Рішення

від 09.09.2020 по справі 925/102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Черкаси справа № 925/102/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від прокуратури: Куліш А.А. - за посвідченням,

від позивача: Слинько М.Г. - за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси , м. Черкаси

про стягнення 417394,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код 25212542) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси (вул. Смілянська, 118, м. Черкаси, 18008, код 40223540) про стягнення безпідставно збережених коштів від плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор вказав на те, що внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, ТОВ Агротек Черкаси отримав дохід в результаті нездійснення плати за землю в період часу з 24.05.2018 по 31.12.2019 у вигляді грошових коштів за безоплатне користування земельними ділянками, розташованими за адресою: м. Черкаси, Станційний проїзд, 4/1, а саме: площею 1,8069 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0031), площею 2,1721 га (7110136400:03:002:0033), площею 1,0210 га (7110136400:03:002:0034).

Ухвалою від 29.01.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.02.2020; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

Судові засідання 27 лютого 2020 року, 17 березня 2020 року, 07 квітня 2020 року та 21 травня 2020 року переносились у зв`язку з введення в Україні карантинних заходів.

17 червня 2020 року від відповідача надійшов до суду відзив на позов (а.с. 94-98), в якому він проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості. Зазначив, що позивач не надав доказів наявності у відповідача права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у попереднього користувача, не довів обставин користування відповідачем земельною ділянкою та у зазначеному в розрахунках позовних вимог розмірі; земельні ділянки не сформовані як об`єкт цивільного права.

В підготовчому засіданні, що відбулося 18.06.2020, суд оголошував перерву до 24.06.2020.

23 червня 2020 року представник позивача та Прокурор подали до суду відповіді на відзив (а.с. 138-147), в яких спростовують заперечення відповідача. Так, право користування земельними ділянками виникло у відповідача в силу набуття права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, проїзд Станційний, 4/1. До моменту оформлення відповідачем права оренди земельної ділянки, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, що є наслідком безпідставного утримання відповідачем у себе коштів, є за своїм змістом кондикційними. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування.

Ухвалою від 24.06.2020 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 19.08.2020.

Ухвалою від 19.08.2020 Господарський суд Черкаської області розгляд справи відклав на 09.09.2020.

09 вересня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання за станом здоров`я, а представника який би мав представляти інтереси товариства він не має.

Прокурор та позивач у судовому засіданні заперечили проти відкладення розгляду справи, вважають, що дії відповідача направлені на затягування судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд з урахуванням думки прокурора та позивача щодо можливості розгляду справи, у судовому засіданні, що відбулося 09.09.2020, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та розгляд справи проводити без участі відповідача.

У судовому засіданні, що відбулося 09.09.2020, Прокурор та представник позивача позовні вимоги просили задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні 09.09.2020 згідно з ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення справі.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи учасників справи з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, Станційний проїзд, будинок 4/1 установлено, що ТОВ Агротек Черкаси з 24.05.2018 є власником за вказаною адресою нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель (запис про право власності № 26374088), до складу яких входять: побутові приміщення літ. А-4, а, загальною площею 1002,5 кв.м; пічне відділення літ а', а (2); склад керамзиту, літ. а (3), а (5); трансформаторна підстанція літ. Д-І, загальною площею 271,1 кв.м; механічна майстерня літ. Д-ІІ, загальною площею 117,7 кв.м; цегляний склад літ. Є-І, загальною площею 70,5 кв.м; лабораторія та прохідна літ. Ж-І, ж, загальною площею 25,5 кв.м; утилізаційна котельня з прибудовою літ. К-4, К-І, загальною площею 461,4 кв.м; сушильне відділення, літ. к(2); станція літ. О; вагова літ. С; каналізаційна насосна станція літ. Т; мазутонасосна літ. Ю; відкрита платформа літ. І (а.с. 22-26).

Право власності на майно перейшло до ТОВ Агротек Черкаси шляхом його передачі від засновника товариства Шмітька Анатолія Васильовича до статутного капіталу підприємства, згідно з протоколом загальних зборів товариства № 2 від 02.05.2018 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.05.2018.

Таким чином, комплекс нежитлових будівель у м. Черкаси, Станційний проїзд, будинок 4/1 належить на праві власності ТОВ Агротек Черкаси .

З часу набуття ТОВ Агротек Черкаси права власності на об`єкт нерухомого майна, він користується земельними ділянками комунальної форми власності, на яких розташовані ці об`єкти нерухомості, розпорядником якої є Черкаська міська рада.

Разом з тим, ТОВ Агротек Черкаси без укладення договорів оренди землі з Черкаською міською радою продовжує здійснювати фактичне користування земельними ділянками, розташованими за адресою: м. Черкаси, Станційний проїзд, 4/1 під кадастровими номерами 7110136400:03:002:0031, 7110136400:03:002:0033, 7110136400:03:002:0034.

27 липня 2017 року Черкаська міська рада вручила ТОВ Агротек Черкаси проекти договорів про відшкодування збитків (неодержаних доходів) в межах користування вищевказаними земельними ділянками, а саме: площею 1,8069 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0031), площею 2,1721 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0033), площею 1,0210 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0034) (а.с. 36-37).

