Рішення

від 15.09.2020 по справі 300/1370/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. справа № 300/1370/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56566,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до ТОВ "Максімус" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56566,12 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків (а.с.10-12).

06.07.2020 року позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті (а.с.15).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.16-17).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте нею в 2019 році в розмірі 56178,57 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 387,55 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 56566,12 грн.

14.07.2020 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "Максімус" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Також заяв чи клопотань, в порядку пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18.06.2020 року, який набрав чинності 17.07.2020 року, про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов, протягом 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, відповідач суду не подавав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Максімус" є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

13.01.2020 року відповідачем подано позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 28 осіб, з них жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не працювала на підприємстві; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем визначено в 1 одиницю (особу); фонд оплати праці штатних працівників складав 1573 (тис. грн.); середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 56178 грн. за рік, а також зазначено розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 56178 грн. (а.с.7).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "Максімус" не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2019 рік становила 28 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальної експертизи встановлена інвалідність. Проте відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

Як слідує з розрахунку заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 28 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1573000,00 грн. в рік, перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів - 0 грн., кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу - 1 особа, кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів - 1 одиниця, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 56178,57 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2019 рік за 1 непрацевлаштовану особу з інвалідністю становить 56178,57 грн., а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій складає 387,55 грн. (а.с.5).

22.01.2020 року позивач звернувся до ТОВ "Максімус" з листом за № 03-04/91, згідно якого зазначав про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій, визначених у поданому відповідачем звіті (а.с.6).

Сума адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені в розмірі 56566,12 грн. на момент розгляду справи судом ТОВ "Максімус" не сплачена.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 2 статті 19 коментованого Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 статті 19, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України за № 70 від 31.01.2007 року "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Абзац 3 пункту 2 вказаного Порядку, передбачає обов`язок роботодавців подання центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача складав 1 штатний працівник за 2019 рік, яке зайняте особою з інвалідністю не було. Доказів вжиття всіх залежних від ТОВ "Максімус" заходів щодо працевлаштування особи з інвалідністю відповідач суду не подав.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 4 статті 20 коментованого Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статтей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 особи з інвалідністю та в строк до 15.04.2020 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в розмірі 56178,57 грн. За порушення ТОВ "Максімус" термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню в сумі 387,55 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 56566,12 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем не були вжиті усі залежні від нього заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю в 2019 році, суд приходить до переконання про правомірність стягнення з ТОВ "Максімус" адміністративно-господарських санкцій в розмірі 56178,57 грн. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 387,55 грн., а всього разом 56566,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007) до товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус" (код ЄДРПОУ 32605440, вул. Чорновола, 103, м. Івано-Франківськ, 76000) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56566,12 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус" (код ЄДРПОУ 32605440, вул. Чорновола, 103, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 56566 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 12 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.