікаційний код: 24980188) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн 00 коп.

5. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч".

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 15.09.2020

Суддя О.В. Нечай