Проекти договорів залишились не погодженими та не підписаними ТОВ Агротек Черкаси , про що на адресу Черкаської міської ради 30.08.2018 надійшла заява відповідача про незгоду з договорами про відшкодування збитків (неодержаних доходів), в якій ТОВ Агротек Черкаси підтверджує факт використання земельних ділянок загальною площею 5 га у м. Черкаси, Станційний проїзд, 4/1, які попередньо перебували у користуванні його засновника Шмітька Анатолія Васильовича , та вказує на підготовку відповідної документації з метою отримання їх в оренду (а.с. 38).

Рішенням Черкаської міської ради № 2-2110 від 07.06.2017 Про надання ФОП Шмітьку А.В. дозволу на розроблення документації із землеустрою по проїзду Станційному, 4/1 останньому було надано дозвіл на розроблення землевпорядної документації про відведення за вказаною адресою земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в оренду під нежитлові приміщення.

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.08.2016, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М., - Шмітько А.В. набув у власність нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , перелік яких відповідає тим, якими, наразі, володіє відповідач у справі - ТОВ Агротек Черкаси (а.с. 39).

Згідно з даними Державного земельного кадастру було встановлено, що рішення Черкаської міської ради № 2-2110 від 07.06.2017 (а.с. 40) було реалізоване та земельна ділянка по проїзду Станційному, 4/1 у м. Черкаси, орієнтовною площею 5,0 га, сформована шляхом формування та реєстрації трьох ділянок.

Так, згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 11.11.2019 (за №№ НВ-7112639712019, НВ-7112639812019, НВ-7112639602019) - ділянки під кадастровими номерами 7110136400:03:002:0031 площею 1,8069 га, 7110136400:03:002:0033 площею 2,1721 га та 7110136400:03:002:0034 площею 1,0210 га - зареєстровані міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 08.12.2017 (а.с. 27-35).

Однак, договір оренди між Черкаською міською радою та ТОВ Агротек Черкаси укладений не був.

Внаслідок використання земельної ділянки під існуючими спорудами без правовстановлюючих документів ТОВ Агротек Черкаси отримав дохід в результаті нездійснення плати за землю в період часу з 24.05.2018 по 31.12.2019 у вигляді грошових коштів за безоплатне користування земельними ділянками, розташованими за адресою: м. Черкаси, Станційний проїзд, 4/1, а саме: площею 1,8069 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0031), площею 2,1721 га (7110136400:03:002:0033), площею 1,0210 га (7110136400:03:002:0034).

Так, у відповідності до рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси , рішення від 13.05.2010 № 5-657 Про плату за оренду землі , рішення від 22.01.2015 № 2-672 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси , від 25.06.2015 № 2-1312 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси , зі змінами від № 2-136, від 15.03.2016 № 2-279, від 13.02.2017 № 2-1619, рішення від № 2-2219 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси , рішення від 29.01.2018 № 2-2886 Про міський бюджет на 2018 рік , рішення від 24.01.2019 № 2-3735 Про міський бюджет на 2019 рік , наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів із змінами, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2018 № 127424951 та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах від 02.05.2018 № 903/0/25-18, від 21.08.2019 № 3949/0/25-19 (на ділянку № 7110136400:03:002:0031), від 02.05.2018 № 904/0/25-18, від 21.08.2019 № 3946/0/25-19 (на ділянку № 7110136400:03:002:0033) та від 02.05.2018 №902/0/25-18, від 21.08.2019 №3944/0/25-19 (на ділянку №7110136400:03:002:0033) - Управлінням земельних ресурсів та землеустрою Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради підготовлено розрахунки заборгованості за користування ТОВ Агротек Черкаси ділянками по проїзду Станційному, 4/1 у м. Черкаси загальною площею 5 га.

Згідно з наданими Управлінням земельних ресурсів та землеустрою розрахунків заборгованості, борг ТОВ Агротек Черкаси перед міським бюджетом в якості неодержаної орендної плати за користування ділянкою у період з 24.05.2018 по 31.12.2019 площею 1,8069 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0031) складає 150838,02 грн, площею 2,1721 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0033) - 181324,51 грн, площею 1,0210 га (кадастровий номер 7110136400:03:002:0034) - 85231,96 грн, всього 417394,49 грн, що є доходом, який могла отримати Черкаська міська рада у вигляді орендної плати у разі своєчасного укладення договорів оренди з ТОВ Агротек Черкаси .

Звертаючись до суду з позовом Прокурор вказав, що єдиним правовим способом захисту інтересів Черкаської міської ради на отримання належної суми орендної плати за період часу з 24.05.2018 по 31.12.2019, яка не була сплачена відповідачем, є стягнення коштів, отриманих як дохід за рахунок власника земельної ділянки від користування землею без достатніх правових підстав.

