Рішення

від 08.09.2020 по справі 917/500/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 Справа № 917/500/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Лайф , 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 2, Ідентифікаційний код 20810310

до Полтавського обласного Комунального підприємства Полтавафарм , Код ЄДРПОУ 32986923 Адреса: 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2

про стягнення 499 526,39 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Бабанін А.М., док. в справі

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Фарма Лайф звернулось до суду з позовом до Полтавського обласного Комунального підприємства Полтавафарм про стягнення 499 526,39 грн. заборгованості згідно умов Договору від 27.03.2014 № 27/0314 щодо поставки лікарських засобів, у тому числі: основна заборгованість за Договором в сумі 400 430,00 грн., пеня в сумі 83 295,31 грн., 3% річних в сумі 8 550,26 грн., інфляційні збитки сумі 7 250,82 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства товар повністю та своєчасно Відповідачем не оплачено, у зв`язку з чим у нього утворилась перед Позивачем заборгованість.

Ухвалою суду від 30.03.20 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 21.04.2020р., запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, позивачу - подати суду відповідь на відзив.

Підготовчі засідання неодноразово відкладалися.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України №731-ІХ від 18.06.2020, сплив 06.08.2020 року, із закінченням 20 денного строку на продовження процесуальних строків.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою від 13.08.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/500/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 08.09.2020.

В судове засідання 08.09.20 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Суд зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, не зважаючи на неявку представника, з огляду на приписи ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що ухвалою від 30.03.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов. Підготовчі засідання неодноразово відкладалися.

Тривалість розгляду справи вказують на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.

При цьому, суд зауважує, що відповідач під час підготовчого провадження відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися. Крім того, будь-яких інших заяв по суті, пояснень чи клопотань (окрім клопотань про відкладення розгляду справи) відповідачем під час розгляду справи не подавалося.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 08.09.20 суд з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фарма Лайф(далі - ТзОВ Фарма Лайф , Постачальник або Позивач) та Полтавським обласним комунальним підприємством Полтавафарм (далі - ПОКП Полтавафарм , Покупець або Відповідач) було укладено Договір від 27.03.2014 № 27/0314 щодо поставки лікарських засобів (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується протягом строку дії даного Договору поставити і передала у власність Покупця лікарські засоби, надалі - Товар, в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у видаткових накладних, що складаються на кожну партію Товару, що поставляються, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його да умовах, передбачених даним Договором .

Товар за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з видатковими накладними на підставі узгоджених Замовлень Покупця (п. 1.2 договору).

Товар поставляється продавцем покупцю протягом 3 робочих днів з моменту погодження сторонами замовлення (п. 2.1 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця за адресою: с.Розсошенці, Полтавської області, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів - "ІНКОТЕРМС" в редакції 20,00 року (п. 2.2 договору).

Датою поставки вважається дата передачі продавцем товару покупцю. Право власності на партію переходить покупцю в момент отримання товару по видатковій накладній постачальника (п. 2. 4 договору).

Ціни на товар, який поставляється на умовах даного Договору, визначені в гривнях, погоджені сторонами при замовленні та вказуються у видаткових накладних (п. 3.1 договору).

Загальна сума цього договору визначається на підставі фактично поставленого (переданого у власність покупця) товару і дорівнює сумі всіх виписаних продавцем та підписаних уповноваженою особою видаткових накладних (п. 3.2 договору).

Розрахунки за кожну партію товару, що відвантажується у відповідності до замовлення покупця, здійснюється останнім в повному обсязі протягом 15 календарних днів від дати поставки товару (п. 4.2 договору). Зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними в момент зарахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами по даному договору. Після закінчення дії даного Договору, якщо Сторони продовжують виконувати його умови Договір вважається пролонгованим на наступний рік з щорічною пролонгацією (п. 10.1, 10.2 договору).

Позивач вказує, що ним були здійснені поставки за умовами Договору, зокрема, за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019 на суму 530 720,00 грн. Крім того, у період з 18.09.2019 по 09.10.2019 Позивачем за умовами Договору на адресу Відповідача було поставлено лікарські засоби на загальну суму 1 019 710,00 грн. за видатковими накладними: РНк-003725 від 18.09.2019 на суму 775 750,00 грн., РНк-003915 від 30.09.2019 на суму 160 500,00 грн., РНк-004076 від 09.10.2019 на суму 83 460,00 грн.

За твердженням позивача, у свою чергу ПОКП Полтавафарм частково розрахувалось з ТзОВ Фарма Лайф за поставлений Товар, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТзОВ Фарма Лайф кошти на загальну суму 1 150 000,00 грн., а саме:

- 08.10.2019 кошти в сумі 126 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 15.10.2019 кошти в сумі 81 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 22.10.2019 кошти в сумі 100 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 24.10.2019 кошти в сумі 100 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 04.12.2019 кошти в сумі 123 720,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 04.12.2019 кошти в сумі 76 280,00 грн. в якості оплати залишку за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019;

- 13.12.2019 кошти в сумі 300 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019;

- 23.12.2019 кошти в сумі 243 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019.

В підтвердження часткової оплати заборгованості позивач надав виписку по рахунку ТзОВ Фарма Лайф .

Таким чином, за даними бухгалтерського обліку позивача, станом на 12.03.2020 за Відповідачем рахується заборгованість за поставлений Товар в сумі 400 430,00 грн. за наступними видатковими накладними: за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019 в сумі 156 470,00 грн., за видатковою накладною РНк-003915 від 30.09.2019 в сумі 160 500,00 грн.; за видатковою накладною РНк-004076 від 09.10.2019 в сумі 83 460,00 грн.

з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору ТзОВ Фарма Лайф направило на адресу ПОКП Полтавафарм претензію від 20.02.2020 вих.№094/20 про сплату зазначеної вище заборгованості, відповіді на претензію ПОКП Полтавафарм надано не було.

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не здійснив оплату товару у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути 499 526,39 грн. заборгованості згідно умов Договору від 27.03.2014 № 27/0314 щодо поставки лікарських засобів, у тому числі: основна заборгованість за Договором в сумі 400 430,00 грн., пеня в сумі 83 295,31 грн., 3% річних в сумі 8 550,26 грн., інфляційні збитки сумі 7 250,82 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем на адресу відповідача були здійснені поставки, зокрема, за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019 на суму 530 720,00 грн. Крім того, у період з 18.09.2019 по 09.10.2019 було поставлено лікарські засоби на загальну суму 1 019 710,00 грн. за видатковими накладними: РНк-003725 від 18.09.2019 на суму 775 750,00 грн., РНк-003915 від 30.09.2019 на суму 160 500,00 грн., РНк-004076 від 09.10.2019 на суму 83 460,00 грн.

Видаткові накладні підписані обома Сторонами, що свідчить про прийняття Товару Покупцем та відсутність претензій з його боку щодо кількості та якості Товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.2, п.4.3 договору розрахунки за кожну партію товару, що відвантажується у відповідності до замовлення покупця, здійснюється останнім в повному обсязі протягом 15 календарних днів від дати поставки товару. Зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними в момент зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

З огляду на положення п. 4.2, п.4.3 договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав, зокрема,

за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019 строк оплати поставленого Товару сплинув 04.10.2019 року;

за видатковою накладною РНк-003915 від 30.09.2019 строк оплати поставленого Товару сплинув 16.10.2019 року;

за видатковою накладною РНк-004076 від 09.10.2019 строк оплати поставленого Товару сплинув 25.10.2019 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що ПОКП Полтавафарм частково розрахувалось з ТзОВ Фарма Лайф за поставлений Товар, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТзОВ Фарма Лайф кошти на загальну суму 1 150 000,00 грн., а саме:

- 08.10.2019 кошти в сумі 126 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 15.10.2019 кошти в сумі 81 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 22.10.2019 кошти в сумі 100 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 24.10.2019 кошти в сумі 100 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 04.12.2019 кошти в сумі 123 720,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003427 від 29.08.2019;

- 04.12.2019 кошти в сумі 76 280,00 грн. в якості оплати залишку за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019;

- 13.12.2019 кошти в сумі 300 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019;

- 23.12.2019 кошти в сумі 243 000,00 грн. в якості часткової оплати Товару за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019.

Часткове погашення заборгованості відповідача перед ТзОВ Фарма Лайф підтверджується випискою по рахунку ТзОВ Фарма Лайф , що додана позивачем до матеріалів справи.

Твердження позивача про те, що станом на 12.03.2020 за Відповідачем рахується заборгованість за поставлений Товар в сумі 400 430,00 грн. (за видатковою накладною РНк-003725 від 18.09.2019 в сумі 156 470,00 грн.; за видатковою накладною РНк-003915 від 30.09.2019 в сумі 160 500,00 грн.; за видатковою накладною РНк-004076 від 09.10.2019 в сумі 83 460,00 грн. відповідач при розгляді справи не спростовував.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 400 430,00 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача України 3 % річних від простроченої суми у розмірі 8 550,26 грн. (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 26 коп.) (розрахунок додається) та інфляційні збитки у розмірі 7 250,82 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні за загальний період прострочення з жовтня 2019 по січень 2020, а також річні за загальний період прострочення з 04.10.2019 по 12.03.2020.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунку врахував дату виникнення зобов"язання по кожній накладній окремо, дати здійснених відповідачем часткових оплат, розраховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 8 550,26 грн. та інфляційних збитків у розмірі 7 250,82 грн. також є обґрунтованими.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача у відповідності до п. 9.4. Договору пеню в сумі 83 295,31 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Оскільки, умовами укладеного між сторонами договору, а саме: п. 9.4 договору, передбачено, що у випадку прострочення оплати Товару відповідно до умов даного Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, зазначене надає право позивачу на нарахування пені за таке прострочення, однак, з урахуванням обмежень, зокрема встановлених п. 6 ст. 232 ГК України щодо можливого строку її нарахування.

Позивачем нараховано пеню за загальний період прострочення з 04.10.2019 по 12.03.2020, що не суперечить вимогам п. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що розрахована позивачем пеня не перевищує розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені 83 295,31 грн. також є обґрунтованими.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають основна заборгованість за Договором в сумі 400 430,00 грн., пеня в сумі 83 295,31 грн., 3% річних в сумі 8 550,26 грн., інфляційні збитки сумі 7 250,82 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача в сумі 7492,90 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» (код ЄДР: 32986923, Полтавська область, Полтавський район, с. Розшосенці, вул. Горбанівська, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Лайф (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 2 Ідентифікаційний код 20810310) основну заборгованість в сумі 400 430,00 грн., пеню в сумі 83 295,31 грн., 3% річних в сумі 8 550,26 грн., інфляційні збитки сумі 7 250,82 грн., 7492,90 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2020.

Суддя Киричук О.А.