Рішення

від 16.09.2020 по справі 300/1181/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. справа № 300/1181/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 173654,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 173654,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 173654,01 грн., який виник внаслідок несплати ним податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), орендної плати з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені.

Ухвалою від 04.06.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала суду про відкриття провадження вручена відповідачу 15.06.2020 за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7650100870487.

Суд зазначає, що розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, було доповнено пунктом 3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання відзиву. Поважності причин ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідач не повідомив. Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву, відповідач не звертався.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку в як платник податків (а.с.43-46).

18.02.2019 відповідач подав декларацію з орендної плати за землю на 2019 рік на суму 213672,06 грн., у тому числі за серпень-грудень 89029,99 грн. (а.с.7, 8); 18.02.2020 - на 2020 рік на суму 44572,05 грн., у тому числі за січень-лютий 2020 року 7428,68 грн. (а.с.9, 10).

Відповідно до висновків акту камеральної перевірки №255/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного та узгодженого грошового зобов`язання по орендній платі за землю, встановлених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (а.с.11).

На підставі акту перевірки №255/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення (форми "Ш") №0061645204 від 22.10.2019, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 19524,73 грн. (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення (форми "Ш") №0061675204 від 22.10.2019, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 225,41 грн. (а.с.13).

Згідно висновків акту камеральної перевірки №583/09-19-52-04/30917748 від 10.12.2019 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі за землю, встановлених пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (а.с.15).

На підставі акту перевірки №583/09-19-52-04/30917748 від 10.12.2019 Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення (форми "Ш") №0079155204 від 20.12.2019, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 3661,20 грн. (а.с.16).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручені уповноваженій особі відповідача, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованих повідомленнях УДППЗ Укрпошта про вручення поштового відправлення (а.с.14, 17).

Відповідно до облікової картки платника податків позивач нарахував відповідачу пеню з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1638,14 грн. (а.с.39-42).

18.11.2019 відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на суму 20318,00 грн. (а.с.18); 17.12.2019 - за листопад 2019 року на суму 1201,00 грн. (а.с.19); 17.01.2020 - за грудень 2019 року на суму 1201,00 грн. (а.с.20).

Згідно висновків акту камеральної перевірки №254/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, встановлених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.21). На підставі акту перевірки №254/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення (форми "Ш") №0061565204 від 22.10.2019, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 15350,20 грн. (а.с.22). Відповідно до інтегрованої картки платника податку відповідачем частково сплачено вказану суму штрафу, сума боргу становить 14252,50 грн.

Згідно акту №256/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 встановлено порушення відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податку на додану вартість на загальну суму 80833,33 грн. (а.с.24). На підставі акту перевірки №256/09-19-52-04/30917748 від 02.10.2019 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0061735204 від 22.10.2019, яким за дні затримки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до розрахунку нараховано відповідачу штраф в сумі 31958,33 грн. (а.с.25). Відповідно до інтегрованої картки платника податку відповідачем частково сплачено вказану суму штрафу, сума боргу становить 12246,44 грн.

Згідно акту №582/09-19-52-04/30917748 від 10.12.2019 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного та узгодженого грошового зобов`язання по податку на додану вартість, встановлених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.27). На підставі акту перевірки №582/09-19-52-04/30917748 від 10.12.2019 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0079145204 від 20.12.2019, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в сумі 2250,82 грн. (а.с.28).

Згідно акту №144/09-19-52-04/30917748 від 21.02.2020 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного та узгодженого грошового зобов`язання по податку на додану вартість, встановлених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.30).

На підставі акту перевірки №144/09-19-52-04/30917748 від 21.02.2020 позивачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0020005204 від 18.03.2020, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в сумі 0,03 грн. (а.с.31);

- податкове повідомлення-рішення №0019995204 від 18.03.2020, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 480,40 грн. (а.с.32).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручені уповноваженій особі відповідача, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованих повідомленнях УДППЗ Укрпошта про вручення поштового відправлення (а.с.23, 26, 29, 33).

Відповідно до облікової картки платника податків позивач нарахував відповідачу пеню з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 195,67 грн. (а.с.35-38).

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №27327-52 від 03.05.2019 згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 02.05.2019 становила 184326,73 грн., у тому числі основний платіж 110701,53 грн., штрафні (фінансові санкції) 73625,20 грн., пеня 0 грн. Вимога направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вручена уповноваженій особі відповідача, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні УДППЗ Укрпошта про вручення поштового відправлення (а.с.34).

У відповідності до довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про борг за платежами податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з орендної плати з юридичних осіб загальна сума боргу відповідача складає 173654,01 грн., у тому числі податкові зобов`язання 119178,67 грн., штрафні санкції в розмірі 52641,53 грн. та пеня в розмірі 1833,81 грн. (а.с.6).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення вказаного боргу з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних податків та зборів належить податок на додану вартість, який є обов`язковим до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункти 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Згідно з приписами пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком.

Пунктом 37.2 Податкового кодексу України передбачено, що податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з підпунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.3 статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Наявності обставини з оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень судом не встановлено та доказів їх оскарження відповідач не надав.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, не сплатив.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), орендної плати з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені у розмірі 173654,01 грн., утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується актами перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку, довідкою про борг за платежами.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), орендної плати з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені у розмірі 173654,01 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 173654,01 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 173654,01 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Голового управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 173654,01 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" (код ЄДРПОУ 30917748, вул. Жаб`євська, 57, смт. Верховина, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., 78700) в дохід бюджету податковий борг в сумі 173654 (сто сімдесят три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 01 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська Лісова компанія" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.