Ухвала

від 16.09.2020 по справі 620/117/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/117/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, питання про залишення без розгляду адміністративного позову Дочірнього підприємства Деолик-Трейд до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Деолик-Трейд звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2019 №№00001140500, 00001150500.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 11.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 16.09.2020 судом постановлено питання про залишення без розгляду адміністративного позову Дочірнього підприємства Деолик-Трейд до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач причини неявки суду не повідомив, представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 06.02.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 11:00 год. 02.03.2020.

28.02.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 02.03.2020 без його участі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.03.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 30.03.2020.

Ухвалою суду від 30.03.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 11:00 год. 27.04.2020.

Ухвалою суду від 27.04.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 15:00 год. 13.05.2020, у зв`язку з неявкою сторін.

Позивачу 28.04.2020 направлено повістку про виклик на 15:00 год. 13.05.2020, яку останній отримав 29.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99).

Ухвалою суду від 13.05.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 15:00 год. 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 14:00 год. 29.07.2020.

Ухвалою суду від 29.07.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 10:00 год. 07.09.2020, у зв`язку з неявкою сторін.

Позивачу 30.07.2020 направлено повістку про виклик на 10:00 год. 07.09.2020, яку останній отримав 04.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.122).

Ухвалою суду від 07.09.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 15:00 год. 16.09.2020, у зв`язку з неявкою сторін.

Позивачу 09.09.2020 направлено повістку про виклик на 15:00 год. 16.09.2020, яку останній отримав 10.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.127), однак останній у судове засідання 16.09.2020 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Суд констатує, що судові засідання, у тому числі і підготовче, 4 рази відкладалось за клопотанням представника позивача, та тричі у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого представника позивача, який заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

З огляду на приписи наведеної статті процесуальним законодавством передбачено випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності позивача - у разі надходження від нього заяви про розгляд справи за його відсутності або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважає, що неявка позивача у судові засідання, призначені на 06.02.2020, на 30.03.2020, на 27.04.2020, на 13.05.2020, на 08.07.2020, на 29.07.2020, на 07.09.2020, на 16.09.2020 перешкоджає розгляду справи, оскільки характер спірних правовідносин передбачає участь представника позивача в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Отже, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №800/482/17 (провадження №11-267заі18), висновки якої, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, з матеріалів справи випливає, що позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань на 06.02.2020, на 02.03.2020, на 30.03.2020, на 27.04.2020, на 13.05.2020, на 08.07.2020, на 29.07.2020, на 07.09.2020, на 16.09.2020, та більше, ніж двічі не прибув у судові засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а також не повідомив суду причини неявки.

Також суд встановив, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів поважності причин неявки позивача у судові засідання.

Водночас суд звертає увагу позивача на той факт, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні особисто, він може брати участь у судовому процесі через представника (скористатися правовою допомогою адвоката).

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 (провадження №61-36375св18).

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20), що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Повістками, отриманими позивачем, суд звертав увагу останнього на наслідки неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, передбачені статтями 205, 206 КАС України.

Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України … якщо неявка перешкоджає розгляду справи означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи повторне неприбуття позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 16.09.2020, а також неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України.

Суд звертає увагу позивача на положення частини 4 статті 240 КАС України, за змістом якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Деолик-Трейд до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу суду у повному обсязі виготовлено 16.09.2020.

Суддя В.В. Падій