Рішення

від 25.08.2020 по справі 120/2501/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 серпня 2020 р. Справа № 120/2501/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бабія М.С.

представника позивача: Пономаренка Д.Ю.

представника відповідача: Мілінчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради" з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати закупівлі з ідентифікатором № UA-2019-12-05-001687-b, яка проведена Комунальним закладом "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що за результатами моніторингу управлінням на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-12-05-001687-b щодо порушення вимог пункту 10 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та Інструкції з підготовки тендерної пропозиції. Позивач не погоджується з результатами та висновками моніторингу, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик", а також встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву та третій особі строк для подачі пояснень щодо позову.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проаналізовано тендерну документацію та виявлено її невідповідність вимогам законодавства в сфері закупівлі, зокрема щодо порушення вимог пункту 10 частини 2 статті 22 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі". Так, відповідно до пункту 10 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено обов`язок для замовника передбачити строк чинності тендерних пропозицій, який не може бути меншим ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій, однак в даному випадку не встановлено термін від якого необхідно відраховувати строк протягом якого тендерні пропозиції є дійсними.

Також зазначає, що при проведені моніторингу закупівлі управлінням встановлено, що учасником у складі тендерної пропозиції, завантажено у електронну систему закупівель документи, які вимагалися тендерною документацією не в кольоровому вигляді та не засвідчені нотаріально.

Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

02.07.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову. Більше того зазначив про відсутність підстав для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі № UA-2019-12-05-001687-b.

06.07.2020 року на адресу суду надійшли заперечення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначено, що відповідь на відзив жодним чином не спростовує суті виявлених контролюючим органом у ході перевірки порушень, крім того, зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року № 86, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 01.06.2018 року за № 654/32106 не передбачено повноважень щодо надання рекомендацій під час здійснення моніторингу закупівлі органами державного фінансового контролю.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

21.08.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Акріс Логістик" стосовно позову, відповідно яких просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2020 року підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечила проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 23 від 08.05.2020 року Про початок моніторингу закупівель на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, наказано розпочати моніторинг закупівлі №UA-2019-12-05-001687-b.

За результатами моніторингу відповідачем складено Висновок від 27.05.2020 року № UA-2019-12-05-001687-b Про результати моніторингу закупівлі , який оприлюднено в електронній системі закупівель, та яким встановлено порушення вимог пункту 10 частини 2 статті 22 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України Про публічні закупівлі .

Також у вказаному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон України Про публічні закупівлі ).

Частиною 1 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Згідно з частиною 2 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі таке рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частинами 6, 7 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з висновком про результати моніторингу по суті виявлених порушень законодавства в сфері закупівель, суд вважає за необхідне розглянути кожне виявлене порушення окремо, проаналізувавши аргументи сторін, визначивши нормативно правове регулювання та навівши мотивовану оцінку.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону України Про публічні закупівлі , суд вказує на таке.

Пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Статтею 22 Закону України Про публічні закупівлі визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація, а саме: що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;

4) кількість товару та місце його поставки;

5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);

9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);

10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;

11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Досліджуючи висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 27.05.2020 року в частині встановленого порушення відносно складеної замовником тендерної документації, а саме пункту 10 частини 2 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , якою передбачено, що тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій, суд вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до умов пункту 1 частини 4 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.

Учасник має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого забезпечення тендерної пропозиції.

Тому, суд доходить висновку, що встановлення замовником наведеного строку відповідає специфіці закупівлі, та жодним чином не суперечить вимогам пункту 10 частини 2 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , яким передбачено, що тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій .

Таким чином, висновок відповідача про невідповідності тендерної документації вимогам статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" в наведеній частині є необґрунтованими.

У пункті 1 розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником) та завантаження файлів з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям; заповнена форма тендерної пропозиції, складена за формою та змістом, що визначені у Додатку 2 до тендерної документації; інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону; інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію; документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції. Повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції керівником учасника підтверджується копією усіх сторінок паспорту та однією із наведених копій документів: наказом про призначення, розпорядженням, довіреністю, дорученням, випискою з протоколу засновників про призначення, або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів. Дані документи завіряються учасником. У разі, якщо інтереси учасника представляє не керівник, а саме документи тендерної пропозиції підписує та/або завіряє не керівник, а представник (уповноважена ним особа), то повноваження такої особи підтверджуються копією усіх сторінок паспорту та довіреністю (дорученням) на цю особу учасника про надання повноважень цій особі підписувати та/або завіряти документи тендерної пропозиції; іншими документами, відповідно до вимог документації та її додатків.

Допущення учасником формальних (несуттєвих) помилок, не призведе до відхилення Замовником його пропозиції.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки - що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.

Наприклад: орфографічні помилки та технічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які наданні учасником; зазначення назви документа, необхідність у наданні якого передбачена цією документацією, у спосіб що відрізняється від вказаного в цій документації, та який підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо такий документ за своїм змістом відповідає вимогам цієї документації тощо.

Визначений перелік формальних помилок не є вичерпним. Рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалюють колегіально на засіданні тендерного комітету.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру.

Документи, що вимагаються цією тендерною документацією Учасник повинен розмістити (завантажити) в електронній системі закупівель (далі - Система) до кінцевого строку подання тендерних пропозицій у сканованому кольоровому вигляді (електронні копії, скановані з оригіналу документу або нотаріально засвідчені) в форматі pdf.

При виготовлені сканованих копій документів, які подаються учасником, повинно бути відтворено 100% інформації, що містить паперовий носій цього документу, з якого було виготовлено відповідну скановану копію документу.

У зв`язку із введенням в дію з 19.07.2017 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями" від 23.03.2017 року використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України від 05.10.2017 року "Про електронні довірчі послуги", тобто під час подання тендерної пропозиції учасник повинен накласти на неї електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника.

Тобто, аналізуючи Інструкцію з підготовки тендерної пропозиції, суд доходить висновку, що замовником вимагалось надання будь-яких документів, які повинні бути чіткі, розбірливі, читабельні, мати формат pdf, скановані в кольоровому вигляді та розміщені в електронній системі закупівель до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Також, якщо замовником вимагається сканований оригінал, то учасником повинна надаватись скан-копія оригіналу, однак якщо вимагається копія документу то учасником надається кольорова скан-копія з копії документа.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач дійшов висновку про те, що учасником порушено вимоги пункту 1 розділу Інструкції з підготовки тендерної пропозиції щодо розміщення (завантаження) документів, що вимагаються тендерною документацією у сканованому кольоровому вигляді (електронні копії, скановані з оригіналу документу або нотаріально засвідчені) в форматі pdf.

Так, у висновку від 27.05.2020 року вказано про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик у складі тендерної пропозиції, завантажено в електронну систему закупівель документи, які вимагалися тендерною документацією, скановані не в кольоровому вигляді та не засвідчені нотаріально, а саме: аналогічний договір від 24.01.2018 року №12, зазначений в довідці від 16.12.2019 року №1921; медичні книжки водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; угоди на проведення комплексу протиепідемічних заходів по регуляції численності мишовидних гризунів та побутових комах та дезінфекцію будівель від 02.01.2019 року №49 та від 03.01.2019 року №4, укладених з ТОВ Опус плюс , протокол випробувань від 15.02.2016 року №241/97-257/113; акт від 28.09.2017 року №28; експлуатаційний дозвіл для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 01.11.2010 року №06-24-07 МР; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.07.2015 року №05.03.02-04/29751; декларація виробника від 06.10.2019 року №0000000631; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відтак, на думку контролюючого органу, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, а тому у відповідності пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України Про публічні закупівлі замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника ТОВ Акріс Логістик , як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

Однак, як встановлено матеріалами справи та матеріалами тендерної документації, Товариство з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик у складі тендерної пропозиції, завантажено в електронну систему закупівель документи, які вимагалися тендерною документацією, а саме скановані копії оригіналів документів: договір від 24.01.2018 року №12, договір № 7 від 22.01.2019 року, договір № 7 від 28.01.2019 року, довідку від 16.12.2019 року №1921; завірені належним чином копії медичних книжок водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; звірені належним чином копії угоди на проведення комплексу протиепідемічних заходів по регуляції численності мишовидних гризунів та побутових комах та дезінфекцію будівель від 02.01.2019 року №49 та від 03.01.2019 року №4; протокол випробувань від 15.02.2016 року №241/97-257/113; акт від 28.09.2017 року №28; експлуатаційний дозвіл для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 20.09.2013 року № 23-07-41 МР, експлуатаційний дозвіл для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 01.11.2010 року №06-24-07 МР; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.07.2015 року №05.03.02-04/29751; декларація виробника від 06.10.2019 року №0000000631; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Також, окрім усіх зазначених документів, Товариство з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик у своїй тендерній пропозиції надано усі інші необхідні документи, які вимагалися вимогами тендерної документації, усі скан-копії з документів належним чином завірені уповноваженою на це особою (на кожній сторінці усіх наданих копій документів міститься оригінал печатки, дати завірення, посада та ким завірено, підпис уповноваженої особи, а також надпис "Згідно з оригіналом").

Більше того, тендерна пропозиція, а також усі надані до неї документи підписана електронно-цифровим підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик .

В той же час, відповідачем не надано доказів та пояснень з приводу того, що неподача зазначених вище документів в кольоровому вигляді, могла якимось чином вплинути на умови тендерної документації. Більше того суд зазначає, що наявність формальної помилки, яка пов`язана з оформленням тендерної пропозиції не впливає на її зміст, тобто, не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до вимог Закону та тендерної документації.

Таким чином, суд вважає безпідставним висновок відповідача про невідповідність пропозиції позивача тендерній документації в наведеній частині.

Згідно з частиною 10 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про державні закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника, генерального замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів, кваліфікаційної документації), привести документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію, запит цінових пропозицій) у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі; у випадках, передбачених законами України, передавати рішення, документи та матеріали щодо здійснення закупівель до правоохоронних, контролюючих та інших органів.

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про державні закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника, генерального замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів, кваліфікаційної документації).

Висновком від 27.05.2020 року № UA-2019-12-05-001687-b Про результати моніторингу закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язано позивача в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Однак, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Зазначивши у висновку про необхідність вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства , відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач діяв необґрунтовано та нерозсудливо, вимагаючи у позивача розірвати договір, оскільки встановлені законом підстави для розірвання договору відсутні.

Таким чином, висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 27.05.2020 року № UA-2019-12-05-001687-b Про результати моніторингу закупівлі , не відповідає частині 7 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі , підпунктам 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягає скасуванню судом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати закупівлі з ідентифікатором № UA-2019-12-05-001687-b, яка проведена Комунальним закладом "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради".

Стягнути на користь Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради" судові витрати із сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради" (вул. О. Довженка, 3-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25496692)

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40919605)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" (комплекс будівель і споруд № 4, сільрада Станишівська, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 36330737)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 03.09.2020 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна