Рішення

від 16.09.2020 по справі 910/6326/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/6326/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літера-Друк (вул. Маршала Малиновського, буд. 15/3, оф. 110, м. Київ, 04212) до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Забава (вул. Малишка, буд. 3Д, м. Київ, 02192) про стягнення 149065,78 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Літера-Друк , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Забава , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Забава на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літера-Друк 149065,78 грн заборгованості за договором та витрати на судовий збір у розмірі 2236,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 14 на виготовлення поліграфічної продукції від 23.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 21.05.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

03.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить суд позов залишити без задоволення. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що умови співпраці з позивачем були погоджені наперед та 03.10.2019 сторонами підписано додаток № 4 до договору, згідно якого позивач мав після погодження та передачі макету виготовити протягом 17 днів брошури(каталог новорічний) у кількості 100 тисяч примірників. Від отримання відповідачем виготовленої продукції залежать всі подальші процеси в компанії, а це більше шістдесяти магазинів по всій Україні. 03.12.2019 представником відповідача електронною поштою передано позивачу електронний макет каталогу для погодження технічних моментів друку. З 03.12.2019 по 06.12.2019 сторонами, у форматі переписки в електронній пошті, обговорювались технічні умови. За результатами цієї переписки був скорегований фінальний макет та погоджені технічні деталі майбутнього каталогу. Позивач мав виготовити оригінал-макет та привезти його на підпис відповідача. Разом з тим представник позивача привіз оригінал-макет без підпису зі своєї сторони, проте в умовах обмежених строків та існування потреби затвердити оригінал-макет для початку виготовлення каталогу, оригінал-макет був підписаний лише представником відповідача та повернутий позивачу. Позивач мав за фактом підписання повернути екземпляр оригінал-макету відповідачу, проте цього не трапилось. 13.12.2019 представник відповідача запросив у позивача хоча б фото підписаного оригінал-макету, щоб розуміти строки виготовлення каталогів, про що свідчить переписка представників сторін у месенджері - вайбері. Станом на сьогодні оригінал-макет з підписами відповідач так і не отримав. На етапі переговорів з 03.12.2020 по 06.12.2020 було виявлено проблему. Позивач не вкладався у строки, і розуміючи, що через недотримання строків у першу чергу відповідач зазнає втрату часу та репутації, відповідач пішов на вимушений компроміс з позивачем та не змінюючи вартість додатку погодив зміни вимог до змісту 30 тисяч примірників, щоб строків було дотримано. Таким чином, вважає, що відповідач погодився прийняти каталоги у вищевикладеній кількості без вкладення з наліпками, що входило до оригінал-макету, затвердженого сторонами. Крім того, сторонами вирішено, що позивач здійснить доставку двома способами: по місту Києву адресну доставку на магазини та доставку на склад, про що також свідчить переписка сторін у вайбері. На склад, як і на магазини каталоги доставлялись на палетах упакованими по пачкам в 50 примірників та обмотані стрейч плівкою. Зі складу у не розпакованому вигляді каталоги було розіслано на всі регіональні магазини. Враховуючи такий формат доставки, відповідність якості каталогів була виявлена, коли отримані каталоги віддавали промоутерам на роздачу. Відповідач стверджує, що виготовлені на замовлення відповідача брошури не відповідали вимогам якості. Замовник (відповідач) за фактом виявлення допущених у роботі відступів від умов договору негайно заявив про них позивача у встановлений п. 4.9. договору термін, повідомлення було направлено через месенджер та надано фотофіксацію деяких прикладів такої невідповідності. За даними директорів магазину кількість невідповідної за якістю продукції складало близько 30%. Зупинення роботи, повернення всіх примірників з магазинів на склад та документальна фіксація кількості невідповідної за якістю продукції призвела б до збільшення як фінансових, так і репутаційних втрат. Відповідачем прийнято рішення про роздачу каталогів, незважаючи на невідповідність якості та вирішення, як сподівався відповідач, виходячи із партнерських відносин що склалися з позивачем,в площині перемовин між сторонами. На той час позивач підтримав рішення відповідача та навіть запропонував організувати зустріч для вирішення проблеми, про що свідчить переписка у вайбері. У ході зустрічі відповідач зазначив про своє право, згідно ст. 852 Цивільного кодексу України, на зменшення плати за роботи у разі невідповідності якості результату робіт, на що позивач зазначив, що йому потрібен час, щоб підгодовувати все до реалізації, проте в подальшому на зв`язок не вийшов. При цьому у магазинах відповідача досі зберігаються каталоги невідповідної якості у кількості близько 400 примірників. Вважає, що грошові кошти у розмірі 149065,00 грн є сумою, на яку згідно ст. 852 Цивільного кодексу України, мала бути зменшена вартість робіт.

09.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про те, що за умовами п.п. 4.10. договору при виявленні невідповідності по кількості або якості продукції (за виключенням виробничого браку), замовник пред`являє претензію у письмовому вигляді та направляє її у строки, визначені сторонами у п.п. 4.8., 4.9. договору. Позивач не отримував від відповідача претензій стосовно якості продукції по договору. При цьому зазначив, що жодних електронних адрес та телефонних номерів для листування сторін у договорі не передбачено, а отже переписка представника відповідача з кимось у вайбері не є доказом направлення письмової претензії на адресу позивача. Посилання на переписку із Оксаною Громадською також не є доказом направлення претензії позивачу, оскільки такого співробітника у позивача немає, про що надано штатний розпис позивача. Крім того, вважає, що факт щодо кількості невідповідної за якістю продукції на рівні близько 30% взагалі будь-якими доказами не підтверджений.

Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

23.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Літера-Друк (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Забава (замовник) укладено договір № 14 на виготовлення поліграфічної продукції, за умовами якого виконавець зобов`язався виготовити та передати у власність замовника поліграфічну продукцію, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити продукцію відповідно до умов даного договору.

Згідно із п.п. 10.1.-10.3. розділу 10 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31.12.2019. Якщо будь-яка зі сторін не пізніше ніж за 10 днів до закінчення терміну дії даного договору не підтвердить припинення договору за закінченням терміну, у такому випадку термін дії цього договору подовжується на кожен наступний рік. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна продукції визначається сторонами додатком та фіксується у відповідних рахунках-фактурах на оплату продукції, які є невід`ємними частинами цього договору і формуються на підставі попередніх письмових замовлень замовника, надісланих на електронну пошту виконавця.

Згідно із п.п. 5.1.-.5.3. розділу 5 договору ціна одиниці продукції та загальна вартість кожної партії продукції визначаються сторонами у додатках та фіксується у відповідних рахунках-фактурах на оплату продукції, які є невід`ємними частинами цього договору і формуються на підставі попередніх письмових замовлень замовника. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії продукції за всіма видатковими накладними, оформленими протягом дії цього договору. Виконавець на підставі погодженого додатку формує рахунок-фактуру на оплату для кожної конкретної поставки продукції. Рахунок-фактура на оплату продукції є підтвердженням виконавця в прийнятні до виконання замовлення замовника. Вартість продукції вважається погодженою сторонами у випадку підписання відповідного додатку.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 договору виконавець виготовляє продукцію в термін, зазначений у додатку.

Згідно додатку № 4 від 03.10.2019 до договору сторонами погоджено найменування продукції (брошура), технічні характеристики продукції (формату готовому вигляді 210/145, у розгорнутому А3, 84 стр, папір крейдований глянцевий 80 гр, колір 4+4, кріплення 2 скоби), кількість продукції (100 тис. шт), ціну (6796,67 грн без ПДВ за тис. шт.). Сторонами також погоджено загальну вартість продукції з ПДВ - 815600,40 грн, в т.ч. ПДВ 135933,40 грн, визначено, що оплата за цим додатком здійснюється шляхом банківського переказу безготівкових грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок виконавця наступним чином: 70053,98 грн з ПДВ передоплата на зазначений рахунок виконавця до 07.10.2019, 596480,64 грн з ПДВ передоплата на зазначений рахунок виконавця до 03.12.2019, залишок у розмірі 149065,78 грн з ПДВ перераховується на рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання ним акту передачі/приймання виконаних робіт та/або видаткової накладної. Термін виготовлення та поставки продукції складає 17 днів після отримання виконавцем затверджених оригіналів макетів. Сторонами також визначено місце поставки як вул. Червоноткацька, 42Б.

Згідно із п.п. 2.4.1. п. 2.4. розділу 2 договору виконавець зобов`язується виготовити продукцію належним чином і в термін, визначений у додатках до даного договору.

Відповідно до п.п. 2.3.2. п. 2.3. розділу 2 договору замовник зобов`язується здійснювати оплату на умовах і в порядку, що встановлені даним договором.

27.11.2019 позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-ЛД-0316 на загальну суму 815600,40 грн з ПДВ.

12.12.2019 сторонами складено та підписано видаткову накладну № РН-ЛД-0285 про поставку позивачем брошур у кількості 15000 шт вартістю 122340,06 грн з ПДВ та видаткову накладну № РН-ЛД-0287 про поставку позивачем брошур у кількості 15000 шт вартістю 122340,06 грн з ПДВ.

23.12.2019 сторонами складено та підписано видаткову накладну № РН-ЛД-0292 про поставку позивачем брошур у кількості 70000 шт вартістю 570920,28 грн з ПДВ.

Згідно виписки по особовому рахунку позивача вбачається, що відповідачем 07.10.2019 на рахунок позивача здійснено оплату вартості поставленої продукції у розмірі 70053,98 грн, 03.12.2019 - 596480,64 грн.

Позивачем у позовній заяві стверджується факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати поставленої продукції у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 149065,78 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає, що сума коштів у розмірі 149065,78 грн є сумою, на яку має бути зменшена вартість робіт, враховуючи порушення позивачем умов договору щодо якості продукції.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між сторонами 23.07.2018 укладено договір № 14 на виготовлення поліграфічної продукції, за умовами якого позивачем поставлено на користь відповідача продукції (брошури) на загальну вартість 815600,40 грн з ПДВ, про що свідчать видаткові накладні № РН-ЛД-0285 від 12.12.2019, № РН-ЛД-0287 від 12.12.2019, № РН-ЛД-0292 від 23.12.2019.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується випискою по рахунку позивача, відповідачем 07.10.2019 та 03.12.2019 здійснено оплату вартості поставленої продукції на загальну суму 666534,62 грн.

Таким чином, загальна вартість неоплачених послуг з боку відповідача складає 149065,78 грн. Відповідачем не надано суду доказів оплати вказаних коштів, матеріали справи таких підтверджуючих доказів також не містять.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає про те, що позивачем здійснено поставку продукції неналежної якості, не надано відповідачу підписаного відповідачем оригінал-макету. В обґрунтування заперечень відповідачем надано суду електронне листування за допомогою електронної пошти та месенджеру Viber.

За умовами п. 3.1. розділу 3 договору якість продукції повинна відповідати технічним даним на кожен вид продукції, узгодженим сторонами вимогам і затвердженому замовником оригінал-макету, кольоропроби та вимогам законодавства, що висуваються до відповідного виду продукції.

Відповідно до п.п. 4.9., 4.10. розділу 4 договору претензії щодо якості продукції приймаються виконавцем протягом 14 календарних днів. При виявленні невідповідності по кількості або якості продукції (за виключенням виробничого браку), замовник пред`являє претензію у письмовому вигляді та направляє її у строк, визначений сторонами у п. 4.8., 4.9. цього договору. У випадку, якщо якість поставленої продукції не відповідає умовам цього договору, виконавець, на вибір замовника, зобов`язаний провести заміну на явну продукцію або відшкодувати вартість продукції протягом двох днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника.

Таким чином, у разі поставки продукції, яка не відповідає якості, відповідач мав протягом 14 календарних днів з дня поставки направити на адресу позивача письмову претензію.

В той же час з матеріалів справи слідує, що відповідачем будь-якої письмової претензії щодо якості поставленої продукції направлено на адресу позивача не було, при цьому продукція прийнята згідно наданих суду видаткових накладних без зауважень та застережень, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та накладення відповідної печатки відповідача на вказаних накладних. Відповідачем вказаного факту не спростовано. При цьому прийняття продукції відповідачем та неповернення останньої через загрозу фінансових та репутаційних втрат не може ставитися у залежність від виконання умов договору у частині прийняття продукції замовником. Крім того, твердження відповідача про відсутність підпису на оригінал-макеті з боку позивача не приймається судом, оскільки не підтверджується належним доказами, а норми ст. 852 Цивільного кодексу України у розрізі даного спору взагалі не можуть бути застосовано, оскільки регулюють питання, зокрема, зменшення плати за роботу по договору підряду.

Щодо наданої суду електронної переписки суд вважає за необхідне зазначити, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовими позиціцями Верховного Суду у постановах від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.

Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за надані послуги, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 149065,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Забава (вул. Малишка, буд. 3Д, м. Київ, 02192, ідентифікаційний код 32378340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літера-Друк (вул. Маршала Малиновського, буд. 15/3, оф. 110, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 32979649) заборгованість у розмірі 149 065 грн 78 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2236 грн 00 коп, а всього 151 301 (сто п`ятдесят одна тисяча триста одна) грн 78 (сімдесят вісім) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 16.09.2020.

Суддя В.О.Демидов