Рішення

від 14.09.2020 по справі 520/9501/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 ,

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 р. № 520/9501/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в спрощеному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/9501/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 142344,42 грн перед бюджетом України за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях", що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подачі позову ТОВ "Харківшлях" має податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 142344,42 грн, який залишається несплаченим.

Ухвалою суду від 23.07.2020 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, однак до суду повернувся поштовий конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 4. статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.15.1.ст. 15 Податкового Кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пп.16.1.4. п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.19-1.1.2 ст.19-1 Податкового кодексу України однією із функцій податкових органів є контролювання своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно п.49.5 ст. 49 Податкового кодексу України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Положення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України передбачають, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ "Харківшлях" має податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 142344,42 грн, що виник на підставі несплати зобов`язань по:

- податковій декларації з податку на додану вартість № 9282726897 від 18.12.2018 в розмірі 79294,00 грн;

- податковій декларації з податку на додану вартість № 9307173600 від 17.01.2019 в розмірі 49679,00 грн;

- податковому повідомленню - рішенню № 0019175705 від 12.12.2018 в розмірі 1044,09 грн (нараховано - 6516,55 грн, сплачено - 5472,46 грн);

- податковому повідомленню - рішенню № 0052695705 від 22.04.2019 в розмірі 12333,33 грн.

Відповідачем не надано до суду доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішення в адміністративному та/чи судовому порядку.

Відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 59.4-59.5 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим сформовано та направлено боржнику податкову вимогу № 11542-57 від 27.12.2018 щодо сплати податкового боргу, яка вручена 11.01.2019.

Суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 по справі № 520/4809/19, яке набрало законної сили 30.08.2019, адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях" про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто до державного бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях" податковий борг в загальній сумі 130 011,09 грн з усіх відкритих розрахункових рахунків.

З вказаного судового рішення вбачається, що заборгованість у ТОВ "Харківшлях" утворилась на підставі несплати грошових зобов`язань по податковим деклараціям: № 9282716897 від 18.12.2018 на суму 79294,00 грн. та № 9307173600 від 17.01.2019 на суму 49673,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що податковим органом направлялись до установ банку інкасові доручення, однак, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках та накладенням арешту, інкасові доручення повертались без виконання.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: - у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пп. 89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

11.04.2019 представником податкового органу у присутності представника підприємства складено акт № 269/20-40-57-07-22 опису майна. Запис щодо обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у у постанові від 05.03.2019 року по справі №818/909/16.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника.

При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах спарив докази свідчать, що контролюючим органом здійснювались заходи з метою погашення податкового боргу, проте останні на його зменшення не призвели.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області є обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 243-246, 257, 258, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43143704) до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях" (місцезнаходження - вул. Куликівська, буд. 2, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 37576226) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 142344 (сто сорок дві тисячі триста сорок чотири) грн 42 коп. перед бюджетом України за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Харківшлях" (ідентифікаційний код - 37576226), що перебуває у податковій заставі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко