Постанова

від 16.09.2020 по справі 1.380.2019.000276

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.000276

адміністративне провадження № К/9901/31000/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне підприємство "Технобуд" до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 (суддя - Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019 (головуючий суддя Матковська З.М., судді Затолочний В.С., Шавель Р.М.),

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне підприємство "Технобуд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 №0021561413, №0021581413, якими Товариству зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2018 року на 3 153 337,00 грн та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 608' 143,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 405' 429,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202' 714,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки податкової перевірки про безтоварність господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ ''Елтехкомп НВП'' (правонаступник - ТОВ ''Катро Парс'') у серпні, вересні 2018 року, за результатами якої були прийняті зазначені податкові повідомлення - рішення, є безпідставними, оскільки операції підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, контрагент-постачальник товарів мав податкову правосуб`єктність (був зареєстрований платником ПДВ), тоді як висновок контролюючого органу про удаваність господарських операцій ґрунтується на підставі даних інформаційної системи ДФС ''Податковий блок'' та суб`єктивної оцінки посадових осіб, які проводили перевірку, наданих Товариством документів як недостовірних.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20.12.2018 №0021561413, №0021581413.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо порушень Товариством податкового законодавства при визначенні даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з придбання товару (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ) у ТОВ ''Елтехкомп НВП'' є безпідставними, оскільки господарські операції фактично відбулися, підтверджені письмовими доказами (договором поставки, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками по рахунку Товариства щодо сплати постачальнику ціни зазначеного обладнання), обладнання використано позивачем в господарській діяльності (при виконанні договору генерального підряду від 17.05.2018 №17-05/18-01 із ТОВ ''СОЛАР ГРІН ТЕХ''). Застосувавши норми статей 44, 134, 135, 198, 201 Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір.

ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки обставинам, які наведені у акті перевірки щодо фіктивності операцій з придбання позивачем товару у ТОВ ''Елтехкомп НВП'', фінансові показники яких враховані позивачем при визначенні сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття ГУ ДФС податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки, викладені в акті ''Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ БРП "Технобуд" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018'' від 07.12.2018 №2810/13-01-14-13/23956631 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновком, викладеним в акті перевірки, Товариство порушило, зокрема норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), внаслідок чого занизило податок на прибуток за ІІІ квартал 2018 року на 405' 429,00 грн та завищило від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за вересень 2018 року на 3' 153' 336,63 грн.

Висновок контролюючого органу вмотивований тим, що операції з придбання Товариством товару (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ) вартістю15' 766' 683,24 грн (в тому числі, ПДВ - 3' 153' 336,63 грн) у ТОВ ''Елтехкомп НВП'' (правонаступник -ТОВ ''Катро Парс'') є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без їх фактичного здійснення. При цьому контролюючий орган використав податкову інформацію щодо ТОВ ''Елтехкомп НВП'', отриману з баз даних ДФС України, та податкову інформацію, отриману за результатами заходів податкового контролю, відповідно до якої основний вид діяльності ТОВ ''Елтехкомп НВП'' - це консультування з питань комерційної діяльності; товариство не має достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення відповідної господарської діяльності (виготовлення реалізованого позивачу обладнання); з жовтня 2018 року не подає податкову та фінансову звітність; згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ТОВ ''Елтехкомп НВП'' трансформаторних підстанцій, які були реалізовані позивачу; в наданих позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних не зазначено пункт розвантаження товару; згідно з інформаційними базами даних ДФС придбання позивачем транспортних послуг у Приватного підприємства ''Західні енергетичні сполучення'', яке вказане перевізником в товарно-транспортних накладних, не встановлено; технічні паспорти на обладнання містять інформацію щодо іншої юридичної особи, а не ТОВ ''Елтехкомп НВП''.

Зважаючи на ці обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ ''Елтехкомп НВП'' не постачало товар (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ), оприбуткований позивачем на бухгалтерському рахунку 281 ''Товари на складі''. Відтак, позивач повинен був збільшити на 2' 252' 383,00 грн отриманий в ІІІ кварталі 2018 року дохід на вартість безоплатно отриманого товару, джерело походження якого невідомого, та не мав права на збільшення податкового кредиту за березень - серпень 2018 року на загальну суму 3' 153' 336,63 грн.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати'', затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статей 134, 198 ПК, зокрема в постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Це відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт здійснення позивачем операцій з придбання товару (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ) підтверджується письмовими доказами, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: договором поставки товару від 05.03.2018 №21 між позивачем і ТОВ ''Елтехкомп НВП''; податковими та видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; договором від 01.08.2018 №6 між ПП ''Західні енергетичні системи'' (підрядник) та позивачем (замовник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати у відповідності до умов договору перевезення комплектних трансформаторних підстанцій; актом надання послуг від 08.10.2018 між ПП ''Західні енергетичні системи'' та позивачем з надання послуг перевезення комплектних трансформаторних підстанцій; платіжними документами про оплату придбаного обладнання та послуг з його перевезення, - а також встановленими судами попередніх інстанцій обставинами щодо подальшого використання позивачем придбаного обладнання при виконанні договору генерального підряду від 17.05.2018 № 17-05/18-01 із ТзОВ ''СОЛАР ГРІН ТЕХ''.

Оцінюючи зазначені вище докази, зокрема товарно-транспортні накладні, суд відхилив довід ГУ ДФС стосовно недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних, зважаючи, що досліджені в судовому процесі докази підтверджують факт придбання позивачем вказаного вище обладнання. Доводів, що Товариство не надало під час перевірки документи, що підтверджують придбання послуг із перевезення обладнання у ПП ''Західні енергетичні системи'', ГУ ДПС в касаційній скарзі не наводить. Достатність доказів для встановлення обставин щодо перевезення обладнання судом визнана.

У відповідності з частиною другою статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом не встановлено правило підтвердження обставин щодо придбання товару виключно товарно-транспортною накладною, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій при оцінці товарно-транспортних накладних як доказу зазначених обставин у цій справі враховували й інші докази, що відповідає правилам оцінки доказів, встановленим статтею 90 КАС.

Щодо доводу відповідача про невідповідність інформації, відображеної в наданих до перевірки технічних паспортах на товар (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВа) в частині зазначення інформації, що належить іншій юридичній особі, то, як установив суд, таке не відповідає фактичним обставинам.

Дані з автоматизованих систем ДПС щодо показників податкового обліку платників податків, окремо від документів, на підставі яких ведеться податковий облік, не є належними доказами стану податкового обліку платника податків в цілях його (податкового обліку) оцінки на предмет відповідності чинному законодавству. Автоматизоване співставлення задекларованих платниками податків сум податкових зобов`язань та податкового кредиту не передбачене законом як засіб перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань, а тому на результатах такого співставлення висновок щодо виконання податкового обов`язку не може ґрунтуватися.

Оцінка доказів судами попередніх інстанцій, на підставі якої суди встановили обставини у цій справі, відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 90 КАС, зокрема правилу оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували наведені вище норми матеріального права до встановлених обставин у справі та зробили правильний висновок щодо прав і обов`язків сторін у цій справі.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

На обґрунтування цього висновку колегія суддів Верховного Суду, крім наведених вище мотивів, зазначає, що донарахування ГУ ДПС позивачу суми грошових зобов`язань з податку на прибуток на підставі пункту 134.1 статті 134 ПК не відповідає змісту правовідносин щодо сплати податку на прибуток підприємств. За встановленого перевіркою факту витрат платника цього податку контролюючий орган відповідно до встановлених нормами пункту 20.1 статті 20 ПК повноважень має право витребувати від платника документи, які підтверджують ці витрати, а в разі не надання таких документів - виключити з податкового обліку непідтверджену суму витрат та збільшити дохід до оподаткування (або зменшити від`ємне значення об`єкта оподаткування). Одночасне врахування в податковому обліку витрат у зв`язку з придбанням товару та доходу в розмірі вартості цього ж товару як безоплатно отриманого не відповідає методології застосування норм пункту 134.1 статті 134 ПК.

У акті перевірки встановлено перерахування позивачем 18' 920' 019,89 грн на рахунок ТОВ ''Елтехкомп НВП'' за обладнання (а.с. 24, т.1-й). Збільшивши в податковому обліку позивача розмір доходу з підстав отримання обладнання безоплатно, ГУ ДПС одночасно зроблено висновок, що завищення або заниження рядка 2285 ''Разом витрати'' звіту про фінансові результати не встановлено (а.с.26, т. 1-й), що свідчить про неправильне застосування відповідачем пункту 134.1 статті 134 ПК як підстави для визначення суми грошових зобов`язань.

За правилами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Керуючись статтями 250, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак