Ухвала

від 16.09.2020 по справі 2608/20385/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/515/20

ун. № 2608/20385/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Бабич Н.Д.

при секретарі: Волошину А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ КБ "Правекс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" в особі представника Паніна І.В. надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2013 року задоволено вимоги ПАТ КБ "Правекс Банк" до ТОВ "Рудана", ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, стягнуто солідарно борг за кредитним договором в сумі 203283,58 грн. та вирішено питання судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.08.2013 р., рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2013 року, скасовано та ухвалено нове, про стягнення солідарно заборгованість у сумі 119 800,08 грн.

ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" звернулось до суду із заявою про заміну сторони правонаступником, посилаючись на те, що 19.12.2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" було укладено договір № 20191219 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Гефест", а останній набув право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 . Враховуючи, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що є підставою для заміни сторони виконавчого провадження у справі, заявник звернувся з цією заявою до суду.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заявник, стягувач, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду заяви у судове засідання своїх представників не направили, клопотання про його перенесення, або розгляд заяви у їх відсутність не подали, тому суд вважає за можливе провести судовий розгляд заяви у їх відсутність.

Представник заявника в заяві просив справу слухати у його відсутності.

Відповідачі (боржники) про день та час розгляду справи повідомлялись за адресою, наявною у матеріалах справи у судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомляли суду, клопотань про відкладенння до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заяви виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 512, 513 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не бере ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є йото стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні, у тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма містить і в ст. 442 ЦПК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія) правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2013 року задоволено вимоги ПАТ КБ "Правекс Банк" до ТОВ "Рудана", ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, стягнуто солідарно борг за кредитним договором в сумі 203 283,58 грн.. та вирішено питання судових витрат (а.с. 234-235, том №1).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.08.2013 р., рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2013 рок , скасовано та ухвалено нове, про стягнення солідарно заборгованість у сумі 119,800,08 грн. (а.с. 47-52, том №2).

19.12.2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" було укладено договір № 20191219 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Гефест", а останній набув право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 (а.с.72-74,75-80, 82)

Разом з цим, заявником суду не надано доказів набуття права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" за кредитним договором, який був укладений між ПАТ КБ "Правекс Банк" та ТОВ "Рудана".

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У порушення вказаних норм процесуального права заявником суду не надано договору про відступлення права вимоги чи інших договорів, на підставі яких відбулось відступленння прав вимоги між ПАТ КБ "Правекс Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар", на підставі якого ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" набув право вимоги за кредитним договором, укладеним з ТОВ "Рудана".

Посилання на договор купівлі-продажу права вимоги №20191219, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест", не може бути підставою для задоволення заяви, так як суд позбавлений можливості перевірити перехід прав вимоги від первісного стягувача ПАТ КБ "Правекс Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Авістар".

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та ст.ст. 37, 77, 78, 81, 258-260, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ КБ "Правекс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ БАБИЧ Н.Д.