Сума, яка підлягає до сплати встановлена від використання ТОВ Агротек Черкаси земельних ділянок без правовстановлюючих документів, розрахована як розмір плати за землю комунальної власності у вигляді орендної плати, яка діяла на час виникнення неодержаного доходу, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за неї відповідачем.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що з 24.05.2018 являється власником вищевказаного нерухомого майна, розташованого за адресою м. Черкаси, проїзд Станційний, буд. 4/1 на підставі акту приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ Агротек Черкаси та в силу ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, беручи до уваги, що попередні користувачі земельної ділянки - ТОВ ЛЛЛ та ВАТ Черкасикерамзит не відводили земельних ділянок, не погоджували їх меж, не визначали їх конфігурацій, тощо, він не набув права користування земельною ділянкою. Невірним є нарахування безпідставно одержаних коштів з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно. Безпосередньо під нерухомим майном перебуває інша площа земельної ділянки, ніж та, яка використовувалась при обрахунку сум для стягнення.

Земельна ділянка не вибула з постійного користування ВАТ Черкасикерамзит , яке володіло земельною ділянкою площею 8,5723 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею, виданого Черкаською міською радою 15 жовтня 1997 року.

Позивач не надав акту обстеження уповноваженого органу Черкаської міської ради з питань землекористування з висновками про те, якою конкретною площею земельної ділянки по проїзду Станційному, 4/1 у м. Черкаси користується відповідач за наслідками придбання у власність об`єкта на цій ділянці та яким способом (які її межі, площа, конфігурація).

Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 922/818/18, про те, що у спорах про стягнення коштів за кондикційними зобов`язаннями слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав, відповідач зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136400:03:002:0031, 7110136400:03:002:0033, 7110136400:03:002:0034 не є об`єктом цивільних прав Черкаської міської ради, оскільки право власності не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач звертає увагу на невизначеність сум безпідставно одержаних грошових коштів, які нараховані відповідачу Черкаською міською радою.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, власником якої є Черкаська міська рада, з 24.05.2018. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідачем, зокрема укладення договору оренди з Черкаською міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, суд встановив факт використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16 ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом д ч. 1 ст. ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини (частина 2 ст. 1166 ЦК України).

Проте, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суб`єктами в кондикційному зобов`язанні є, з одного боку, власник майна (титульний володілець), який у зобов`язанні має право вимоги та виступає кредитором, а з іншого, - набувач майна, який виступає боржником.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як з дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, з дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за умов набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого) та набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави, або підстава, на основі якої майно набувалося, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З урахуванням наведених норм кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Як наслідок, ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування земельною ділянкою є підставою для застосування положень ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду України від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, власником якої є Черкаська міська рада, з 24.05.2018. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідачем, зокрема укладення договору оренди з Черкаською міською радою та державної реєстрації такого права. Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Суд зазначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Заявлені до стягнення кошти відповідають розміру орендної плати та складають 417394,49 грн, розрахунок безпідставно збережених коштів, який доданий до позовної заяви, відповідає вимогам чинного законодавства, і є вірним.

Свій контррозрахунок відповідач не надав, однак, проти нарахувань заперечував з огляду на те, що Прокурор заявив до стягнення більшу суму ніж Черкаська міська рада, коли зверталася до суду з позовами до відповідача про стягнення збитків.

Також судом враховано, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних відносинах, та належним позивачем є Черкаська міська рада.

Безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати до Черкаської міської ради за користування земельною ділянкою становить суспільний інтерес.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 131 1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 910/11919/17 (п. 56 постанови від 17.10.2018), виключними випадками за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99з інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 ст. 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно із ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 145 Конституції України гарантовано захист прав місцевого самоврядування в судовому порядку.

Прокурор зазначає, що використання ТОВ Агротек Черкаси безоплатно земельної ділянки несе потенційну загрозу як для фінансового стану територіальної громади міста, так і в цілому для Держави, оскільки вищезгадані дії землекористувачів набирають масового характеру, що в свою чергу приводить до скорочення фінансування соціальних програм, додаткового залучення коштів із Державного бюджету України.

Оскільки, право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів, кожне порушення закону та несплата за використання об`єкту комунальної власності є порушенням державних інтересів.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить, це неналежно.

У свою чергу, з огляду на тривале зволікання з поновленням інтересів держави уповноваженим органом, у прокурора наявне не лише право, а й виникає обов`язок для звернення із даним позовом до суду.

Таким чином, Черкаською місцевою прокуратурою встановлено достатні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Черкаської міської ради в порядку визначеному чинним законодавством.

На виконання п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Черкаською місцевою прокуратурою попередньо повідомлено Черкаську міську раду про представництво інтересів держави в суді в її особі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений Черкаською місцевою прокуратурою за подання позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси (вул. Смілянська, 118, офіс 210, м. Черкаси, Черкаська область 18008, код 40223540) на користь Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, Черкаська область 18000, код 25212542) безпідставно збережені кошти від плати за землю у сумі 417394,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротек Черкаси (вул. Смілянська, 118, офіс 210, м. Черкаси, Черкаська область 18008, код 40223540) на користь Прокуратури Черкаської області (код 02911119, р/р UА138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 6260,92 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз