Рішення

від 14.09.2020 по справі 910/7927/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020Справа № 910/7927/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до Громадської організації "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма"

про стягнення 137 991,91 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Спортивно-оздоровчий клуб "АТМА" про стягнення 137991,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленням та фіксуванням позивачем порушення відповідачем пп. 6 п. 8.4.2., пп. 1 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", а також відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за адресою м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31А, у зв`язку з чим позивачем складено акт порушень №04423. За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача нарахування за недовраховану електроенергію у розмірі 137991,91 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з огляду на те, що у справі № 910/7927/20 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи клопотання позивача, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією "КИЇВЕНЕРГО", перейменованою на Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", (електропостачальна організація) та Громадською організацією "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма" (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 3422156 (о/р 41337016) (далі - Договір).

У даному Договорі сторони погодили, що під час виконання умов договору сторони керуються Законом України Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) та іншими актами чинного законодавства.

Згідно з п. 1.1 Договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними в ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що у разі зняття та перестановки розрахункових електролічільників, вимірювальних трансформаторів, зміни схеми електропостачання, підключення або відключення розрахункових приладів без дозволу електропостачальної організації, безоблікового споживання електроенергії, зняття пломб з приладів обліку, самовільного включення струмоприймачів третіх осіб до електромереж електропостачальної організації, споживач сплачує вартість електроенергії за приєднаною потужністю та числом годин її використання з моменту останньої перевірки, але не більше терміну позовної давності.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма містилася в абзаці 2 пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (які були чинними станом на дату укладання договору), при цьому, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

17.02.2020 уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (позивач) було зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" Громадською організацією "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма" (відповідач), а також відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за адресою м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31А, про що було складено відповідний акт про порушення №04423.

Позовні вимоги в даній справі обґрунтовані несплатою відповідачем вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 137991,91 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову.

Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акту про порушення уповноваженими представниками 4 оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

На підставі Акту уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ (далі - комісія) визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків .

Відповідно до підпункту 1, 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 20.02.2020 № 01/3/04-196, який було надіслано за допомогою засобів поштового зв`язку, відповідач повідомлявся про дату, час та місце засідання комісії з розгляду акту порушення ПРРЕЕ.

26.03.2020 відбулось засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення № 04423 від 17.02.2020, оформлене протоколом № 2232 від 26.03.2020.

Відповідно до зазначеного протоколу комісією з розгляду акту порушення ПРРЕЕ прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 8.4.12 та за формулою № 8 порядку, визначеному главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 29,70 кВт, виходячи з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ, А (50 А)).

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год, 7 днів на тиждень.

Період нарахування з 18.08.2019 по 17.02.2020.

Всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 137991,91 грн.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ споживач зобов`язаний оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідачу було надіслано копії протоколу № 2232, копію розрахунку по акту про порушення та рахунок для оплати необлікованої електричної енергії, якими визначено розмір стягнення з відповідача за самовільно спожиту електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідного листа № 1/3/04-348 від 26.03.2020, поштового повернення № 0408030301810 та списку згрупованих поштових відправлень № 416.

Однак, відповідачем у встановлений строк, всупереч положенням чинного законодавства не відшкодовано позивачу вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 137991,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приймаючи до уваги, що споживання електроенергії з порушенням ПРРЕЕ доведено наявним в матеріалах справи актом порушення, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів сплати коштів у спірній сумі та рішення комісії з розгляду актів про порушення не оскаржено, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 137991,91 грн. за необліковану електричну енергію, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 130 231, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації Спортивно-оздоровчий клуб Атма (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-А; ідентифікаційний код: 25904524) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код: 41946011) грошові кошти у розмірі 137991 (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) грн 91 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева