Рішення

від 16.09.2020 по справі 600/882/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/882/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фрігоріст звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік в частині, що стосується включення ТОВ Фрігоріст до такого Плану-графіка.

Позов обґрунтовано безпідставними та необґрунтованими діями суб`єкта владних повноважень щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст до категорії платників з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів, що стало причиною включення до плану-графіка документальних перевірок.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву. Вказував, що у відповідності до статей 77 Податкового кодексу України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524 (Порядок №524) Товариство з обмеженою відповідальністю Фрігоріст включено до плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 рік як платника податків, що має критерії високого та середнього ступеня ризику несплати податків. При формуванні плану-графіка було враховано показники звітності за 2018 рік, на підставі яких встановлено, що у позивача наявні критерії ризику, які згідно з пунктом 5 Порядку №524 слугували підставою для включення Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст до плану-графіку перевірок. Зазначав, що контролюючими органами дотримано вимоги Порядку №524 щодо включення позивача до плану-графіку планових перевірок на 2020 рік, адже він відноситься до високих критеріїв ризиків. Крім цього, відповідач вказував, що наявність критеріїв ризику у платника податків вказує на вірогідність недоплати або приховування об`єкта оподаткування, що підтвердиться або спростується виключно під час здійснення контрольно-перевірочної роботи. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій звертав увагу на те, що з відзиву не вбачається, зокрема, за який період проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику. Крім цього, інформація з інформаційних систем органу ДПС не є належним доказом, оскільки не може беззаперечно підтверджувати наявність ризиків в діяльності платника податків чи вірогідність недоплати або приховування об`єкта оподаткування. Вважає, що інформація, викладена у відзиві не містить відомостей, що стали підставою для висновку податкової про те, що платник податків відповідає критеріям високого ступеня ризику. Окрім того, відповідачем не зазначено, які саме інформаційні ресурси ДПС, інші джерела та аналіз яких основних показників діяльності позивача надав підстави для висновку про наявність у позивача наведених критеріїв ступеню ризику. Контролюючий орган, на переконання позивача, у своєму відзиві належними та допустимими доказами не спростував інформацію з приводу процедури та підстав включення позивача до плану графіку. Просив суд заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що при включенні позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік він здійснював власні повноваження на підставі норм чинного законодавства. В межах спірних правовідносин контролюючими органами не приймалось будь-яких нормативно-правових актів або актів індивідуальної дії, які б безпосередньо порушували права чи інтереси позивача (зокрема, наказу на проведення планової документальної перевірки). Отже, факт включення позивача до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік не створює для ТОВ Фрігоріст жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року клопотання Державної податкової служби України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у Чернівецькій області.

В письмових поясненнях Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області наведено норми права, які регулюють спірні відносини, та вказано, що включення позивача до плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 рік, а також коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік здійснено відповідно до чинного законодавства. Головне управління ДПС у Чернівецькій області просило суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року призначено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 15 вересня 2020 року о 10 год. 00 хв.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Водночас від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з`явився. Про причини неявки не повідомив.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, 15 вересня 2020 року подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області в порядку письмового провадження.

За наведених обставин, враховуючи положення частини першої, пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, та зважаючи на положення частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фрігоріст (код ЄДРПОУ 39782628) зареєстровано як юридична особа та взято на облік як платника податків у Головному управління ДПС у Чернівецькій області з 07 травня 2015 року із здійсненням виду господарської діяльності за кодом КВЕД - 52.10 Складське господарство.

Відповідно до затвердженого Головою Державної податкової служби України 24 грудня 2019 року Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 рік контролюючим органом заплановано документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року. Термін проведення перевірки - з 01 червня 2020 року по 01 липня 2020 року.

24 березня 2020 року Державною податковою службою України листом за вих.№4610/7/99-00-05-03-02-07 повідомлено, зокрема, Головні управління ДПС в областях про те, що коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у березні 2020 року, яке сформовано згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524 Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків із змінами, затверджено Головою Державної податкової служби України 23 березня 2020 року. Крім цього, зазначено, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік з урахуванням коригування розміщено на офіційному веб-порталі ДПС.

У березні 2020 року відбулось коригування плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 рік, у тому числі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст . Так, на підставі положень Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ перенесено проведення перевірки даного товариства на липень 2020 року.

21 травня 2020 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст подано адвокатський запит до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому адвокат просив надати інформацію та належним чином завірені копії таких документів: підтвердження щодо дати оприлюднення центральним органом ДПС плану-графіку перевірок на 2020 рік; обґрунтування підстав включення ТОВ Фрігоріст до плану-графіку перевірок на 2020 рік; інформаційно-аналітичну довідку щодо платника податків ТОВ Фрігоріст ; будь-яку інформацію, що стосується обґрунтування підстав включення ТОВ Фрігоріст до плану-графіку перевірок на 2020 рік.

29 травня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надіслано лист за вих.№3667/10/24-13-05-06-10 Про надання відповіді на адвокатський запит , в якому, посилаючись зазначено про те, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Міністерством фінансів України. Наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за №751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний). Розрахунок критеріїв ризику несплати податків здійснюється засобами інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів, зокрема за даними податкової звітності платників податків. Водночас, останній може мати критерії ризику різних ступенів. Віднесення платника податків до окремого ступеня ризику законодавством не передбачено. Відповідно до Порядку №524 при формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. За результатами господарської діяльності за 2018 рік ТОВ Фрігоріст мало ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів: рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 0,69; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 3,66; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків - 100%; декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період - 165,2 тис. грн.; інші операційні витрати більше Інших операційних доходів 54,0 тис. грн (89,0/143,0); оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг - 1.

Зазначено також і про те, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік сформовано відповідно до Податкового кодексу України та Порядку №524 та оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України 24 грудня 2019 року. У зв`язку з введенням в дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України , щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року №533-ІХ здійснено коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині перенесення місяця початку проведення документальної планової перевірки ТОВ Фрігоріст , а саме з червня 2020 року на липень 2020 року. Відповідно до Порядку №524 оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. Оновлений план-графік проведення документальних перевірок платників податків з урахуванням коригування оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДПС. Так, коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у березні 2020 року затверджено Головою Державної податкової служби України Верлановим С.О. 23 березня 2020 року. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків па 2020 рік з урахуванням коригування розміщено на офіційному веб-порталі ДПС. З огляду на наведене, включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік ТОВ Фрігоріст , а також коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

До вказаного листа Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області додано такі документи: інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємств; копію витягу з інформаційного додатку План-графік проведення документальних перевірок ; копію листа ДПС України №8017/7/99-00-05-03-04-17 від 24 грудня 2019 року; копію витягу з веб-сайту ДПС України План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік І та ІІ розділи ; копію витягу з інформаційного додатку План-графік проведення документальних перевірок (з урахуванням коригування) ; копію листа ДПС України №4610/7/99-00-05-03-02-07 від 24 березня 2020 року; копія витягу з веб-сайту ДПС України План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків па 2020 рік І та ІІ розділи .

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України план - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Згідно з вимогами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно із пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 Розділу I Загальні положення Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за №751/27196 (Порядок №524) встановлено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Загальні положення Порядку №524 проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

За правилами абзацу 4 пункту 3 Розділу I Загальні положення Порядку №524 після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи Управління документами плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

З аналізу вказаних норм вбачається, що територіальні органи фіскальної служби формують проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року; засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України територіальні органи подають такі проекти на узгодження; після формування інформаційно-аналітичної довідки територіальні органи ДФС зобов`язані надати департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами", як плани-графіки (коригування планів-графіків) так і відповідні додаткові документи в обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Розділом III Порядку №524 передбачено, що до розділів І, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження. Формування переліку платників податків до розділів І, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Пунктом 5 розділу ІІІ даного Порядку №524 визначено наступні критерії відбору платників податків-юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

2) середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об`єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов`язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від`ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;

3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов`язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов`язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Отже, план-графік проведення перевірок має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

Аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку №524 свідчить про те, що процедура включення платника податків до плану-графіка може вважатися проведеною у повній відповідності до вимог чинного законодавства, якщо територіальний орган при відборі платників своєчасно та належно сформував та направив до ДФС наступні документи:

1) проект річного плану-графіка;

2) інформаційно-аналітичну довідку щодо платників податків;

3) обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

Якщо вказаного порядку не було дотримано і контролюючий орган не може документально підтвердити повну послідовність проведеного відбору, є всі підстави вважати, що платник був включений до плану графіка документальних планових перевірок безпідставно.

В ході судового розгляду справи відповідачем надано суду Інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства, яке включається до плану графіка перевірок.

У розділі III вказаної довідки міститься перелік ризиків несплати податків позивачем, а саме: 1) рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 0,69 (069/0,00); 2) рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 3,66 (0,06/3,72); 3) здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків - 100%; 4) декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період - 165,2 тис. грн.; 5) інші операційні витрати більше інших операційних доходів 54,0 тис. грн (89,0/143,0); 6) оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг - 1.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden N 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі Сєрков проти України (заява N 39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

У справі Федорченко та Лозенко проти України (заява N 387/03, 20 вересня 2012 року, п. 53) Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Проте в ході судового розгляду справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було надано належних доказів на підтвердження наявності підстав включення позивача-платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка) та складання вказаної вище Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, яке включається до плану графіка перевірок.

Жодних документів в обґрунтування ризиків, що вказані в аналітичній довідці, суду не надано.

При цьому суд зазначає, що обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка є невід`ємною частиною паперового варіанту плану-графіка.

Оскільки в ході розгляду справи відповідач не надав вказані обґрунтування, безпідставним та необґрунтованим є включення позивача до плану-графіка.

Враховуючи викладене, зважаючи на ненадання відповідачем відповідних доказів на підтвердження наявності підстав включення платника податків ТОВ Фрігоріст до плану-графіка (коригування плану-графіка) щодо діяльності підприємства, яке включається до плану графіка перевірок, тобто не доведено законність оскаржуваних дій, то наявні підстави для визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік в частині, що стосується включення Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст до такого Плану-графіка.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні справи судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України також враховано правові позиції суду касаційної інстанції в подібних правовідносинах (постанови Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі №520/3161/19, від 31 липня 2018 року №820/653/17, від 23 січня 2018 року у справі №813/1946/17).

Крім цього, з огляду на доводи сторін, суд вважає за необхідним зазначає таке.

Як вбачається з Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств, підставами для включення позивача до плану-графіку стала його відповідність низки критеріям ризику за 2018 рік.

Так, зазначено про рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 0,69 (0,69/0,00).

З приводу указаного у відзиві зазначено, що критерій ризику рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2018 рік як відхилення між рівнем сплати податку на прибуток ТОВ "Фрігоріст" та рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь "складське господарство ". Галузь складське господарство вказана як основний вид діяльності в реєстраційних даних ТОВ "Фрігоріст". Рівень сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання розраховується як питома вага податку на прибуток в доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку, та для ТОВ "Фрігоріст" становить 0 відсотків. Рівень сплати податку на прибуток по відповідній галузі розраховується як питома вага сумарного податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку, та становить для галузі складське господарство 0,6 відсотка. Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання ТОВ Фрігоріст та рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь складське господарство , становить 0,69 відсотка. Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на прибуток по відповідній зі становить 100 відсотків (0,69/0,69*100=100%).

Проте відповідачем не наведено, з яких числових даних та розрахунків виходив податковий орган, стверджуючі, що рівень сплати податку на прибуток по відповідній галузі - становить 0,69 відсотка.

Обґрунтовуючи рівень сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь складське господарство відповідач зазначив, що він розраховується як питома вага сумарного податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному доході від будь-якої діяльності, визначеними за правилами бухгалтерського обліку та становить для галузі складське господарство -0,69 відсотка.

При цьому в матеріалах справи відсутня інформація, яким визначено цей відсоток ДФС України, не зазначено по галузі в межах області (Чернівецької) чи країни.

Суд звертає увагу на те, що у відповіді на відзив позивачем зазначено, що із інформаційних даних, що є доступними для органів ДПС (структура податкової накладної за кодом УКТ ЗЕД) за 2018 рік, обсяг постачань без податку на додану вартість за 52.10 - Складське господарство становить 1245,1 тис. грн., або 10% загального обсягу постачань, за кодом 08.08 Яблука, груші, айва, свіжі та 08.09 Абрикоси, вишні та черешні, (включаючи нектарини), сливи та терен, свіжі , сукупно - 10823,3 тис. грн., або 90%. Таким чином, оцінка ТОВ Фрігоріст як платника податку на прибуток, що відноситься до галузі складське господарство є необґрунтованою. Оцінка ТОВ Фрігоріст за критерієм Рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю є безпідставною та необґрунтованою з огляду на те, що відповідно до показників фінансової звітності за 2018 рік (інформація є доступною в органах ДПС) у ТОВ Фрігоріст сума непокритих збитків становить 816 тис. грн., які на вимогу ДПСУ не були задекларовані в звітності з податку на прибуток за 2018 рік. ТОВ Фрігоріст зареєстровано 07.05.2015 року. Фактично приступило до здійснення господарської діяльності з 2016 року, в тому числі з вересня 2016 року розпочало надавати послугу зберігання (дана інформація доступна в органах ДПС, в тому числі в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних ). Протягом 2015 - 2016 років Товариство здійснювало капітальне будівництво Фруктосховища та імпортувало для цього відповідне холодильне обладнання. Діяльність Товариства за цей період, в тому числі правомірність заявленого бюджетного відшкодування була перевірена в ході проведення позапланових перевірок ДПС (дана інформація є доступною в органах ДПС). І саме імпортні операції та операційна курсова різниця, нарахована за монетарними статтями, стали основною причиною виникнення збитків в 2015-2016 роках. З огляду на це у Товариства, що розпочало свою діяльність, налагоджує складний виробничий процес, сума збитків на такому етапі є об`єктивною та виправданою. А тому обчислювати та аналізувати показник Рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю при наявності фактичних збитків у Товариства є безпідставним.

Між тим указаних тверджень позивача відповідачем жодним чином не спростовано. Заперечення, які згідно частини другої статі 159 Кодексу адміністративного судочинства України є одним із видів заяв по суті справи, що подаються на відповідь на відзив, відповідачем до суду не подавались.

Крім цього, зазначений вище критерій ризиковості відноситься відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №524 до критеріїв високого ступеня ризику, тоді як критерій декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік , - до критеріїв середнього ступеня ризику.

Однак у відзиві відсутнє обґрунтування оподаткування у позивача як такого і, відповідно, наявність від`ємного значення об`єкта оподаткування, - оцінка ТОВ Фрігоріст за критерієм ризику високого ступеня є необґрунтованою та безпідставною.

Згідно Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств наступним критерієм є - рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 3,66 (0,06/3,72).

З приводу указаного у відзиві зазначено, що критерій ризику рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2018 рік як відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання ТОВ Фрігоріст та рівнем сплати податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які декларують галузь складське господарство . При цьому рівень сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання розраховується як питома вага позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду в обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та за ставкою 7 відсотків, та для ТОВ Фрігоріст становить 0,06 відсотка. Рівень сплати податку на додану вартість по відповідній галузі розраховується як питома вага сумарного позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та за ставкою 7 відсотків, та для галузі складське господарство становить 3,72 відсотка. Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання ТОВ Фрігоріст та рівнем сплати податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які декларують галузь складське господарство , становить 3,66 відсотка. Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на додану вартість по відповідній галузі становить майже 98,4 відсотка (3,66/3,72*100=68,8%).

Однак в матеріалах справи відсутня інформація, ким визначено цей відсоток ДФС України, не зазначено по галузі в межах області (Чернівецької) чи країни.

Поряд з цим у відповіді на відзив позивачем зазначено про помилковість тверджень відповідача про те, що критерій ризику Рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 3,66 (0,06/3,72) розраховано згідно показників податковий декларацій з податку на прибуток за 2018 рік.

Так, з розділу ІІ Інформаційно-аналітичної довідки вбачається, що всі критерії аналізувалися на підставі даних за 2018 рік.

Поряд з цим позивач вказував, що із даних, які є доступними для органів ДПС (структура податкової накладної за кодом УКТ ЗЕД) за 2018 рік, обсяг постачань без податку на додану вартість за кодом 52.10 - Сільське господарство становить 1245,1 тис. грн., або 10% загального обсягу постачань, за кодом 08І08 Яблука, груші, айва, свіжі та 08.09 Абрикоси, вишні та черешні, персики (включаючи нектарини), сливи та терен, свіжі , сукупно - 10823,3 тис. грн., або 90%. Значення таких показників за 9 місяців 2019 року знаходиться на рівні 9% (1163,3 тис. грн.) та 91% (117 00 тис. грн.). Відповідно оцінка повинна проводитись за галуззю оптова торгівля фруктами та овочами . Значення показника для такої галузі органом ДПСУ не публікується.

На думку позивача, контролюючим органом безпідставно прийняті для аналізу відомості податкової звітності платника податку за 2018 рік. Предметом аналізу мали бути дані декларацій з податку на додану вартість за 9 місяців 2019 року. Відповідно до відомостей в цих деклараціях, обсяг постачань за кодом 52.10 - Складське господарство становить 461,7 тис. грн., або 14,8% загального обсягу постачань, за кодом 08.08 Яблука, груші, айва, свіжі та 08.09 Абрикоси, вил ні та черешні, персики (включаючи нектарини), сливи та терен, свіжі: , сукупно - 2359 тис. грн, або 85,2%.

Між тим, указаних тверджень позивача відповідачем жодним чином не спростовано. Заперечення, які згідно частини другої статі 159 Кодексу адміністративного судочинства України є одним із видів заяв по суті справи, що подаються на відповідь на відзив, відповідачем до суду не подавались.

Крім цього, оскільки контролюючим органом проведено коригування плану графіку документальних перевірок на 2020 рік в березні поточного року, то при оцінці ступеня ризику рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю контролюючий орган мав прийняти до уваги значення показників декларації і за лютий 2020 року.

Як указував позивач, обсяг податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2020 року становить 256206 грн., позитивне значення по декларації з ПДВ за лютий 2020 року (ряд. 18) становить 29737 грн., сума сплаченого податку за січень-лютий 2020 року становить 52700 грн., в тому числі за лютий - 19000 грн. Таким чином, рівень сплати податку на додану вартість ТОВ Фрігоріст за лютий 2020 року становить (19000/256206) - 7,42%.

Проте наведених доводів позивача відповідачем не спростовано.

Згідно аналітичної довідки наступним критерієм зазначено - здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків - 100%.

Щодо названого критерію у відзиві вказано, що такий розраховується як співвідношення між задекларованими різницями, які виникають відповідно до Кодексу (+,-) та задекларованим фінансовим результатом до оподаткування (прибуток або збиток), визначеним у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-). Задекларовані показники ТОВ Фрігоріст становлять (-)105305,00 грн та 105305,00 грн відповідно, таким чином критерій ризику становить: (-)105305 /105305 * 100% = 100%.

Однак при цьому відповідачем не наведено обґрунтованих фактів щодо правомірності оцінки позивача за названим критерієм як платника саме з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів.

Доводи позивача та обставини його діяльності, наведені у відповіді на відзив з указаного критерію, відповідачем не спростовано. Заперечення, які згідно частини другої статі 159 Кодексу адміністративного судочинства України є одним із видів заяв по суті справи, що подаються на відповідь на відзив, відповідачем до суду не подавались.

Згідно Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств наступним критерієм зазначено - декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період - 165,2 тис. грн.

З приводу указаного у відзиві зазначено, що цей критерій рівний задекларованій сумі у рядку 24 декларації з ПДВ за останній місяць (останнє декларування) розрахункового (звітного) періоду понад 100 тис. грн, а у разі якщо така сума не досягає 1 млн грн, то понад 5% податкового кредиту. Так як податковим (звітним) періодом для податку на прибуток ТОВ Фрігоріст був календарний рік, то при плануванні враховано показники звітності за попередній рік - 2018. При цьому врахування показників звітності за окремими видами платежів Наказом №524 не передбачено.

Поряд з цим у відзиві не наведено фактів щодо правомірності оцінки даного критерію ризиковості саме за 9 місяців 2019 року, не врахована відсутність такого від`ємного значення станом на лютий 2020 року та рівень сплати податку на додану вартість станом на лютий 2020 року в 7,42%, на чому наголошено позивачем у відповіді на відзив.

Наступним критерієм у Інформаційно-аналітичній довідці щодо діяльності підприємств зазначено - інші операційні витрати більше інших операційних доходів 54,0 тис. грн (89,0/143,0).

Відносно цього у відзиві вказано, що позивачем відображено у звіті про фінансові результати суму інших операційних витрат -143 тис. грн та суму інших операційних доходів - 89 тис. гривень. Таким чином показник даного критерію ризику становить 54,0 тис. грн (143 тис. грн - 89 тис. грн).

Позивачем, у свою чергу, у відповіді на відзив зазначено, що у складі інших операційних витрат в сумі 143 тис. грн., ряд. 2180 Звіту про фінансові результати за 2018 рік міститься податок на нерухоме майно в сумі 49,7 тис. грн. З огляду на це співвідношення інших операційних доходів та інших операційних витрат матиме вигляд як співвідношення 89,0 тис. грн. Інші операційні доходи до 93,3 тис. грн. Інші операційні витрата . Загалом структура інших операційних доходів та інших операційних витрат складається із нарахованих доходів та витрат від операційної курсової різниці, що виникають через вплив змін валютних курсів.

З огляду на викладене, враховуючи абсолютне відхилення інших операційних доходів та інших операційних витрат та приналежність даного показника до критеріїв середнього ступеня ризику, у контролюючого органу відсутні підстави оцінювати позивача за критерієм Інші операційні витрати більше інших операційних доходів як платника з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів.

Останнім критерієм в аналітичній довідці зазначено - оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг - 1.

З приводу наведеного у відзиві вказано, що цей критерій є довідковим.

Водночас суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності урахування вказаного критерію, оскільки оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг не є критерієм ризиковості платника щодо несплати податків, вичерпний перелік яких наведено в пункті 5 Розділу III Порядку №524.

Встановлення ставок ввізного мита, повне або часткове звільнення від сплати мита встановлено Митним кодексом України та є у виключній компетенції Державної митної служби України та її територіальних органів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, ним не спростовано доводів позивача, наданих в обґрунтування заявлених вимог, що у своїй сукупності дає підстави для висновку про задоволення позову.

Щодо доводів відповідача, викладених у письмових поясненнях, про те, що факт включення позивача до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік не створює для ТОВ Фрігоріст жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Крім того, в статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, за змістом наведених норм судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, невід`ємним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень при включенні позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платника податків на 2020 рік, здійснював владні повноваження, керуючись при цьому нормами законодавства у сфері податкових відносин. Такі дії в подальшому призводять до здійснення податковим органом відповідної перевірки, початку якої передує видання наказу про призначення перевірки та оформлення відповідних направлень. В той же час, оскільки включення позивача відбулося виключно на підставі встановлення відповідачем щодо нього критеріїв ризиковості (платнику податків присвоєно ступінь ризиковості), вказані дії безумовно вчиняють негативний вплив на ділову репутацію суб`єкта господарювання, а тому такі дії можуть бути предметом судового спору.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, про що свідчать його постанови від 28 січня 2020 року у справі №520/3161/19, від 31 липня 2018 року у справі №820/653/17.

Щодо розподілу судових витрат варто зазначити таке.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки згідно наявного у справі платіжного доручення №39 від 25 червня 2020 року позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Інших документів щодо понесення позивачем судових витрат у цій справі її матеріали не містять.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік в частині, що стосується включення Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст (код ЄДРПОУ 39782628) до такого Плану-графіка.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фрігоріст судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 вересня 2020 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фрігоріст (60235, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Ломачинці, вул. Шлях, буд. 2-Г), відповідач - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8), третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013).

Суддя О.П. Лелюк