Рішення

від 16.09.2020 по справі 910/8571/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/8571/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ДЕВЕЛОПМЕНТ" (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11 оф.221)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63)

про стягнення 134 842,04 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 134 842,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам договору підряду №50 від 16.05.2019 та здійсненій позивачем попередній оплаті у розмірі 130 092,55 грн, відповідач не приступив до виконання ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, що є підставою для стягнення з останнього вищевказаної суми, а також 3% річних у розмірі 2 529,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 220,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8571/20 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Станом на 01.07.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат не знайдений".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16 травня 2019 року між ТОВ КООП ДЕВЕЛОПМЕНТ (надалі - позивач, замовник) та ТОВ ІНДУСТРІАЛ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (надалі - відповідач, підрядником) було укладено Договір підряду № 50 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору та додатку № 01 до договору підрядник зобов`язувався виконати ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях № 36-37 та № 46-48 групи приміщень № 21, що розташовані на третьому поверсі нежилого будинку (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 7/11 (надалі - роботи).

Детальний перелік робіт, що виконується підрядником визначається підписаним Сторонами Локальним кошторисом (Додаток № 02 до договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт та виконати роботи у строки вказані в додатках до цього договору.

Згідно п. 1.3. додатку № 01 до договору строк виконання робіт становить 40 (сорок) календарних днів з моменту надходження авансового платежу від замовника на поточний рахунок підрядника.

Підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт не пізніше наступного дня з дати отримання авансового платежу (п. 4.1 договору).

Пунктом 1.5. додатку № 01 до договору визначено, що вартість робіт становить 203 640 (двісті три тисячі шістсот сорок) гривень 26 копійок, з урахуванням ПДВ, що складає 33 940 (тридцять три тисячі дев`ятсот сорок) гривень 04 копійки.

Згідно п. 1.6. додатку №01 до договору визначено наступний Порядок оплати:

замовник сплачує авансовий платіж у розмірі 61 092 (шістдесят одна тисяча дев`яносто дві) гривні 00 копійок, з урахуванням з ПДВ, що складає 10 182 (десять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 00 копійок, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього Додатку.

Остаточний розрахунок у розмірі 142 548 (сто сорок дві тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень 26 копійок з урахуванням з ПДВ, що складає 23 758 (двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень 04 копійки проводиться Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт за цим Додатком.

Згідно підпункту 3.1.4. договору у разі, якщо підрядник не приступає до виконання робіт у строки, передбачений п. 2.1. цього договору, або виконує роботи настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно не можливим, замовник має право вимагати розірвання даного договору, відшкодування збитків, а також повернення всіх сум, отриманих підрядником за даним договором.

16 травня 2019 року на виконання умов договору замовником було оплачено авансовий платіж у розмірі 61 092,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 609 від 16.05.2019.

21 травня 2019 року на вимогу підрядника замовником було також додатково оплачено до авансового платежу 69 000,55 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 628 від 21.05.2019.

За доводами позивача, відповідач всупереч взятим на себе зобов`язань за договором підряду не приступив до виконання робіт, що стало наслідком направлення на адресу останнього листа №17 від 15.10.2019 про дострокове розірвання договору та повернення попередньо оплати у загальному розмірі 130 092,55 грн.

Оскільки станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач не повернув попередню оплату у розмірі 130 092,55 грн, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" вищевказану суму в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2, 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, на виконання умов договору та згідно з платіжними дорученнями № 609 від 16.05.2019 та № 628 від 21.05.2019 позивачем було здійснено попередню оплату ремонтних робіт за договором підряду на загальну суму 130 092,55 грн.

За умовами додатку № 01 до договору сторони визначили, що строк виконання робіт становить 40 (сорок) календарних днів з моменту надходження авансового платежу від замовника на поточний рахунок підрядника.

Підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт не пізніше наступного дня з дати отримання авансового платежу.

За нормами частини другої статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що з урахуванням ч.4 ст. 849 та п. 3.1.4. договору позивачем було надіслано на адресу відповідача лист №17 від 15.10.2019 про дострокове розірвання договору та повернення попередньої оплати у розмірі 130 092,55 грн.

Відтак, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 2 статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір, який в подальшому було розірвано внаслідок односторонньої відмови позивача від договору в порядку ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та пп. 3.1.4 договору, що свідчить про припинення зобов`язань сторін за цим договором, в тому числі зобов`язання відповідача з виконання робіт, слід дійти висновку про те, що правова підстава, на якій відповідачем було набуто грошові кошти у розмірі 130 092,55 грн, у зв`язку з розірванням такого договору, відпала, а отже майно (грошові кошти) є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові у справі №910/21154/17 від 15.02.2019.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що факт наявності у відповідача заборгованості по поверненню позивачу грошових коштів у розмірі 130 092,55 грн належним чином доведений, документально підтверджений, та доказів повернення спірної суми матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення вищевказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

У листі №17 від 15.10.2019, який був надісланий на адресу відповідача та не вручений останньому з інших причин , що підтверджується витягом із сайту Укрпошти станом на 16.10.2019, позивач вимагав повернути сплачені ним згідно платіжних доручень № 609 від 16.05.2019 та № 628 від 21.05.2019 грошові кошти у розмірі 130 092,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи 7-денний строк, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім днем для повернення позивачу вищевказаної суми було 23.01.2019, тобто, з 24.10.2019 відбулось прострочення сплати грошових коштів на суму 130 092,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія ст. 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстави їх виникнення, у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання щодо повернення безпідставно збережених грошей нараховуються інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а отже, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не лише з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема й факту неповернення безпідставно одержаних чи збережених коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 904/8223/16.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд встановив, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, однак враховуючи, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягають інфляційні витрати у розмірі 2 220,27 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 2 529,22 грн, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині є правомірні та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ДЕВЕЛОПМЕНТ" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний номер 41323831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ДЕВЕЛОПМЕНТ" (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, оф.221, ідентифікаційний код 41942090) основну суму боргу у розмірі 130 092 (сто тридцять тисяч дев`яносто дві) грн 55 коп., 3% річних у розмірі 2 529 (дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 22 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) грн 27 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин