Рішення

від 15.09.2020 по справі 520/7638/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 вересня 2020 р. Справа № 520/7638/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Бондарь О.В.,

за участю:

представника позивача - Поліщука Я.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківської області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мід найт торг" (код ЄДРПОУ 42630850, 61072, м. Харків, пр-т Науки, буд. 27-Б) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мід найт торг" (надалі за текстом - ТОВ "Мід найт торг", відповідач), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 223749,00 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мід найт торг" (код ЄДРПОУ 42630850, адреса: 61072, м. Харків, пр-т Науки, буд. 27-Б) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позову вказано, що ТОВ "Мід найт торг" має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 223749,00 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов`язань. Відповідачу направлено податкову вимогу від 04.03.2019 № 23619-56. З дати вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на адміністративний позов у строк, визначений судом. Поштове відправлення на ім`я відповідача повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Керуючись ч.6 ст.7 КАС України, суд застосовує приписи ч.11 ст.126 КАС України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на зміст обґрунтувань адміністративного позову.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ТОВ "Мід найт торг" зареєстровано як суб`єкт господарювання - юридична особа, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 42630850.

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду за ТОВ "Мід найт торг" обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 223749,00 грн., з якого 223749,00 грн., - основний платіж, що нараховано на підставі податкової декларації від 21.02.2019 № 15991880 по терміну сплати 01.03.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що на дату звернення з позовом сума заборгованості обліковується в картках особового рахунку відповідача за відповідним платежем.

Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 04.03.2019 р. №23619-56. З дати вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Про безперервність податкового боргу свідчать наявні в матеріалах справи копії особової картки з АІС "Податковий блок".

Судом встановлено, що відповідачем по справі у строки, визначені діючим законодавством, визначені суми грошових зобов`язань не сплачено. Вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 59.4-59.5 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до змісту адміністративного позову та наявних в матеріалах справи доказів податкова вимога не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1-2 до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду спору не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мід найт торг" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 223749 (двісті двадцять три тисячі сімсот сорок дев`ять) гривень 00 копійок, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мід найт торг" (код ЄДРПОУ 42630850, адреса: 61072, м. Харків, пр-т Науки, буд. 27-Б) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 вересня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун