Рішення

від 15.09.2020 по справі 320/5141/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року № 320/5141/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Комунального підприємства "Іванківське комунальне управління водного господарства" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС України у Київській області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Іванківське комунальне управління водного господарства" та просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують КП "Іванківське комунальне управління водного господарства" - 240822,00 грн., в рахунках погашення боргу з ПДВ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій, а також у результаті несплати самостійно задекларованих зобов`язань з ПДВ. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Відповідач позов не визнав, подав відзив у якому зазначив, що відповідач є комунальним підприємством і належить до спільної власності територіальної громади, тому погашення його податкового боргу має здійснюватися за особливою процедурою, передбаченою ст. 96 ПК України.

Відповідач, також зазначив, що контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства, зокрема, докази вжиття контролюючим органом достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на звернення до суду про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у банках, які його обслуговують та/або на встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

Стверджував, що податкові вимоги на які посилається позивач не стосуються податкового боргу відповідача, який виник в період 2020 року, оскільки податкові вимоги від 01.02.200 №1/39 та від 10.03.20005 № 2/65 виставлені у 2005 році відповідно до положень Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , який втратив чинність з 01.01.2011, а тому не може регулювати питання погашення податкового боргу платника податку, що виник після вказаної дати. Вважає, що на податковий борг який рахувався у відповідача за звітній період 2020 році повинна бути прийнята та надіслана платнику податків нова податкова вимога, а тому сума податкового боргу у розмірі 240822 гри. є необґрунтованою.

Позивач надав до суду відповідь на позовну заяву, у якій проти доводів відповідача заперечував. Зазначив, що особливості погашення податкового боргу комунальним підприємством не змінюють послідовності реалізації стягнення податкового боргу, визначених ст. 195 ПК України.

Також, позивач зауважив, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватись як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Позивач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, у судове засідання призначене 28.07.2020 явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

До суду від сторін 28.07.2020 подана заява про подальший розгляд даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 28.07.2020, керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з відомосте з витягу з Єдиного державного реєстру кричних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, Комунальне підприємство Іванківське комунальне управління водного господарства (ЄДРПОУ 30869595) зареєстроване за адресою: 07200, Київська області, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця І. Проскури, будинок 79/1. Знаходиться за основним місцем обліку у Вишгородському управлінні ГУ ДПС у Київській області.

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено, що станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 2263866,20 грн. (в тому числі новостворений податковий борг, що може бути стягнутий в судовому порядку, в розмірі - 240822,00 грн.).

Вказаний податковий борг виник у результаті несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Зокрема, платником податків подано наступні податкові декларації ПДВ:

1. за січень 2020 від 19.02.2020 на суму - 76432,00 грн.;

2. за лютий 2020 від 18.03.2020 на суму - 63777,00 грн.;

3. за березень 2020 від 16.04.2020 на суму - 59519,00 грн.;

4. за квітень 2020 від 19.05.2020 на суму - 41094,00 грн.;

Так самостійно відповідачем в 2020 році задекларовано - 240822,00 грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, контролюючим органом направлено першу податкову вимогу від 01.02.2005 №1/39, яка була отримана відповідачем та другу податкову вимогу від 10.03.2005 №2/65, яка також була отримана останнім.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 по справі №820/1751/17, постанові від 27.03.2018 по справі №2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі №818/1117/16.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 ПК України).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п. 96.1. ст. 96 ПК України у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з п. 96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у п. 96.1 та п. 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом встановлено, контролюючим органом направлено першу податкову вимогу від 01.02.2005 №1/39, яка була отримана відповідачем та другу податкову вимогу від 10.03.2005 №2/65, яка також була отримана останнім.

Розмір податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 240822,00 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами. Відповідачем не заперечується наявності податкового боргу в сумі 240822,00 грн., проте заперечує проти стягнення коштів з його банківських рахунків для погашення цього боргу, оскільки: - контролюючий орган повинен застосовувати передбачені ст. 96 (а не 95) ПК України механізми стягнення боргу.

Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності застосування до процедури стягнення з комунального підприємства податкового боргу положень статті 96 ПК України та незастосовність ст.95 ПК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 у справі № 813/2851/17 висловив наступну правову позицію: згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку п. 95.3 ст. 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього. При цьому Верховний Суд вказав, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених ст. 95 ПК України.

Таким чином, передбачені ст. 96 ПК України особливі механізми стягнення податкового боргу з комунального підприємства починають застосовуватися у випадку, коли контролюючий орган послідовно застосував усі передбачені ст. 95 ПК України заходи (скерування податкової вимоги, стягнення коштів для погашення податкового боргу, отримання дозволу на реалізацію активів боржника, продаж майна підприємства, що перебуває у податковій заставі) і ці заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Звернення ГУ ДПС у Київській області до суду з цим позовом про стягнення з банківських рахунків Комунального підприємства "Іванківське комунальне управління водного господарства" коштів свідчить про належну реалізацію контролюючим органом передбачених ст. 95 ПК України механізмів погашення податкового боргу. У випадку відсутності/недостатності коштів на банківських рахунках платника податків контролюючий орган повинен буде отримати дозвіл суду на продаж майна боржника, що перебуває у податковій заставі. І лише у випадку недостатності коштів (на рахунках платника податків та від реалізації його майна, що перебуває у податковій заставі) для погашення усієї суми податкового боргу контролюючий орган матиме підстави застосовувати передбачені ст. 96 ПК України особливі механізми погашення податкового боргу комунального підприємства. Тому доводи відповідача в цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм ст.ст. 95, 96 ПК України та не є підставою для відхилення позовних вимог.

З огляду на наведене, враховуючи, що податковий борг Комунального підприємства "Іванківське комунальне управління водного господарства" не погашено, суд вважає позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області обґрунтованими.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Комунального підприємства "Іванківське комунальне управління водного господарства" (код ЄДРПОУ 30869595) у банках, що обслуговують такого платника податків, грошові кошти у сумі 240822 (двісті сорок тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 00 коп. в рахунках погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.