Рішення

від 16.09.2020 по справі 400/1819/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16 вересня 2020 р.справа № 400/1819/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомкомунального підприємства Миколаївської міської ради "Стоматологія № 3", вул. Енгельса, 43-а, м. Миколаїв, 54031

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаДержавна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053

провизнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.20 р. № Ю-2831-25, від 06.04.20 р. № Ю-2831-25

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Стоматологія № 3" (надалі - позивач або КП ММР "Стоматологія № 3") звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна податкова служба України (надалі - третя особа або ДПС України), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 р. № Ю-2831-25 та від 6 квітня 2020 р. № Ю-2831-25.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (т. 1 а. с. 96-98).

В наступному, 7 і 27 липня 2020 р. позивач подав дві заяви про збільшення розміру позовних вимог, в яких доповнив первинні позовні вимоги вимогами про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2020 р. № Ю-2831-25 та від 6 липня 2020 р. № Ю-2831-25 (т. 2 а. с. 58-60, 67-70).

Стаття 47 ч. 1 КАС України передбачає, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі визначено, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання було призначене на 1 липня 2020 р. о 10:30 год. (т. 1 а. с. 195-196).

Отже, позивач мав право збільшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву виключно до 26 червня 2020 р.

Враховуючи, що позивач подав заяви про збільшення позовних вимог поза межами строку, визначеного ст. 47 ч. 1 КАС України, суд не приймає їх до розгляду та розглядає справу в межах первинно заявлених позовних вимог.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що його право на судовий захист в частині оскарження ним вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11 червня 2020 р. № Ю-2831-25 та від 6 липня 2020 р. № Ю-2831-25, може бути реалізоване шляхом подання окремого позову (ів) за загальними правилами КАС України.

Також суд роз`яснює позивачу його право звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого ним за подання заяв про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 7 ч. 1 Закону України "Про судовий збір".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними вимогами ГУ ДПС у Миколаївській області визначило КП ММР "Стоматологія № 3" суму недоїмки з єдиного внеску. Як стверджує позивач, ним єдиний внесок у період з липня 2019 р. до березня 2020 р. нараховано в сумі 87 090,29 грн., а фактично сплачено 93 377,52 грн., тобто мається переплата в розмірі 6 287,0 грн. Також позивач зазначив, що у випадку нарахування штрафу та пені на недоїмку з єдиного внеску, відповідач повинен був прийняти окреме рішення, але відповідача такого рішення не приймав.

Відповідач подав відзив в якому позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що згідно з даними інформаційної системи "Податковий блок", станом на 29 лютого 2020 р. за КП ММР "Стоматологія № 3" рахувалась недоїмка з єдиного внеску в сумі 59 793,39 грн., а станом на 31 березня 2020 р. недоїмка складала 54 893,87 грн. Зазначені суми підлягають сплаті позивачем за вимогами. Крім того, рішенням № 0048615005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10 червня 2020 р., на позивача накладено штраф в розмірі 36 592,99 грн. і нарахована пеня в сумі 28 599,80 грн. (т. 2 а. с. 1-5).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому послався на те, що рішення № 0048615005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийнято відповідачем вже після винесення спірних вимог. Крім того, математичний розрахунок сум штрафу та пені вказує на помилковість визначення відповідачем сум недоїмки (т. 2 а. с. 27-32).

Третя особа пояснень суду не подала.

12 червня 2020 р. судом прийнята ухвала про забезпечення позову (т. 1 а. с. 224-227).

В судове засідання представники учасників справи не прибули.

За приписами ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні, на підставі поданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняла вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2831-25, якою КП ММР "Стоматологія № 3" визначена заборгованість з єдиного внеску в розмірі 59 793,39 грн. (т. 1 а. с. 116). Вимога отримана позивачем 1 квітня 2020 р. (т. 2 а. с. 6).

В наступному, 6 квітня 2020 р. відповідач прийняв другу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2831-25, за якою заборгованість з єдиного внеску склала 54 893,87 грн. Вимога вручена позивачу 29 квітня 2020 р. (т. 1 а. с. 37, т. 2 а. с. 8).

Як слідує з цих вимог, до складу заборгованості ввійшла виключно недоїмка з єдиного внеску, штраф і пеня до них не включені.

Суд зауважує, що рішення № 0048615005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10 червня 2020 р. позивачем в даній справі не оскаржується, а тому суд не може надавати йому правову оцінку та оцінку доводам сторін з цього приводу (т. 2 а. с. 20).

Як слідує з заяв по суті справи, спірними обставинами, є сплата позивачем єдиного внеску в повному обсязі - позивач стверджує, що сплатив єдиний внесок навіть в більшому розмірі ніж слід і за ним рахується переплата, тоді як відповідач наполягає на існуванні за позивачем заборгованості з єдиного внеску станом на 29 лютого 2020 р. і 31 березня 2020 р.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 п. 1 абз. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Стаття 6 ч. 2 п. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладає на платника єдиного внеску обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ст. 9 ч. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Позивач стверджує, що в період з липня 2019 р. до березня 2020 р. сплатив 93 377,52 грн. єдиного внеску, на підтвердження чого надав суду виписки з банківського рахунку, які доводять сплату цієї суми (т. 1 а. с. 19-36, 40-57, 71-86).

Вимоги позивача ґрунтуються на хибних фактичних обставинах, так як заборгованість з єдиного внеску за ним рахується з 2018 р.

Відповідно до ст. 25 ч. 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідач до відзиву надав втяг з інтегрованої картки КП ММР "Стоматологія № 3" з якої слідує, що на кінець 2018 р. позивач мав недоїмку з єдиного внеску в сумі 42 739,55 грн. та пеню в сумі 5 664,02 грн. (т. 2 а. с. 10-19).

Пунктом 8 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 р. № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 р. за № 508/26953 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Так як позивач на кінець 2018 р. мав недоїмку з єдиного внеску, а також пеню, відповідач, на підставі вищенаведеної норми, за рахунок сум, які позивач сплачував протягом липня 2019 р. - березня 2020 р., погашав недоїмку та пеню, яка виникла раніше.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у виді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову комунального підприємства Миколаївської міської ради "Стоматологія № 3" (вул. Енгельса, 43-а, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 32884484) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз