Рішення

від 11.09.2020 по справі 340/1386/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1386/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : Приватного підприємства "Кіровоград-Руфь", пров. Саксаганського, 14, м. Кропивницький

до відповідача-1: Державної податкової служби України, Львівська площа,8, м. Київ,04053

до відповідача-2: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

1)визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020 року №15640 про внесення ПП "Кіровоград-Руфь" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

2) зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області виключити ПП "Кіровоград-Руфь" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 року №1439242/33797314, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 26.11.2019 року;

4) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП "Кіровоград-Руфь" (код ЄДРПОУ - 33797314) №7 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) (а.с.60-61).

На адресу суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення (а.с.98).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ПП "Кіровоград-Руфь" є юридичною особою, основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.17).

Судом встановлено, що ПП "Кіровоград - Руфь" має ліцензію Міністерства аграрної політитки та продовольства України на проведення фумігації та знезараження об`єктів за №566868 (серія АВ від 24.11.2011р.) (а.с.19).

Також, відповідно до дозволу на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки охорони праці та гірчничого нагляду (Держпромнагляд) №2314.13.04.48-75.47.0, ПП "Кіровоград-Руфь" має право виконувати роботи підвищеної небезпеки: роботи з небезпечними речовинами; фотоксин (діюча речовина 1 класу небезпеки); дезінсекуючий засіб "К-Обіоль" - речовина ІІІ класу небезпеки. Дія дозволу з 25.10.2015 р. по 25.10.2020 р. (а.с.20).

З метою здійснення господарської діяльності /виконання робіт по фумігації/ використовувався препарат "Токсіфос", куплений у ПП "НКФ "Деметра" що підтверджується наступними накладними:

-№9011900 від 01.07.2019 (а.с.21)

-№9011905 від 07.08.2019 (а.с.22)

-№9011919 від 25.09.2019 (а.с.23).

ПП "Кіровоград-Руфь" повністю розрахувалось за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №383 від 24.07.2019 року, №407 від 16.08.2019 р.; №388 від 27.09.2019 року (а.с.24-26).

В подальшому, 22.11.2019 року ПП "Кіровоград - Руфь" та ТОВ "Новоодеський елеватор" уклали договір №22/11 від 22.11.2019 року, яким позивач зобов`язався надати послуги з фумігації з соняшника в кількості 5400 тонн на суму 64800,00 грн. (а.с.115-116)

Так, надання зазначених послуг відбулось з використанням препарату "Токсіфос".

За результатом виконаних робіт складено Акт виконаних робіт №23/11 від 30.11.2019 року(а.с.118), а ТОВ "Новоодеський елеватор" оплачено виконані роботи платіжним дорученням №10661 від 26.11.2019 року (а.с.119), що підтверджується наступними доказами: посвідчення про відрядження №23/11-6 (а.с.117,зв.бік), наказ №22/11-3 від 21.11.2019 року, акт виконаних робіт №23/11 від 30.11.2019р., платіжне доручення №10661 від 26.11.2019 року.

Після проведеної оплати, позивачем складено податкову накладну №7 від 26.11.2019 року на загальну суму 64800 грн., в тому числі ПДВ - 10800 грн. за наслідками господарської діяльності з ТОВ "Новоодеський елеватор" (а.с.34).

Вказану податкову накладну подано через систему електронного документообігу на адресу контролюючого органу.

13.12.2019 року надійшла квитанція, згідно з якою податкову накладну прийнято, реєстрацію податкової накладної зупинено, відповідно до р.201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано позивачу надати пояснення та (або) копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с.126).

Позивачем направлено пояснення та копії документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено/. Квитанцією № 2 від 14.01.2020 року підтверджено надходження на адресу відповідача -2 вказаних пояснень (а.с127-128)

15.01.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №1439242/33797314 від 15.01.2020 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, через не надання позивачем копій документів : первинні документи щодо постачання / придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів /робіт, послуг/ з врахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.40)

Вказане рішення оскаржено до ДПС України (а.с.133,138).

Рішенням ДПС України від 28.01.2020 року за №2485/33797314/2, скаргу підприємства залишено без задоволення та рішення регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.139).

Судом встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 року №15640, яким ПП "Кіровоград-Руфь" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 22.03.2018 року та діяла до 01.02.2020 та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Отже, суд зазначає, що посилання представника відповідачів на положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020р., є недоречними, оскільки оскаржуване рішення прийнято у період чинності Постанови №117.

