Рішення

від 16.09.2020 по справі 580/2632/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року справа № 580/2632/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Шрамківка Солар Парк про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

16.07.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Шрамківка Солар Парк (19812, Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Шрамківка, вул. Зелена, буд.12; код ЄДРПОУ 41623973) (далі - відповідач), через позивача податкового боргу із земельного податку на суму 435455,99грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач не сплатив добровільно самостійно задекларовані зобов`язання з плати за землю згідно з податковою декларацією від 09.04.2019 №1539. Оскільки відповідач отримав податкову вимогу від 22.10.2018 форми Ю №259-54 і недоїмка зі сплати вказаного податку збільшилася, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу на вказану суму коштів.

Ухвалою від 21.07.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів. Згідно з даними рекомендованого повідомлення та розписки вказану вище ухвалу відповідач отримав 24.07.2020, а позивач - 23.07.2020.

Правом подати відзив відповідач не скористався про причини не повідомив.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

29.09.2017 Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як суб`єкт господарювання - юридична особа, код ЄДРПОУ 41623973, основний вид діяльності Виробництво електроенергії . Перебуває на податковому обліку позивача.

22.10.2018 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми Ю №259-54 про сплату боргу в сумі 114508,80грн. Згідно з даними рекомендованого повідомлення її вручено 27.11.2018.

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідач має непогашену недоїмку з орендної плати з юридичних осіб.

Вона виникла у т.ч. на підставі податкової декларації з плати за землю від 09.04.2019 №1539 терміном сплати до 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020 із щомісячним платежем в сумі 48384,00грн, та платежем за грудень в сумі 48383,99грн.

Загальна сума недоїмки зі вказаного податку відповідно до даних інтегрованої картки: 387072,00грн. + 48383,99грн. = 435455,99грн.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Відповідно до довідки позивача від 18.06.2020 №1636/23-00-54-10-020 відповідач має 2 відкритих рахунки у банках в національній валюті.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок із орендної плати з юридичних осіб з плати за землю згідно з ст.10 ПК України належать до місцевих податків. Отже, його зарахування здійснюється саме до місцевого бюджету.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Отже, самостійно задеклароване податкове зобов`язання вважається узгодженим і підлягає сплаті у строки, визначені ПК України.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідач перебуває на обліку як платник податків у Черкаській області, позивач набув право відповідно до п.95.3, 95.4 ст. 95 ПК України звернутися до суду з адміністративним позовом.

Згідно з підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до п.87.1.ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №812/41/17 зазначив, що за відсутності доказів направлення на адресу платника податку податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення - відсутні підстави для стягнення з відповідача спірної суми податкових зобов`язань, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не вважається належним чином надісланим (врученим), що призвело до неможливості встановлення строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України, із закінченням якого законодавець пов`язує виникнення у контролюючого органу права на стягнення податкового боргу.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем податкової вимоги. Факт несплати вказаних вище самостійно задекларованих зобов`язань підтверджені даними інтегрованої картки та не спростований. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).

Згідно з п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Суд також врахував, що плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку, що стягнення вказаного податку має відбуватися на користь місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132, 138-139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) до Товариства з обмеженою відповідальністю Шрамківка Солар Парк (код ЄДРПОУ 41623973) задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Шрамківка Солар Парк (код ЄДРПОУ 41623973), через Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на користь місцевого бюджету податковий борг із орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 435455,99грн. (чотириста тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 16.09.2020.