Так, відповідно до пунктів 5,6,7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 у №117 (надалі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що пунктом 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, відповідно до підпункту 1.6 цього пункту комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Пунктом 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зокрема підпунктом 2.1. визначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме із зазначених у підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної ПП "Кіровоград-Руфь" податкової накладної, фіскальний орган у них вказав, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв, проте не вказав якому з 7 підкритеріїв цього пункту він відповідав.

До того ж, доказів, що комісією ГУ ДПС в Кіровоградській області у встановленому порядку щодо позивача розглядалося питання про встановлення його ризиковості та про те, що він внесений до переліку ризикових платників, суду не надано та не доведено, що позивач відповідав Критеріям ризиковості платників податку, або складені ним податкові накладні відповідали Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та/або документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Відтак, з аналізу квитанції неможливо встановити щодо критеріїв ризиковості платника податків чи щодо критеріїв ризиковості господарських операцій контролюючий орган має сумніви, які належить спростувати позивачу під час надання пояснень з метою здійснення реєстрації в ЄРПН своїх податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної, відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з надання послуг, дані про які зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 15, 16, 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п.п.1-3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пунктів 19, 21-23 Порядку рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну (п.1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації).

Відповідно до п.п.11-13 вказаного Порядку платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу (п.п.15-16 Порядку).

Так, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "платником податків не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні" спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, як вбачається із протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 №3, по результатах розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вирішили відмовити у реєстрації накладної №7 від 26.11.2019 ПП "Кіровоград-Руфь", у зв`язку з тим, що на момент розгляду відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту, калькуляції виконаних робіт з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; відсутня звітність про наявні об`єкти оподаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності (а.с.81-82).

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 26.11.2019року.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем - ГУ ДПС у Кіровоградській області по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Кіровоград-Руфь" №7 від 26.11.2019 р., днем її прийняття.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, в тому числі, на підставі рішення суду, датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

При фактичних обставинах даної справи суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №7 від 26.11.2019року на загальну суму 64800 грн., виписану ПП "Кіровоград-Руфь", яку 13.12.2019 останнім направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ПП "Кіровоград-Руфь" № 15640 від 04.02.2020 року прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв (а.с.46).

Як зазначено відповідачем, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ПП "Кіровоград-Руфь" № 15640 від 04.02.2020 року не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

За таких підстав, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення№ 15640 від 04.02.2020 року, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, рішення №15640 від 04.02.2020 року не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС в Кіровоградській області № 15640 від 04.02.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Кіровоградській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 4204грн. (а.с.95-96), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивачем надано суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договору про надання правової допомоги від 21.04.2020 №21/04, згідно умов якого адвокат ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання надавати ПП "Кіровоград-Руфь" (клієнт) правову допомогу. Здійснює комплекс заходів, пов`язаних з наданням консультування, складання документів правового характеру, підписання позовів та представництва прав і обов`язків позивача та здійснення інших необхідних видів правової допомоги, пов`язаних зі змістом договору (а.с.47-51), додаток 1 до договору (а.с.52).

Крім того, позивачем надано суду акт наданих послуг від 28.04.2020р., згідно якого адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: усна консультація, збір доказів, аналіз документів - 590 грн., складання позовної заяви 3 год. - 4959грн. (а.с.53); рахунок-фактуру №1 від 28.04.2020, довідку №1 від 28.04.2020р., про те, що адвокатом отримано від ПП "Кіровоград-Руфь" на рахунок адвоката гонорар у розмірі 5549 грн. (а.с.54,57).

Суд звертає увагу на те, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях. При цьому, підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Підсумовуючи викладене, суд вважає документально підтвердженим і співмірним розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст.8,9,72-77, 90, 139, 193, 242-244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Кіровоград-Руфь" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області №15640 від 04 лютого 2020 року в частині внесення Приватного підприємства "Кіровоград-Руфь" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Приватне підприємство "Кіровоград-Руфь" з переліку платників ризикових платників податків.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 року за №1439242/33797314.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 26.112019року, складену Приватним підприємством "Кіровоград-Руфь", в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Кіровоград-Руфь" (ЄДРПОУ 33797314) судові витрати: на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні); на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43142606) та на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні); на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко